60 років тому Степан Витвицький Витвицький був обраний Президентом УНР в екзилі
Степан Порфирович (13.03.1884, с. Угорники, тепер Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 09.10.1965, м. Нью-Йорк, США) — державний, громадський і політичний діяч, дипломат, правник. Президент УНР в екзилі.
Степан Витвицький народився в учительській родині. Середню школу закінчив у м. Станіслав (тепер Івано-Франківськ). Навчався у Львівському, а потім — у Віденському університетах, здобув науковий ступінь доктора права, відкрив у Львові адвокатську практику, але з початком Першої світової війни вступив до лав Українських січових стрільців.

Українці святкують 149-річчя Гімну України
Гімн "Ще не вмерла Україна" вперше надрукований у 1863 році, а з нотами — у 1865-му.
Сьогодні у Львові кілька сотень студентів разом виконали Гімн України. Про це повідомляє кореспондент "Вголосу".
Такий флеш-моб відбувся на площі Ринок перед міською ратушею. Одні студенти принесли величезний прапор України, а інші – піднімали догори сині та жовті папірці, які утворили Державний Герб.

Така цифра вказана у книзі “На велікой стройкє”, виданій 1931 року в Ленінграді
Такі ж дані подані у першій радянській енциклопедії 1926 року. Ні цієї енциклопедії, ні книги немає в жодній бібліотеці в Україні. Книгу “На великой стройке” вдалося відшукати у Москві. Нам надіслали копії, на яких добре видно цифри 81 мільйон. Слід зазначити, що сюди не ввійшли українці Галичини, яка перебувала у складі Польщі.

"Майдан – це наші Крути"
96 років тоиу, 29 січня 1918 року, студентський курінь Армії Української Народної Республіки під станцією Крути (під Києвом) прийняв бій з більшовицьким військом на чолі з Миколою Муравйовим. Майже всі бійці куреня – переважно студенти та гімназисти - загинули в бою, або були закатовані більшовиками після взяття в полон.

Слова Державного Гімну України вистраждані багатьма поколіннями борців за її волю
Варто нагадати, що восени минулого року віршу "Ще не вмерла Україна", котрий згодом став національним, а потім і Державним Гімном, виповнилося 150 років.
Написаний Павлом Платоновичем Чубинським (27.01.1839 - 29.01.1884) у 1862-му, вірш, що покладено на музику Михайла Вербицького, вперше набув статусу Гімну 1917 року й став офіційною національною атрибутикою Української Народної Республіки. 1939 року гімн змінює свою географію й стає офіційним у Карпатській Україні.

Сьогодні не лише День Соборності
Акт Злуки був прийнятий 95 років тому, 22 січня 1919 року. Але роком раніше сталася історична подія, без якої не відбулася б Злука Східних і Західних земель в єдину Українську державу.
22 січня 1918 року Малою Радою Центральної Ради було затверджено IV Універсал, котрий проголошував, що " ...однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу..."

22 січня – День не лише Соборності, а й Незалежності України
"Короткий курс" політичного бандитзму
Суспільство складається з різних людей: класів, прошарків, релігійних угрупувань, геніїв, підприємців, благородних проповідників, кримінальних елементів, шахраїв,бандитів і т.д.  
Щоб якось вижити, люди змушені домовлятись про правила співжиття.
Правила бувають різні – справедливі і не дуже. За кожним з них криється власний інтерес.

Державний Гімн України — один з головних державних символів України поряд з прапором і Гербом. Державним Гі́мном є перший куплет та приспів пісні "Ще не вмерла України і Слава, і Воля", слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Офіційно його "Музичну редакцію" ухвалила Верховна рада України 15 січня 1992 року; слова Гімну затверджено "Законом про Гімн України" 6 березня 2003 року.

Сексуальне насильство у добу Другої світової: про що мовчали жінки
Дослідники піднімають маловідомі сторінки історії: сексуальна наруга над жінками під час Другої світової війни була масштабним явищем. Однак донині про це воліли не говорити, пише DW.DE.
Війна – це синонім насильства, зокрема і сексуального. Друга світова війна не була тут винятком. До сексуальної наруги вдавалися як нацистські солдати, так і червоноармійці, кажуть дослідники.

Понад двісті років йому не було рівних у слов'янській філології
Мелетій Смотрицький написав перший підручник із мови. Щодня ми маємо справу з мовними нормами, хай то правопис чи відмінювання, а проте рідко замислюємося, як саме постали ці правила, коли й хто їх вперше "узаконив". Мало хто знає, що саме Мелетій Смотрицький ще в ХVII столітті став одним із перших, хто втілив у життя створення "Граматики", де й систематизував такі звичні для нас тепер речі.