Історичне рішення. Бундестаг відмовляється від «мирного атома»
 Бундестаг прийняв історичне рішення. Німеччина першою серед великих індустріальних країн відмовляється від «мирного атома». Це рішення було прийнято на спеціальному засіданні більшістю голосів депутатів від партійного блоку ХДС / ХСС, партій ВДП, СДПН і «Союз90» / «зелені». Вихід ФРН з атомної енергетики буде завершено в 2022 році. За це рішення проголосували 513 парламентаріїв. 79 народних обранців висловилися проти, 8 депутатів утрималися, повідомляє ИТАР-ТАСС.

 Питання подальшого функціонування амбулаторій сімейної медицини потребує широкого громадського обговорення, вважають у фракції «БЮТ-Батьківщина» у Київраді.
Як повідомили УНІАН у прес-службі фракції, про це йдеться у депутатському запиті до голови КМДА Олександра ПОПОВА і секретаря Київради Галини ГЕРЕГИ від лідера фракції Тетяни МЕЛІХОВОЇ.
Як ствердужють у фракції «БЮТ-Батьківщина», ініціатива влади щодо відкриття амбулаторно-поліклінічних закладів охорони здоров′я на сьогодні є засобом відмивання коштів. Детальніше  
 

  Юрій ОНИШКІВ, Kyiv Post

                    Прощавай, Ющенко
Саме так - "прощавай", а не "до побачення" чи "до зустрічі" - варто відповісти екс-президенту Віктору Ющенку на його роздуми про те, чи балотуватись у Верховну Раду на виборах у 2012 році чи ні.
Ющенко під час прес-конференції у Львові 30 червня сказав, що ще не вирішив, чи брати участі у майбутніх парламентських виборах. І тут же додав, що хоча українська політика і є брудною справою, але у нього є ще й громадянський обов’язок.
Останній президентській вибори, у результаті яких він отримав рекордно мінімальні 5,4 % повинно було стати останній гвіздком у його труні як політика.
Але схоже, що лицемірству екс-президента немає меж. І виконувати свій "громадянський обов'язок" він бажає незалежно від того, хочуть цього інші чи ні.

 Портал ВОЛЯ НАРОДУ поздоровляє всіх із знаменною датою – 70-річчям із дня проголошення у Львові Акту відновлення Української держави.
Акт було проголошено 30 червня 1941 р. У львівському будинку «Просвіти» у Львові  З цієї нагоди Львівська радіостанція повідомила про Акт народ України і передала благословіння митрополита Андрія Шептицького, а  на башті Князівської гори було піднято національний прапор.
 
Цей Акт, підписаний Головою Національних Зборів Ярославом Стецьком,  розпочинався словами: «Волею Українського народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України».

 Сергій ГРАБОВСЬКИЙ, для radiosvoboda.org

Український конституціоналізм має тривалу, цікаву й драматичну історію: від Литовського Статуту (званого ще «шляхетською конституцією»), від Березневих статей 1654 року (за якими московський цар на території України мав правити як конституційний монарх), від Гадяцького трактату (за яким Велике Князівство Руське мало отримувати не тільки обраного гетьмана, а й Національні збори) – і до Конституції УНР (виборче право для жінок на два роки раніше, ніж у США) та до Універсалу УГВР (національно-демократичні засади майбутньої держави). 15 років тому, коли була ухвалена Конституція України, здавалося, що ледь не півтисячолітні традиції конституціоналізму, нарешті, знайшли гідне втілення в Основному Законі, який виглядав – попри певні недоліки – як один із найдосконаліших на пострадянському просторі.
Але не склалося, як гадалося.

 Інф. ВН

Сьогодні, в день прийняття Конституції України, варто ще раз звернутися до нашої першої Конституції - Конституції Пилипа ОРЛИКА (1710 року).
Ми без коментарів наводимо лише деякі статті цієї Конституції, які актуальні досі і звучать як послання крізь століття і дороговказ нам, нащадкам славного гетьмана.

Про важливість єдиної Української православної церкви:

 Шановні українці!
Портал ВОЛЯ НАРОДУ щиро вітає Вас з Днем Конституції!
Всі ми пишаємося тим, що першою в Європі Конституцією була прийнята в 1710-му році Конституція Гетьмана Запорозького війська Пилипа Орлика.
Ми пишаємось тим, що 29 квітня 1918 року була прийнята Конституція Української Народної Республіки, хоч уже через кілька годин після її схвалення Україну окупували іноземні війська.
Нарешті, 15 років тому, 28 червня 1996 року була прийнята Конституція України, яка вкотре, але назавжди відновила свою незалежність.
Звичайно, прикро усвідомлювати, що Основний Закон держави всі ці роки зневажався і нехтується теперішньою владою, яку не можна вважати легітимною.

 Сьогодні, 27 червня, минає 47 років із дня відкриття у 1964 році пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашинґтоні.
 Символічно, що саме напередодні цієї дати, вчора відбулось урочисте відкриття пам'ятника Кобзареві в столиці Канади Оттаві (фото: ukremb.ca  ). Про це повідомляє прес-служба заступника голови Верховної Ради України Миколи Томенка.
Віце-спікер, який перебуває з офіційним візитом у Канаді разом з народним депутатом Євгеном Сусловим, 26 червня взяв участь в урочистому відкритті пам'ятника Кобзарю роботи всесвітньо відомого канадського скульптора українського походження Лео Мола.
Томенко назвав відкриття пам'ятника Т. Шевченку в Оттаві історичною подією як для України, так і для Канади.

 25.06.2011 р. Координаційна Рада Асамблеї громадських організацій малого і середнього бізнесу України звернулась до Адміністрація Президента України, Кабінету міністрів України та Верховної Ради України із "Заявою з приводу планованих змін у сфері  оподаткування та регулювання бізнесу".
У ній, зокрема, говориться: "Владні структури не сприйняли до відома та й не зрозуміли мотиву дій підприємництва ні під час Податкового Майдану, ні під час Автомайдану. Топтання ногами чинного законодавства та Конституції набувають все більш цинічних форм...
 Ми розуміємо, що уряд своїми хаотичними кроками хоче виправити цілий ряд власних помилок, паралельно з цим зменшивши спротив найбільш активних протестних верств нашого суспільства та максимально відтермінувати час власної відставки".  Повний текст
 
 

 Політологи не виключають можливості виникнення нового Майдану в результаті слухання судових справ проти колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. "Якщо складуться такі обставини, як твердий вирок Луценку, засудження ще якихось громадських активістів, і вони будуть сприйматися несправедливими, і все це накладатиметься на істотне погіршення соціальної ситуації в країні, тобто політичні причини об'єднаються із соціально- економічними,... тоді ймовірність Майдану дуже істотно виросте", - вважає політолог Володимир Фесенко.