Бажання влади зменшити кількість вишів наштовхнулося на опір та страх електоральних втрат. У якому стані реформа вищої освіти?
Демографічна ситуація в Україні погіршується з року в рік: дедалі менше молоді випускається з шкіл, дедалі більше – виїжджає за кордон. За даними директорки Інституту демографії Елли Лібанової, у квітні 2026 року на підконтрольній Україні території жили 29 млн людей. За рік населення зменшилося на мільйон.

Система освіти виявилася до цього не готовою: мережа закладів вищої освіти (ЗВО) завелика і потребує оптимізації, зокрема шляхом об'єднання університетів. Це зрозуміли і в уряді, тож два роки тому задумали реформувати галузь.
Ідею активно обговорювали, але швидко втілити її не змогли. Міносвіти наштовхнулося на спротив університетів, політиків, Кабміну і навіть Рахункової палати. Тема реформи стала політизованою. Комплексної стратегії укрупнення університетів досі немає. Деякі співрозмовники ЕП у владі б'ють на сполох: ігнорування проблеми призведе до катастрофи в освіті в майбутні роки.
Інша частина реформи вищої освіти – запровадження грантів на навчання – виявилася успішнішою. Ці гранти дозволять вступникам на контракт оплачувати значну частину своєї освіти коштом держави. Під час вступної кампанії 2026 року експеримент з видачі грантів планують суттєво розширити.

Як рухаються освітні реформи?
Про плани очільника МОН Оксена Лісового реформувати вищу освіту ЕП писала у 2024 році. За задумом університети мали частково поставити на "ринкові рейки", а їх кількість планували скоротити, приєднавши одні ЗВО до інших.
Причина об'єднання – у демографічній ситуації. Якщо у 2008 році в університети вступали 630 тис. випускників, то у 2023-му – 360 тис., розповідав тодішній заступник міністра освіти Михайло Винницький. За останні три роки ситуація лише погіршилася. Голова освітнього комітету Верховної Ради Сергій Бабак прогнозує, що в наступні роки кількість вступників продовжить скорочуватися.
Співрозмовники ЕП у сфері управління освітою вважають, що для утримання середнього універЕкономічна правдаситету в ньому мають навчатися принаймні 5 тис. студентів. Однак у майбутньому невеликим регіональним ЗВО буде складно підтримувати таку кількість студентів через скорочення кількості вступників.

За їхніми словами, у наступні три роки в маленькі університети вступатиме менше людей, ніж випускатиметься. Такі виші втрачатимуть студентів і не зможуть утримувати свою інфраструктуру. Вихід із ситуації – укрупнення. Один з останніх таких прикладів – Умань, де два заклади освіти перетворили на один.

"Ми знаємо, скільки учнів буде випускатися з 11-х та 9-х класів, і можемо прогнозувати, яка кількість піде в професійну та вищу освіти. Можна з певною похибкою розрахувати, у яких закладах буде зростати кількість студентів, у яких – падати. Кабмін уже зараз має ухвалювати управлінські рішення, якщо розуміє, що через кілька років в університетах буде в півтора-два рази менше студентів", – розповідає Бабак.

Реформи пригальмували
У Кабміні та Верховній Раді погоджуються, що в Україні забагато університетів, але наразі підхід до укрупнень обережніший та консервативніший, ніж у 2023-2024 роках. Причина – спротив, з яким зіткнулося Міносвіти під час спроб обʼєднувати ЗВО "згори". Студенти та викладачі не раз мітингували проти таких рішень.
Обʼєднання деяких ЗВО блокували на рівні Кабміну. Наприклад, у 2024 році за переміщений з Криму Таврійський університет (ТНУ), який хотіли приєднати до Києво-Могилянської академії, вступилася тодішня віцепремʼєрка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
Університету дали рік на "доведення конкурентоздатності". Попри заяви Лісового про відсутність покращень у роботі ТНУ, заклад залишається незалежним.
Наразі Міністерство освіти критикують не лише противники обʼєднання ЗВО, а й прихильники цієї реформи. Перші – за сам факт реорганізації університетів, другі – за занадто непослідовний підхід. Лісового навіть освистали у Верховній Раді під час перепризначення в уряд Юлії Свириденко в липні 2025 року.
Про проблеми в реалізації освітянської реформи повідомили й аудитори Рахункової палати. У самому міністерстві з критикою погодилися.
"Аудитом встановлено неефективність діяльності МОН щодо реформування університетів у період з 2021 року до вересня 2024-го. Рішення про реорганізацію окремих закладів ухвалювалися ситуативно, без належного обґрунтування та консультацій. У підсумку процес реформування зіткнувся із спротивом з боку викладачів та студентів", – ішлося в повідомленні.
У 2025 році уряд звільнив заступника керівника МОН, відповідального за вищу освіту. На його місце призначили ексректора Маріупольського державного університету Миколу Трофименка, який має мʼякший підхід до обʼєднань вишів.
У коментарі ЕП Трофименко повідомив, що обʼєднання мають відбуватися еволюційно та з ініціативи колективів: "Свідомі керівники ЗВО будуть визначати, як виглядатиме мережа університетів. Ми з ними говоримо про здоровий глузд і можливі союзи. Зараз багато ректорів змінюється, приходить нова генерація. Ми працюємо із ЗВО, не МОН окремо від університетів, а разом. Так має бути".

Критики такого підходу вважають, що далеко не кожен керівник проблемного ЗВО у вирішальний момент ухвалить непопулярне рішення про самоліквідацію. Водночас протягом усього періоду занепаду малих та неефективних університетів, який може тривати роками, держава виділятиме гроші на їх функціонування.
Ціни на гуртожитки можуть зрости вдвічі: чи покращить це умови проживання?
Співрозмовники ЕП у Верховній Раді описують підхід Міністерства освіти до укрупнень як спосіб уникнути різких рухів, аби не наразитися на критику. У парламенті цієї теми стараються не торкатися в очікуванні примарного нового електорального циклу. "Усі бояться виборів", – пояснює ЕП один з депутатів.

Наразі в підпорядкуванні Міносвіти 116 вишів, рік тому їх було 117. З 2025 року вдалося обʼєднати лише університети в Умані, ще два об'єднання заблоковані в суді. Ідеться про приєднання Одеської юракадемії під керівництвом ексрегіонала Сергія Ківалова до університету імені Мечникова, а також Камʼянець-Подільського національного університету до Подільського державного університету.

Ще одне укрупнення провели в березні 2026 року, обʼєднавши Ужгородський національний університет та Мукачівський державний університет. Процес ще не завершений, тож випускники 2026 року отримають дипломи різних університетів.

У 2023 році міністерство розробило законопроєкт, який мав ліквідувати відокремлені підрозділи університетів та розширити можливості МОН щодо укрупнення університетів. Про документ нічого не чутно майже три роки.
Гранти на освіту для всіх

Інша частина великої реформи освіти виявилася успішнішою. Мова йде про запровадження грантів для контрактних вступників.
Гранти – це безповоротна грошова компенсація вартості контракту на навчання або його частини. 
До 2024 року повне державне покриття навчання отримували 40% студентів. У найближчі роки влада планує забезпечувати покриття частини витрат на навчання через гранти для 70% вступників. Максимальна сума гранту – 50 тис. грн, проте вона залежить від конкурсного балу вступника та обраної спеціальності.

Студент отримуватиме грант після зарахування на навчання в обраний університет. Якщо він претендуватиме на грантове фінансування, то з 5 вересня до 31 жовтня повинен буде підписати угоду в електронному кабінеті вступника.

"Були випадки, коли вступник хоче бути журналістом, а вступає на історію, бо там дали бюджетне місце. З грантом за високі бали НМТ абітурієнт зможе вступити на омріяну спеціальність і доплатити лише частину вартості", – каже Трофименко.

Гроші, які держава надає студенту як грант, ідуть у спеціальний фонд університету. Іншими словами, ЗВО може витрачати їх вільніше, ніж надане напряму фінансування. Зокрема, з них фінансується студентське самоврядування.
У МОН очікують, що гранти посилять конкуренцію за фінанси між університетами, оскільки саме вступник обиратиме, у який виш "інвестувати" свій грант.

Хоча у Верховній Раді з 2024 року лежить законопроєкт про гранти на освіту, в останні два роки їх видавали тільки вступникам на бакалаврат у межах урядового експерименту. У 2024 році держава витратила на гранти 287,4 млн грн, у 2025-му – 363,2 млн грн. У фінансовому обґрунтуванні проєкту планували витратити більше: у 2025-му – 3,5 млрд грн, у 2026-му – 6,6 млрд грн, у 2027-му – 10,2 млрд грн.

У Міносвіти та парламенті експеримент оцінюють позитивно. За словами Трофименка, вступна кампанія має відбутися після ухвалення законопроєкту, тож отримати грант можна буде не тільки на бакалаврат, а й на магістратуру. Бабак вважає, що проєкт можуть ухвалити до кінця літа, він на стадії останніх узгоджень. В іншому випадку уряду доведеться видавати гранти в межах експерименту. 

Інф.: Економічна правда

Коментарі