Заява з нагоди 93-ї річниці проголошення Незалежності Української Держави
22 січня 1918 року Центральна Рада Української Народної Республіки вперше в новітній історії відновила державну незалежність, яка з часів найдавнішої Княжої Держави Володимира Великого неодноразово втрачалась і відроджувалась. Саме від проголошення IV-го Універсалу Центральної Ради починається новітня історія України, суверенність якої на той час визнали 42 держави світу, де були відкриті дипломатичні представництва УНР.
Після того, як комуно-більшовики здійснили окупацію і задушили Українську Народну Республіку, боротьбу за відродження незалежності продовжив за межами України Державний Центр УНР, який протягом 72 років безперервно і легітимно підтримував на міжнародному рівні атрибути УНР.
24 серпня 1991 року державна самостійність України була відновлена. Через рік після цього Державний Центр УНР в екзилі на чолі з останнім Президентом УНР Миколою Плав’юком урочисто склав свої повноваження, передавши їх керівникам України разом з атрибутами УНР.
У спеціальній Заяві Державного Центру УНР з цього приводу від 22 серпня 1992 року сказано, що “проголошена 24 серпня і утверджена 1 грудня 1991 року народом України Українська Держава продовжує державно-національні традиції УНР і є правонаступницею Української Народної Республіки”. Ця знакова подія засвідчила перед усім світом неперервність нашої державницької традиції.
Однак, доводиться констатувати, що влада впродовж останніх 20-ти років незалежності фактично не визнала УНР як першу в новітній історії не залежну Українську державу, а Михайла Грушевського – як першого її Президента. Це свідчить про те, що за своєю суттю влада є антиукраїнською.
З огляду на це, ми заявляємо про нагальну необхідність реабілітації УНР, її провідників та символів на державному рівні і здійснення таких найперших кроків:
1. Відлік державної незалежності вести від 1918 року і відзначати 22 січня як День Незалежності і Соборності.
2. Дату відновлення незалежності України 24 серпня відзначати як День Національного Відродження.
3. Затвердити як Державний Герб України Герб УНР – Золотий Тризуб у золотому оливковому вінку на блакитному тлі.
Утвердження держави може ґрунтуватися лише на правдивій, об’єктивній інтерпретації української історії. Без цього неможлива єдність української нації та гідний міжнародний імідж України.
Заяву підписали:
Голова Демократичного об’єднання
«Українська Національна Рада» Юрій Пальчуковський
Голова спілки письменників України,
Народний депутат України Володимир Яворівський
Диретор Національного науково-
дослідного інституту українознавства
(ННДІУ) Міністерства освіти і науки
України Петро Кононенко
Заслужений журналіст України Віталій Карпенко
Письменник, виконавчий директор
«Ліги Українських меценатів» Михайло Слабошпицький
Директор Інституту трансформації
суспільства Олег Соскін
Письменник, доктор філософії Петро Харченко
Доктор історичних наук, професор Володимир Сергійчук
Доктор економічних наук Володимир Черняк
Доцент кафедри культурології КМА,
громадський діяч Ігор Лосєв
Голова Київської міської організації
Всеукраїнського Товариства «Меморіал»
ім. В. Стуса Роман Круцик
Письменник, вчений, громадський діяч,
м. Харків Іван Белебеха
Генерал-полковник,
колишній начальник Генерального
штабу України Анатолій Лопата
Політичний експерт,
громадський діяч Михайло Роль
Доктор фізико-математичних наук Роман Черніга
Завідувач відділу Інституту психології
НАПН України, кандидат психологічних наук Володимир Куєвда
Громадський діяч Володимир Старовойт
Громадський діяч Олесь Гриб
Громадський діяч Олекса Ващенко
Громадський діяч, м. Одеса Євген Боровик
Кандидат історичних наук.
Голова правління ГО «Історико-культурне
Товариство «Герої Крут» Олександр Надтока
Міський Голова м. Борщів
(Тернопільська обл.) Іван Башняк
Президент Благодійного Фонду "Україна-Русь" Ростислав Новоженець
та інші.
20 січня 2011 р.
Коментарі