Ростислав НОВОЖЕНЕЦЬ, президент Благодійного фонду ”Україна-Русь”  

Ще більше року залишається до чергових парламентських виборів, а просто-таки шквал пустопорожніх балачок у ЗМІ щодо нового закону про вибори народних депутатів вже набив оскомину. А, може, це така новітня технологія влади аби відвернути від цієї проблеми увагу широкої громадськості? Адже нав’язана суспільству дискусія по-суті нічого не змінить. Провладні партії протягують закон, який би гарантував їм перемогу на наступних виборах. Опозиційні сили (ними у ВРУ подано аж 13 законопроектів!) дбають про норми у законі, що дадуть їм змогу бодай частково повернутися у депутатські крісла 2012 року. А що це дасть для народу, який уже  відчув усі “принади” правління перших і других?

За словами заступника міністра аграрної промисловості Миколи Безуглого, щотижня одне село зникає з карти України, повідомляє «Радіо Свобода». Причиною цього є міграція та демографічна криза. У кожному п'ятому українському селі немає дітей. За останні 20 років сільське населення України зменшилося на 2,5 мільйона.
 В Україні більше половини сільських жителів залишаються безробітними. Молодь і сім'ї з маленькими дітьми перебираються в найближчі міста.

На думку Олександра САВЧЕНКА - інвестора, банкіра, ректора Міжнародного інституту бізнесу - українське суспільство можна визначити словом «натовп».
Олександр РОЙТБУРД - один з найбільш відомих і високооплачуваних українських художників - з ним згоден, вважаючи, що зараз багато чого швидко змінюється в гірший бік.

На фото: О. Савченко 


В ході чергової зустрічі з циклу «Перезавантаження» зустрілися   успішний інвестор, банкір, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко і один з найіменитіших і високооплачуваних українських художників Олександр Ройтбурд . Вони міркували на тему «Час людей або корпорацій?» І кожен коротко описав своє бачення сучасного українського суспільства.

На фото: О. Ройтбурд 

Іван БЕЛЕБЕХА, доктор економічних наук, професор, письменник, громадський діяч, для "Волі народу"

Рятуймо українську націю!
Що маємо?
Якісь дивні дива відбуваються в Україні від 1991 року і дотепер. Протягом 20-ти незалежницьких років ніхто з правителів та патріотичних політичних лідерів не помітив у суспільстві української нації як титульної, правлячої нації. Помітили її тільки представники антиукраїнських сил і все зробили, щоб цієї нації не було в Україні і в світі. 
Український патріотичний політикум, а разом з ним і вся українська спільнота  дали можливість антиукраїнським силам руйнувати все українське, і тепер, перебуваючи у «камері смертників», спокійнісінько не сприймають закликів до всеукраїнського опору злочинцям при владі, чекають «помилування». А тим часом національний дух маліє. Українська нація ще не відійшла від трагедій російського комунізму, як зненацька настав час занепаду, занехаяння, приниження, руйнації власною державою етнічної її сутності.

Олег БАГАН, Науково-ідеологічний центр ім.Дмитра Донцова, для газети "ДЕНЬ"

55 років тому, 3 жовтня 1953 року, пішов із життя перший ідеолог ОУН Юліян Вассиян 
Юліян Вассиян (1894—1953) належить до числа найоригінальніших і щедроідейних постатей нашої культури. У чомусь нетиповий українець — самозаглиблений, навдивовижу дисциплінований у праці, по-німецьки схильний до абстракції, широко узагальнювального мислення. Його доля парадоксально поєднала в одній людині талант кабінетного філософа-вченого і підпільного революціонера-пропагатора.

Інтернет-видання «Свідомо» опублікувало записи камер спостережень з Шевченківського райвідділу міліції, які свідчать про те, що студент Ігор Індило загинув від рук міліціонерів.
Нагадаємо, що міліція стверджувала, що Індило був приведений до райвідділу у стані алкогольного сп’яніння і помер через невдале падіння. Згідно з експертизою, у крові Індила мало бути від 3.06 до 2.91 проміле, і він повинен був іти, хитаючись, зі значно порушеною координацією рухів.
Через годину після входу до міліції Ігор вже самостійно не пересувається. О 21:49 міліціонер  Приходько затягує його до кімнати для адміністративно затриманих (дивіться в лівому ніжньому куті). Це суперечить показам начебто друга Ігоря Олександра Хоменка, який стверджував на суді, що хтось із працівників міліції супроводжував Ігоря до камери, і Ігор самостійно ліг на лавку.

Віталій ПОРТНИКОВ, для radiosvoboda.org
(Фото із сайта prikol.i.ua)

Зміна на тронах
Через майже тиждень після з'їзду «Єдиної Росії» президент Дмитро Медведєв вирішив пояснити співгромадянам у спеціальному інтерв'ю трьом федеральним телеканалам, що сталося.
Рішення досить дивне: з росіянами можна і потрібно було поговорити саме до з'їзду, а не дивувати «сюрпризом» із рокіровкою в тандемі навіть делегатів.
Але після з'їзду російська влада зіткнулася з непередбаченим – із глухим неприйняттям того, що громадянам країни взагалі не залишили жодного вибору. При цьому навіть звичайній людині стало ясно, що не радилися ні з ким.

Євген МАЇК, історик

Спостерігаючи за політико-правовою ситуацією в нашій країні, не можна не бачити, що в останні роки дедалі більше проростає правова вакханалія. Органи влади і судової системи, політики і посадовці тлумачать чинне законодавство на свій лад і смак, виходячи не з букви Закону, а із власного бачення та своїх інтересів. Політична доцільність стала набагато вищою категорією, ніж законність. Право перестає бути загальнообов’язковою нормою. Країна все глибше скочується у прірву свавілля. І не можна не погодитися із першим президентом України Л. Кравчуком, що країну перетворено «у всеукраїнський Сорочинський ярмарок у гіршому розумінні цього вислову», де забули про закони, а порушення Конституції стало нормою.

Інф. "Волі народу"

Сьогодні виповнюється 145 років від Дня Народження одного з найвидатніших українців – Михайла Грушевського – глави першої в новітній історії Української держави (УНР), історика, державного і громадського діяча. При всій геніальності і величі Грушевського його спадок ще недостатньо знаний, недостатньо досліджений. Досить сказати, що його книга-дороговказ нащадкам «На порозі нової України» протягом останніх двадцяти років залишається раритетом.
Щоб кожен пересвідчився в науковій універсальності М. Грушевського, у тому, що його думки і висновки є напрочуд сучасними, подаємо фрагмент праці М. Грушевського «Про українську мову й українську справу», виданої ще в 1907 році.

 Володимир ПИЛИПЧУК, академік Академії економічних наук України, професор, для "Аратта-Україна"

  Європейська симфонія  з російською партитурою, або реквієм за розумом партії регіонів
У світі немає випадку, коли  перемагають на виборах сили, що йдуть до влади на антипатріотичних лозунгах. У світі немає випадку, щоб обиралися  до влади  люди з обіцянками здійснити  утиски національної мови, культури, освіти, історії. У світі немає випадків, щоб виборці обирали до влади  людей, які намагалися цю державу розірвати (Сєвєродонецький з’їзд.). В Україні є.  І я називаю це явище – „Синдромом Януковича”.  Ніколи не матиме поваги у світі і вдома той президент і його політична сила, котрі сприймають духовні цінності своєї держави очима її ворога.