Українські соцмережі розриваються новими креативними мемами про бабусю й кота. Гасла проти партії влади стають дедалі гострішими.
Після того, як політичні бігборди "Взнала, що внук голосував за "регіони"..." з бабусею та котом в Дніпродзержинську серйозно занепокоїли місцеву владу, самі герої плакату стали сенсацією в інтернеті. Понад половина повідомлень в українських соціальних мережах – про бабусю й кота, вустами яких народ намагається висловити усе наболіле про владу й ситуацію в країні, - повідомляє Дойче Веллє
"Інтернет - це простір, здатний породжувати ідеї іншого рівня, які не можуть народити політики. І ось коли ці ідеї виплескуються в реальне життя, це стає для політиків страшним, незрозумілим, загрозливим – тоді вони починають неадекватно діяти», – так пояснив у коментарі DW відомий блогер Роман Шрайк шалений успіх білборду.

Україна залежна
У ці дні, коли ми відзначаємо 21-шу річницю Незалежності нашої держави, чи не кожен свідомий громадянин ставить перед собою низку непростих питань. Зокрема, чи маємо ми саме таку Україну, за яку боролися наші діди і прадіди? Чому, маючи власну державу, українці бідують на рідній землі? У чому, нарешті, головна проблема сучасної України?
З цими запитаннями кореспондент сайту "Дух волі" звернувся до кандидата в народні депутати, заступника голови Української республіканської партії Ростислава Новоженця (на фото).
- Колись Юліан Бачинський, один з ідеологів націонал-демократії, створюючи у 1895-му році разом з Іваном Франком першу на теренах сучасної України політичну партію, написав програмний документ "Україна невільна". Як не прикро, багато тез, виголошених понад століття тому, залишаються для нас актуальними і тепер, - відповідає Ростислав Новоженець.

Ми маємо сьогодні сумно усвідомити: у нас вибір один: або ми знову раби, або ми знову вільні люди. За 21 один рік такого морального падіння, до якого нас довели табачники, колісніченки, ківалови, єфремови, азарови під патронатом гаранта, Україна ще не зазнавала. Безсоромні, наглі азарови, чечетови, корнілови і їхні доморощені холуї – типу Литвина і Колісниченка – гірше окупантів. Бо підступніші, бо брехливіші.
У нас навіть у 1989 році, за тоталітарного режиму, українська мова була державною!
То  в  якому ж режимі ми тепер живемо? Відповідь однозначна - колоніальному.

У серпні 2012 року в Україні зафіксовано рекордне зростання рівня патріотизму. 82% українців вважають себе патріотами України.
За останніх півроку кількість українців, які вважають себе патріотами своєї країни, зросла з 73 до 82%. Про це свідчать результати останнього дослідження Соціологічної групи «Рейтинг». Слід зазначити, що найбільш відчутне зростання почуття патріотизму фіксується на сході країни, Донбасі, а також на Заході і Півночі. На Півдні - навпаки фіксуються зворотні тенденції.

Підтримка партій і курсу країни: спільне опитування чотирьох соціологічних служб
На офіційному сайті Центру Разумкова розміщені результати соціологічного опитування, проведеного з 29 липня по 9 серпня чотирма соціологічними службами.
Загалом ситуація напередодні виборів характеризується низьким рівнем оптимізму населення. Майже дві третини (63%) респондентів дотримуються думки, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямі. Так вважають більшість жителів усіх регіонів — від 54% жителів Півдня до 74% жителів Заходу країни.
Якби вибори відбулися найближчим часом, найбільше голосів виборців отримали би Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", за яке готові проголосувати 26,2% тих, хто має намір взяти участь у виборах, і Партія регіонів (24,6%). За Політичну партію "УДАР” Віталія Кличка» готові проголосувати 11,8% учасників виборів, за Комуністичну партію України — 9,4%. Близькими до подолання 5%-го виборчого бар’єру є також Партія Наталії Королевської "Україна — Вперед" (4,3%) та Всеукраїнське об'єднання "Свобода" (4,2%). 15,4% тих, хто має намір взяти участь у виборах, ще не визначилися, за кого голосуватимуть.

"Служу совєтскому народу". Хто фінансує Симоненка і Ко
Розмах виборчої кампанії комуністів може свідчити, що її фінансують не з членських внесків пенсіонерів-партійців, а коштом великого бізнесу і, ймовірно, Кремля
Нинішні комуністи – відверті циніки. Для вирішення соціальних проблем перші особи КПУ фактично пропонують повернутися до СРСР, тоді як самі розкошують за рахунок "загниваючого капіталізму". Перед податківцями головний партієць Петро Симоненко задекларував, що йому та його дружині належить п’ять київських квартир, але забув згадати про розкішний будинок із ділянкою 1,37 га під Києвом, де віднедавна мешкає. Не бідує й інше впізнаване обличчя тієї політсили – Спірідон Кілінкаров. За інформацією джерел Тижня, його маєток у Стукаловій Балці під Луганськом (його оселя) коштує стільки, скільки він не отримав би в якості навіть чималої депутатської зарплати за всі роки незалежності України.   Детальніше  

Підкуп виборців відбувався в Києві на перетині вулиць Піка і Ташабаєва (район Нивки).
На акції були присутні близько 400 бабусь, яким від імені Вітора Пилипишина його зять Костянтин Яловий роздавав пайки: по кілограму яблук, 20 грамів меду та по агітці за Пилипишина.
Нагадаємо, ще недавно Пилипишин зліг у реанімацію після того, як по його грішну душеньку приїхали донецькі прокурори, але Пилипишин після того, як ліг під регіони і погодився "виїхати" за рахунок своєї популярності по мажоритарці, а потім піти тушкою в ПР - відчуває себе, як бачимо чудово! І пайки з держрезерву видає за наші гроші! Як же набридло дивитися на це совкове сумовите видовище, прямо як у Киргизії, коли під вибори приїжджає арабський шейх, роздає всім хліб з гречкою під музику з циркового дійства з криками "За Пилипишина!" І народ на це ведеться, а Партія Регіонів може залишиться при владі ще надовго!
Раніше проти Віктора Пилипишина було порушено кримінальну справу. Йому інкримінується перевищення службових повноважень при передачі приватному товариству в приватну власність будинків на проспекті Перемоги в столиці загальною площею понад 3220 кв. м, чим завдано збитків міській громаді на суму понад 15 млн грн.     
За інф. громадського активу Нивок

Олег ЧОРНОГУЗ: "Те, що твориться в Україні на 21 році нашої нібито незалежності, дуже скидається на моє раннє дитинство: в такому темпі, як сьогодні, у 1941 році почалася окупація нашої, на той час, республіки. Сьогодні зовсім інша ситуація: шовіністи рядяться у моральний статус братів по релігії, освідчуються в любові до ближнього народу, запевняють, що ми ледь не єдиний народ, от тільки давайте ходити в московську церкву й говорити одразу на двох мовах, маючи на увазі один у роті язик. Русскій, як "русскій мір". І в такому темпі той "рускій мір" в Україні будують, що українець не встигає почухати навіть потилицю. Такого темпу сьогодні задали регіони, впроваджуючи русифікацію країни плюс резервацію для всього українського народу, що гітлерівці перших років окупації перед ними бліднуть".

17 серпня Секретаріат ОУН звернувся до Міністра внутрішніх справ України Ю. В. Захарченка із Заявою з приводу наруги представниць руху FEMEN над Поклонним хрестом, який було встановлено в Києві у 1994 році на знак вшанування жертв комуністичних репресій.
"Це було зроблено публічно, серед білого дня, у центрі міста, де як, правило, завжди присутні представники правоохоронних органів. Однак цього разу ніхто не завадив новітнім вандалам поглумитися на святинею християн, українців, місцем пам’яті за невинно убієнними сталінсько-радянським режимом людей", - говориться в Заяві.
"У разі зволікання чи ігнорування справедливих вимог щодо даного злочину, українські націоналісти будуть змушені самотужки захищати честь і гідність свого народу."

Суд приговорив екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка до 2 років обмеження волі, -повідомляє "Українська правда"
Таке рішення виголосила суддя Ганна Медушевська. При цьому суд застосував норму законодавства про поглинання менш суворого покарання більшим, таким чином, оскільки Луценко вже засуджений до 4 років ув'язнення, то цей термін не змінюється.
Двом іншим підсудним Олегу Павленову та Володимиру Тарасенку присудили виплату штрафу  у 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8,5 тисяч гривень з забороною обіймати організаційно-розпорядчі посади протягом 3 років.
Під судом це рішення сприйняли вигуками "ганьба".    ДетальнішеДетальніше