У Висоцького була місія створити світ свободи в умовах тотального контролю
Виповнилося 75 років із дня народження чудового, неповторного і сакрального поета Володимира Висоцького. З Володимиром Висоцьким мені пощастило зустрітися в одній маленькій прокуреній Печерській квартирі. У неї, як "гарячі собаки" - сосиски в консервній банці, набилися гарячі шанувальники його творчості, аспіранти та еменеси. Ми, не дихаючи, дивилися на нього як на живого месію, вбирали кожен жест і кожне слово. Іноді нам здавалося, що ми ширяємо в повітрі, піднімаємося до його висот осягнення світу, з його тонкими і хитромудрими переплетеннями причин, наслідків, мотивів і результатів ...

Де ж була Москва, коли в 988 році уже хрестили  Київську Русь і що на її місці тоді росло і загнивало? Хащі і суцільні болота. Якщо вірити „батькові історії” Геродоту, там подекуди траплялися самоїди. Очевидно, це вони першого київського місіонера, ченця Кукшу з’їли живцем... А до  першого Московського улусу, з ласки хана Батия, потрібно було Москві ще йти тільки від хрещення Київської Русі аж 284 роки (перший Московський улус народився в 1270-му році за князя Данила).
Або ж узяти 1669 рік. За Івана Виговського - Велике князівство Руське! Так, тоді  Україна називалася від Київської Русі – Русь. А Москва – Московією до 1713 року. Тобто, до часу ліквідації назви „Московія” на Росію (русскую імперію).

Анатолій ВИХРУЩ, м. Тернопіль, для Волі народу
НЕСВЯТКОВІ  РОЗДУМИ
Не вітаю вас із 21–ми роковинами. Парадокс серпня 2012 року в тому, що відсутня атмосфера свята. Виникає думка, начебто нація втомилася від брехні, від влади, від безнадії, врешті, просто втомилася.
У черговий раз вийдуть представники влади і приречено зачитають з папірців чужий текст про неіснуючі успіхи, які чомусь ніхто не бачить. Опозиція знайде різкі слова  й розкаже, як буде добре після перемоги. Традиційний концерт – звіт району, ярмарки напередодні і все. Знову сірі будні та проблеми: як нагодувати дітей, як їх пристойно зібрати до школи, де взяти гроші на комунальні послуги, і врешті–решт, як жити?
Навіть успішний чемпіонат з футболу, олімпійські ігри не змогли змінити існуючого настрою. У цьому зв’язку декілька несвяткових роздумів.

Сергій ГРАБОВСЬКИЙ, кандидат філософських наук, член Координаційної ради Асоціації українських письменників
Соціологія: запитання без відповідей
Офіційно передвиборна кампанія ще не почалася, а деякі соціологи вже стали мішенню гострої критики. Про це йдеться у статті генерального директора Київського міжнародного інституту соціології професора Володимира Паніотто з промовистою назвою Будні соціології: як вибори – так хоч звільняйся.
Йдеться про тенденційне, м’яко кажучи, та соціально-маніпулятивне використання результатів зробленого на замовлення структур Віктора Медведчука КМІСом дослідження, присвяченого російській мові в Україні та ставленню населення до запровадження другої офіційної мови в певних регіонах.

Юрій МАКАРОВ
Жодної підтримки тимчасовому уряду!
Рубікон перейдено. Ухваленням Закону «Про засади державної мовної політики» влада остаточно й незворотно довела свою нелегітимність. Уся: законодавча, виконавча, судова – байдуже. Ці хлопці й дівчата гуртуються не за нормами Конституції, а за звичаями банди, тому слід підкреслити: вся влада в Україні відсьогодні незаконна.
Українська мова нарешті виступила надійним індикатором вартості того чи іншого політика, громадського діяча, публічної особи.

Олег ЧОРНОГУЗ, письменник, для Волі народу 
ВЕЛИКА КАКА, або ЩО НАС ЧЕКАЄ СЬОГОДНІ! А ЗАВТРА?
                          (чорне пророцтво)
Частина І
                          ЗАМІСТЬ ПРОЛОГУ
Почну здалеку. Почну з імперії, щоб перейти до постколоніальної держави, яку імперія через свою агентуру і новітніх батуринських носів, тобто зрадників  (типу Колісниченка – Литвина- Симоненка) виношує стратегічні плани будь-якою ціною повернути втрачені території в лоно імперії. Сьогодні ці манкурти: коритники, капустоїди стецькомислителі, блощиці, які перестрибують постійно з охололої постелі у більш теплу здають  по частинам уже для них не Батьківщину -  території, а котрій вони народилися, яку тепер „новітній московський цар” Путін називає „просто територія” подарована ним народові, для якої той народ нібито придумав штучну  назву - Україна. Вони продають свою територію, яка не стала та й не була для них Вітчизною.

«У ПОШУКАХ УНІВЕРСУМУ» ЯК ВІДПОВІДЬ НА ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ ОСТАННЬОГО ДЕСЯТИЛІТТЯ
Для когось поява майже 900–сторінкової праці Олега Романчука (на фото) стала несподіванкою. Але для тих, хто спостерігав за роботою одного з найкращих українських публіцистів, цілком зрозуміла поява книги «У пошуках універсуму: статті, публіцистика, прогнози і спостереження (1990–2011)» саме зараз, коли безпрецедентний наступ на саму «українськість» став найсильнішим викликом нації за часів створення держави. Якщо енергетичну кризу витримати можна, оборонну слабкість можна пережити, то іспит мовою може розчинити зерна української ідеї зсередини. Саме культурному аспектові загартування нації переважно присвячена праця Романчука. Спеціалістами вона може класифікуватися і як відповідь на інформаційні війни проти України.

Володимир БОГАЙЧУК

Про чумазих колісниченків
Років двадцять тому в Росії виник і побутував у вжитку термін «новиє русскіє», котрий застосовувався для означення підприємливих людей, які зайняли в суспільстві становище пов’язане з певним рівнем достатку. В Україні цей термін успішно конкурував зі своїм аналогом «нові українці» не лише тому, що серед скоробагатьків українців, на жаль, практично нема.
У другій половині 19 століття в Україні побутував термін «чумазий» — збірний образ тодішнього «крутого». Зокрема у Карпенка-Карого: «Іде чумазий. Іде. І навіть уже прийшов». Вдало цей контингент змалював у романі «Повія» Панас Мирний. Особливе місце у цьому творі займає персонаж із прізвищем Колісник.

Віталій КОРЖ,
народний депутат України, для Волі народу

Народ ще є, але народовладдя немає 
Катастрофічна демографія чітко відбиває стан справ на селі й наслідки господарювання нинішньої влади. І озброєним оком не видно поліпшення (чи покращення) життя вже сьогодні. Пульс життя селян давно має мало спільного з пульсом інтересів тих, хто «рєшаєт вопроси» у високих і середніх кабінетах на столичному Печерську. 
Мої поїздки на зустрічі з мешканцями чотирьох районів Чернігівщини (в одному з них – і моє рідне село) відбуваються постійно, майже щотижня. Коли веду депутатський прийом громадян у якомусь населеному пункті, як правило, довідуюся, що наймолодшому мешканцеві вже понад 60 років.

Олег ЧОРНОГУЗ, письменник, для Волі народу

  „РУССКІЙ МІР”, або НЕОГОЛОШЕНА МОСКВОЮ ВІЙНА?!
                 продовження (початок читайте тут )
       Московська церква – випробуваний важіль Кремля є сьогодні найголовнішим не церковним, а політичним інструментом з  упровадження імперської ідеї в Україні.  Адже московська церква на усіх етапах завоювання чужих земель стояла поруч з  кривавим багнетом свого рідного завойовника. Навіть в атеїстично-більшовицький вік кремлівські вожді згадували енкеведистську церкву і її пастирі благословляли і виправдовували будь - яку війну Московії, навіть найнесправедливішу, в ім’я завоювання нових територій чи утримання тих, які забажали жити самостійно.