Михайло РОЛЬ, політичний експерт 

    У сучасному українському варіанті, опозиція – це, усього-на-всього, кілька розрізнених груп політиків, відсторонених від влади, точніше, від "державної годівниці", які намагаються за будь-яку ціну туди повернутись. Ця "опозиція" далека від народу, не є виразником його волі й, відповідно, захисником національних інтересів.
Головна мета чинної опозиції – не слугувати народові (електоратові), а, тимчасово імітуючи таке "слугування", виграти чергові вибори. Для цього опозиція створила й усіляко підтримує міф про свою місію виразника та захисника інтересів простих українців.     Детальніше

          Юрій ПАЛЬЧУКОВСЬКИЙ, для ВН

          Ситуація в Україні красномовно свідчить про те, що наявна система державної влади себе вичерпала.

         Усім, хто вболіває за долю України, необхідно діяти спільно і чітко донести до народу головне: за допомогою якого механізму можна змінити систему влади в державі.

         Пора усвідомити, що жодній, окремо взятій, політичній партії це не під силу. Ця проблема, також, не зводиться лише до голосування на виборах і, навіть, не до зміни виборчого законодавства. Тут варто наголосити на потребі трансформації державного правління від плутократії (влади клану багатих людей) до реального народовладдя (коли влада має слугувати народові й бути підзвітною йому). А це можливо лише у разі зміни і виборчого законодавства, і Закону про політичні партії і, головне, за умови постійної злагодженої взаємодії демократичних сил – всього громадсько-політичного активу України.

    Олесь ГРИБ, громадський діяч, для ВН

 В інтернеті  крик, в Інтернеті гвалт:
«Партія регіонів» запроваджує «російсько – українську» двомовність!
Всі – під стіни Верховної ради! Будемо кричати «ганьба» і «геть»!
 Хіба це не логічне завершення «голосування проти всіх» на заклик недолугуватого Ющенка, який, щоб насолити Юлії Тимошенко,
заклав Україну, розчистивши дорогу Януковичу?