“Історія воєн не знає, щоб своїм воякам під страхом кари заборонялося наступати”, - професор Володимир Пилипчук
Стислий макроаналіз наших поразок в обороні країни
- Україна психологічно не була готова до війни з росією... Як не як, а столітня рашенська пропаганда про слов’яно-православну єдність братніх народів зуміла паралізувати розум частини її жителів, особливо на Сході і Півдні, а особливо тих, хто безплатно заїхав з росії у хати видушених Голодомором і репресіями українців. (* і чомусь Україна не пред’являє позовів до росії, як Ізраїль до Німеччини?!). Для цієї частини жителів під впливом рашенської пропаганди – “русскій мір” став милішим і ріднішим, а свої українці-патріоти - якщо не ворогами, то чужими...
КГБістська пропаганда зуміла приспати пильність у Центрі і на Півночі України, де мешканці ще голосували за проросійські сили на виборах, а обрана ними влада своє серце й цінності тримала і тримає в сейфах москви). Україна не думала, що нині прийдеться доказувати всьому світові що ми, всього-навсього, захищаємо свою територію.

- Україна у військово-ментальному плані була розхристаною і морально не готовою до агресії зі сторони росії. Всі збройні сили, кордони, укріп-райони були повноцінними лише на Заході України, нібито ми очікували агресії з боку Європи, НАТО, тобто - від Західної цивілізації, від якої були відгороджені ще й інститутом віз. А на Сході навпаки - ніяких віз, відсутні повноцінний кордон і повноцінна митниця. Ніяких укріп-районів, ніякої дислокації боєздатних військ, здатних протистояти агресії з росії. Здатних не лише мілітарно, але й психологічно, бо особовий склад військ і призови на строкову службу формувалися за територіальним принципом - так вирішили недолугі політики. Основна маса військових заводів - на східному півдні України і ніхто їх не переносив у центр і на захід України (і зараз - також, а саме ті військові заводи, що є на заході, злочинна влада зупиняє). Ніхто з комуністичних керівників уже незалежної України, як і в Європі і в США - навіть не лише НЕ вірили, але й в думках не допускали, що таке можливе, що "єдинокровний православний слов’янський брат" безмежно підступний і здатний напасти, здатний вдарити ножем у спину - так ефективно працювала пропаганда росії.

- Україна не знала, не вірила, що «цивілізований світ» такий гнилий, брехливий, нещирий і непорядний, коли підписувала Будапештський Меморандум, коли погодилася ядерно роззброїтися на користь тієї ж росії. Роззброїтися і саме на користь росії, бо основні члени ядерного клубу так вимагали, більшість із них (окрім росії) - основні  члени НАТО. Будь Україна ядерною державою – ніяка сволота на нашу територію не тикнулася б. Ми повірили Європі, США, які нас роззброїли, які нас не прийняли (на вимогу росії) в НАТО, які відмовилися захищати наш суверенітет і територіальну цілісність, які відмовили нам у наданні не лише летальної зброї, а навіть двигунів для автомобілів і стволів для звичайних озброєнь…Європа і США, бажаючи зберегти пристойну міну при брудній і зрадливій грі запровадили проти росії незначні санкції, які дозволяють їй і надалі розвивати свою агресивну політику як проти України, так і в інших куточках світу. Про людське око Європа і особливо США Україні допомагають. Але їх допомога - у межах тих меж, які дозволяють їм не бути висміяними світом за недотримання зобов’язань за Будапештським Меморандумом, і не випасти з кола договороздатних  країн.

- По росії можна було б і не робити ніяких згадок, бо вона зайвий раз підтвердила свою історичну непорядність і нецивілізованість, недоговороздатність і підступність. Росія, добившись всього, що вимагала: отримавши від України ядерну зброю; уклавши великий договір про дружбу; отримавши продовження базування ЧФ у Севастополі на 25 років; добившись неприйняття України в НАТО; домігшись щоб Україна прийняла на себе позаблоковий статус … після цього, без оголошення війни, окупувала частину її території…..  Напала на нас «гібридним чином»(???!) і російські клятви в дружбі, педалювання єдності російського і українського народів, слов’янської єдності, православної єдності - все це було підступною ширмою приготувань росії до окупації і нищення України і українців, до підступного удару Україні в спину. По-бандитські. Російська ненависть до українства, яка  культивувалася в росії віками і підтверджувалася забороною на українську книгу, на українське слово, культуру, свободу об’єднань українців у росії, на їх культурні центри, на відсутність українських шкіл, українського мовлення в росії виявилася недостатньою для людиноненависного російського суспільства, і вони вирішили піти на Україну війною. Я тут не розділяю російське суспільство на народ і владу, оскільки 86% російського населення підтримує політику Путіна, спрямовану на агресію проти України. Це той ваипадок, коли «народ і влада єдині» в антиукраїнському чаді, в антиукраїнській злобі і діях.

- Україна була і лишається не готовою до адекватної відповіді росії лише за одним – єдиним суб’єктивним фактором – кадровим складом влади, cкладом керівництва держави і керівництва силовими органами і Збройними Силами України, які мали б професійно і по- державному організувати оборону країни. В керівництві, в основному, відверті антиукраїнці з кримінальними нахилами - в основному злодії, корупціонери, мародери і державні зрадники... Патріотично налаштовані громадяни України не допущені до керівництва державою, через те що: ЗМІ, які реалізують перевиборче антиукраїнське коректування мізків виборців – у руках тих же антиукраїнців;  через деформовану виборчу систему, тобто відсутність виборів за відкритими партійними списками; через формування антиукраїнського  складу виборочих комісій і формування їх з корупціонерів, які регулярно фальсифікують результати виборів на користь бариг, починаючи вже з 3-го скликання Парламенту, а президентські – з виборів Кучми…

- Україна не була готовою до повномасштабної і переможної війни з росією через те, що антиукраїнське керівництво держави протягом усіх років Незалежності штучно «не відв’язувало» Україну від абсолютної монопольності росії в постачанні газу для її економіки і життєдіяльності соціальної інфраструктури. Причиною такого стану була і є корупція у керівництві України, ще раз корупція і корупція, помножена на зраду інтересів України – на користь імперських інтересів росії. Керівництво України за ці роки не розробило і не впровадило захищену від руйнації схему розміщення продуктивних сил України, а особливо – підприємств оборонного комплексу. Злодійкувате керівництво України приділяло набагато більше часу і зусиль розкраданню держави, а не зросту її економічного і оборонного потенціалу. Гальмувало розвиток наукоємних галузей виробництва, зростання продуктивності праці, ресурсозбереження, виробництва військової техніки, літакобудування, розвиток космічної галузі, досліджень у галузях нанотехнологій, штучного інтелекту, ІТ та ін. Єдине завдання, яке вони поставили та успішно реалізували – ОБІКРАСТИ УКРАЇНУ І УКРАЇНЦІВ. І для них немає ніякого значення війна, смерті, страждання народу. Має значення – на скільки товстішими стануть рахунки в офшорах, «сліпих трастах», і активи в Україні та за кордоном - щоб були достатніми для впливу на результати наступних виборів.
Реальні потенційні можливості економіка України оцінюються у 2 трильйони доларів її можливого ВВП. Нині ВВП України, обрахований у співставимих доларах, - втричі впав у порівнянні навіть з 2007-м роком. Звичайно, економічно потужніша Україна набагато швидше поставила б на місце «братнього агресора». Звичайно, що й економічно заможніші українці могли б надати набагато значнішу волонтерську допомогу фронту.

- І останнє – НЕЧУВАНА в історії країн світу ЗРАДЛИВІСТЬ політичного  і військового керівництва держави. Світ не бачив такого, щоб керівництво держави відверто і нахабно постачало окупаційним військам агресора провіант і зброю. Світ не чув, щоб керівництво держави винищувало своїх вояків в котлах, не надаючи їм належної допомоги. Історія воєн не знає, щоб своїм воякам під страхом кари заборонялося наступати, щоб своїм воякам, у випадку наступу на них, забороняли використовувати ті види озброєнь, які є на озброєнні в армії і які не заборонені до використання міжнародними конвенціями. Світ не чув і не бачив, щоб поліція, яка мала б припинити незаконні поставки бойовикам провіанту і зброї, жорстоко побила тих, хто добровільно (і безплатно) виконав за поліцію їх роботу. Верхом цинізму і знущанням над людськістю є те, що влада намагається ще й засудити тих, хто став на сторожі інтересів держави, відкривши проти них кримінальні справи, а не на тих, хто їх побив.

 Щоб переломити вищеописану негативну тенденцію, слід здійснити дуже важливий, мужній і патріотичний крок - усунути від влади нинішній її кадровий склад, що зрадив Україну і її обікрав. Усунути будь-якими способами і якнайшвидше… інакше ніякої перемоги ні на військових, ні на економічних, ні на науково-технічних, ні на політичних фронтах не отримає… А Україні потрібна Перемога. І потрібна на всіх фронтах!

07 лютого 2017 року

Володимир Пилипчук, професор, академік АЕНУ
для порталу "Воля народу"                          

Коментарі