Аскольд ЛОЗИНСЬКИЙ: Роздуми при сімдесят
Аскольд Лозинський народився 8 лютого 1952 року в Нью-Йорку. Він президент Світового Конгресу Українців (СКУ) у 1998—2008 роках, правник.
Ось його авторська ювілейна стаття:
Нещодавно створений альянс двох головорізів чимось нагадує 1939 рік. Тоді Гітлер і Сталін домовилися співпрацювати в захопленні землі. Так і вийшло. Гітлер взяв Польщу та Чехословаччину, а Сталін поширив Радянську імперію на Західну Україну а потім забрав країни Прибалтики. Фактично найбільш колаборанти з нацистами були москалі. Москва славить себе, що вона врятувала світ від нацизму. Нацисти, до речі, багато взяли від москалів включно з таборами покарання. 

На недавній сесії Ради Безпеки ООН, Постійний представник Росії прямо в обличчя присутніх заявив, що російські війська не зосереджені на кордоні України. Зухвалість надмірна. Усюди є супутники. Довіра до Росії більше не під питанням. Вона зовсім відсутня. Американський посол пані Грінфілд була рішучою і чіткою. Посол України був якраз навпаки. Він вирішив посилатися на бритівського бакара Льюїса Керролла. Це рідко використовуваний підхід раніше, але не дуже ефективний.

Острів Тайвань уже дуже давно є досить апетитним для китайських комуністів. Ще більше, чим тільки територіальними зазіханнями, займається Китай: вбивством, поневоленням, продажем людей та людських органів.  Сьогодні геноцид уйгурського народу в Китаї відбувається лише з мінімальною глобальною увагою. Китай дуже жорсткий у своїх поліцейських повноваженнях. Не тільки придушуються інакомислення китайського корінного населення, але й інші національності та релігії в Китаї придушуються в природі геноциду з усіма ознаками Конвенції ООН, але це геноцид захищений китайським вето в Раді Безпеки ООН.

Слід подумати, наскільки небезпечним є цей новий альянс. Відповідь: небезпечніший, ніж Гітлер і Сталін. Лідери обох імперій — це не тільки подібні птахи, але й мають діаметрально різні територіальні інтереси, хоча вони можуть бути сусідами. Це не гра часу, як Молотов-Ріббентроп. Це більше спілка двох бандитів, котрі вірять що у альянсі вони непереможні. Китаю потрібно захопити Тайвань заради китайської гегемонії. Росії потрібно вторгнутися в Україну заради історії. Без України Росія – це лише Росія з менш ніж тисячолітньою історією. Китай потребує московського газу. Москва, зокрема після санкцій, потребуватиме ринку збутку. Протистояння зразка 1941 року не буде.

Сполучені Штати Америки та європейці були і є активними в нинішній кризі. Слава Богу, що Рузвельт не є головнокомандувачем. Невілла Чемберлена не видно. Джо Байден з усіма своїми майже восьмидесятими віковими слабкостями є стійким і непохитним у цій справі. Борис Джонсон є чудовим, навіть якщо його скуйовджували і критикували вдома.
Треба бути оптимістом, незважаючи на той факт, що головорізний хворобливий альянс складається з другої за величиною економіки світу та другої за величиною ядерної держави.
Я оптимістично надіюся, що нового вторгнення не буде. Правда, корисним було б уже вставити перші ознаки санкційного режиму. Це просто поставило весь світ під загрозу, а це означає, що Путін досяг своєї мети, навіть якщо Росія є повним ізгоєм. Путін дещо заспокоєний світовою увагою. Він найвідоміший у світі бандит. Це йому пасує і подобається.

Китай став гідним новин, зокрема тепер проведенням Олімпійських ігор. Чесно кажучи, як це дивно! Китай проводить ігри, в яких беруть участь усі країни, а він проводить геноцид і придушує мільйони людей у своїх кордонах. Світ дипломатично протестує через часткову політичну відсутність на церемонії відкриття, але ігри тривають. Говоримо про винагороду за погану поведінку.

Це світ, у якому ми живемо. Він аморальний, як і в минулому. Цивілізація? Демократія? Права людини? Квінтесенція нібито символ добра і правильності, сам Папа розгубився і тому поводиться аморально, багато разів зустрічаючись з дияволом,  сідає і домовляється. При зустрічах про московський імперіалізм не говорить, мабуть задля дипломатії.
Я припускаю, що бодай мені при такому поважному віці потрібно підвести підсумки того, що прогнозує майбутнє людства. Глобальне потепління є важливим, але є й інші проблеми. В якій саме цивілізації ми живемо? Так, ми більше не годуємо християнами левів. Ну, це аванс. Але ми продовжуємо майже все інше, можливо, у дещо вишуканих атрибутах. Ми навіть утримуємо та прославляємо гладіаторів, правда, в іншій формі.

Це моя сумна інтроспектива. Мені сімдесят, але я оптиміст, хоча світ не багато кращий краще, ніж коли я народився. Він просто інакший через технологію
Чесно кажучи, я займаюся політичними міркуваннями часто, бодай кілька разів у день. Проте на цю річницю, якою б особистою вона не була, мені потрібно прокоментувати, чому я часто такий колючий. Це тому, що більшість людей, з якими я маю справу, є самозакоханими, а то і  лицемірами. Вибачте, що образив моїх читачів також, але ті дурні медалі радянських залишків частково винні, принаймні, серед українців. Ідейність, якщо вона існує, добре прихована. Принципи – це властивість наших батьків, яка, на жаль, не передана. Нам потрібні дипломатичні люди, але нам також потрібна пряма мова.

Чесно кажучи, каже мені дружина, вдома я так само дратую. Але я б припустив, що бути прямим, навіть якщо неправильно, добре для нейтралізації інших, які, можливо, сформували більш творчу перспективу. Я постійно кажу своїй дружині, що можу бути креативним, тільки факти та принципи постійно заважають. Тому я такий дратівливий і критичний.

Після психоаналізу я хотів би продовжити і скористатися нагодою оскаржити багато з того, що я сказав чи написав. Як і більшість людей, я був більше неправий, ніж правий. Найцікавіша точка зору, з якою я стикався у своєму житті, — це точка зору ідеалістичного, інколи також дратівливого студента. Чому так? Тому що запити завжди прямі. Хеджування відбувається лише через невизначеність. Немає наміру приховувати чи плутати. Тож у мої останні роки, якщо припустити, що вони існують (моя мати дожила до 99 року), мені потрібно розглянути і описувати те, що думає молоде покоління. Тому мій маршрут у майбутньому складатиметься з навчальних закладів у Києві, Львові, Харкові, Острозі тощо. Дякую за увагу і вибачайте за сварливість та образи.

5 лютого 2022 року                                          
Аскольд С. Лозинський

Редакція порталу ВН щиро вітає українського патріота Аскольда Лозинського з ювілеєм.
Бажаємо міцного здоров'я, щастя і добра. Залишайтеся й надалі оптимістом і активним захисником національних інтересів України.

Коментарі