Портал ВОЛЯ НАРОДУ публікує інтерв’ю політиків та авторитетних представників громадськості на найактуальніші теми, які є визначальними для стратегії України.
Пропонуємо Вашій увазі відповіді на запитання ВН
Сергія ГРАБОВСЬКОГО — відомого публіциста, журналіста, політолога, історика, члена Асоціації українських письменників, кандидата філософських наук, автора багатьох книг. 

1. Яким має бути механізм контролю народу за владою?

-  За умов нинішнього владного режиму жодні механізми не спрацюють – бо вони і чинний владний режим апріорі несумісні. Скажіть, який міг би бути контроль народу за владою Сталіна? Чи Трухільо? Чи Кім Чен Іра? Он у Єгипті що вийшло на фініші президентства Мубарака, а це ж зовсім іншого типу постать, це не диктатор, це освічений авторитарний правитель, бойовий маршал, який на момент вступу на посаду не був помічений у жодному корупційному діянні. Але природа певного типу режимів така, що вона – як у випадку з більшовиками – викидає на політичне узбіччя і призводить до смерті Бухаріна та Скрипника – діячів нетоталітарного штибу – і підносить Сталіна та Постишева, а як у єгипетському випадку – перетворює через 30 років правління енергійного реформатора та борця із корупцією на корупціонера та уособлення застою. Тому треба рішуче змінювати і конструкцію владного механізму, самого політичного режиму, і персонажів, які зараз на чолі країни. А разом із тим слід будувати механізми контролю.

Сьогодні лауреат Шевченківської премії Василь Шкляр звернувся до президента Віктора Януковича із заявою, в якій просить перенести нагородження його Шевченківською премією.
Подаємо текст заяви: 

                    Шановний пане Президент!

Засвідчую Вам свою повагу і прошу Вас врахувати в Указі з нагоди нагородження лауреатів Шевченківської премії моє прохання про перенесення нагородження мене Шевченківською премією на той час, коли при владі в Україні не буде українофоба Дмитра Табачника. Моя позиція, пане Президент, ніяк не стосується Вас особисто, але поки при владі є Дмитро Табачник, я не зможу прийняти премію.

З повагою Василь Шкляр         Детальніше

  Мирослав МАРИНОВИЧ, інф. газети ГАЛИЧИНА

Відомий український правозахисник, публіцист, релігієзнавець, філософ, один із провідних аналітиків у сфері релігійних відносин в Україні, проректор Українського католицького університету М. Маринович розповідає про своє бачення духовного світу України та сучасні виклики, які постали перед українським християнством. 

     Мені імпонує перспектива, що постає з концепції єдиної Київської Церкви, яку озвучив Блаженніший Любомир, зокрема у зверненні «Один Божий народ у краї на Київських горах». Там українські Церкви київської традиції є активними учасниками «лабораторії екуменізму», як назвав Папа Іван-Павло II всю християнську Україну. Існує виразна можливість, що, діючи задля досягнення безпосередньої мети — об’єднання гілок давньої Київської Церкви, ми зможемо внести свій великий вклад у нормалізацію міжцерковних стосунків у світі загалом.    Детальніше

      Незабаром (18 березня) виповниться 137 років з дня  народження Миколи Бердяєва – одного з найвидатніших та найглибших філософів і мислителів ХХ сторіччя, громадсько-політичний діяча і публіциста. Микола Олександрович Бердяєв народився в Києві (за іншими даними – в Обухові під Києвом). Микола Бердяєв залишив по собі близько 40 книг. Зокрема, ось як актуально звучать його роздуми про волю народу в праці «Духовні основи російської революції»:  
      "Воля народу повинна вирішувати долю всього народу і вона не може бути...роздрібленою, в ній має бути цілісність, осяяність ідеєю…
Доля народної волі не є формальним поняттям, вона передбачає перемогу в цій волі добра над злом, Бога над дияволом… Вище волі народної стоїть воля Божа…
Уся задача в тому, щоб виявити високу народну волю, натхненну високими цінностями, таку, що схиляється перед святинями…
Не формальна воля народу дорога нам, а воля до добра. Ми шукаємо могутнього вираження доброї, цінної, високої волі народу…
Народ не є механічною масою нинішнього дня історії, він є соборною особистістю, яка живе тисячоліття. І лише така соборна воля, яка усвідомлює спадкоємний зв'язок часів, не будет фальсифікована, не буде підміною великого цілого мізерною частиною".

Більшість українців не довіряють Президенту В. Януковичу. Українці також вважають, що країна рухається не в тому напрямку. Про це свідчить соціологічне опитування,
проведене "GfK Ukraine". 
Так, за даними дослідження, 55% респондентів не
довіряють главі держави. При цьому 54% опитаних українців переконані, що країна рухається по неправильному шляху. 
В усіх регіонах переважає частка громадян, які вважають сьогоднішній шлях розвитку країни неправильным.
Одночасно Президент Янукович продовжує втрачати довіру громадян. Якщо у травні
2010 року на 13% більше громадян довіряли президентові, ніж не довіряли, то в січні 
2011 року на 27% більше громадян не довіряли президенту, ніж довіряли.   Детальніше