За розрахунками Центру економічної стратегії, виконаними в рамках проєкту «Біженці з України: наміри повернутися, вплив на українську економіку та рекомендації з державної політики», кількість біженців з України знову почала зростати.
Так, станом на кінець червня 2023 року за кордоном перебувало 5,6–6,7 мільйона українців. Це на 0,3–0,5 мільйона більше, ніж на кінець 2022-го. Т Зберегти оді їхня кількість становила 5,3–6, 2 мільйона людей. Причинами зростання числа біженців експерти вважають удари ворога по енергосистемі України взимку 2022–2023 років, посилення російських ракетних атак у травні, а також підрив Каховської ГЕС на початку червня.
Як видно з даних ЦЕС, розкид за кількістю біженців — понад мільйон. Забагато. Звернімося до даних Агентства ООН у справах біженців (УВКБ). За оцінками агентства, станом на 6 вересня Україну залишили 6 201 600 людей. Агентство зазначає, що його статистика опирається на дані, які надає влада (країн, де є українські біженці. — В.К.). Наголошується також, що «цифри являють собою оцінку, і можливі подальші переміщення не можуть бути враховані на цей момент для всіх країн». Зазначається, що «біженці з України зафіксовані в усьому світі». Тобто в ООН не ручаються за точність.
За даними українського МЗС, на 21 червня за кордоном перебували 8 мільйонів 177 тисяч людей. Одержуємо рознос аж у два мільйони порівняно з даними ООН і ЦЕС!
Переважна більшість біженців — це жінки (найбільша частка жінок віком 35–49 років — 18%) і діти (за різним даними, від 25 до 51%). Що цікаво, різко збільшилася кількість чоловіків, що виїхали, причому призовного віку. Із серпня минулого року по березень 2023-го у віковій групі 18–34 роки зростання становило 54%. У кількісному вимірі — плюс 92 тисячі людей. У віковій групі 35–64 роки зростання 47%, або 112 тисяч людей. І на 24% більше виїхало чоловіків віком 65+ (24 тисячі). 63% усіх, хто виїхав за кордон, мають вищу освіту.

Куди виїхали
Основна маса українських біженців направилася в країни Євросоюзу (від 4,3 до 5,4 мільйона людей). Близько 1,3 мільйона виїхали в Росію і Білорусь.
Згідно з даними Європейської служби статистики, на травень 2023 року понад половина українських біженців перебувають у двох країнах: у Німеччині — понад 1 мільйон (27%) і Польщі — більш як 970 тисяч (24%).
За даними ж українського МЗС, понад половина українців перебувають у трьох країнах: у Польщі — 22%, Німеччині — 14,6 і США — 11%. Також багато громадян України знайшли притулок у Чехії — 7,9%, Італії — 5, Канаді — 4,9, Іспанії — 3,4 і Ізраїлі — 2,75%. Майже 63% українців, що перебувають за кордоном, повнолітні, 22% — діти до 18 років. Вік ще 15% не уточнюється.
Судячи з нестиковок у підрахунках різних відомств, можна сміливо стверджувати, що ніхто точно не знає, скільки українців виїхало (й куди) і скільки залишається в Україні.
А російські ресурси повідомляють про понад 5 мільйонів українських біженців, яких прийняла РФ. Як бачимо, це погано стикується зі статистикою ООН, ЦЕС і МЗС України. Як завжди, брехня.

Яка ситуація з доходами
Опитування показали, що значна частина українських біженців втратила більшу частину своїх доходів після початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, частка біженців, яким вистачало на базові й дорогі речі, скоротилася з 27,8% до війни до 6% станом на травень 2023 року. Водночас частка тих, кому вистачало тільки на їжу, зросла до 24,6% станом на травень 2023 року, — це на 16,3 відсоткового пункту більше, ніж до війни.
Майже всі приймаючі країни, крім Німеччини, почали скорочувати виплати українським біженцям. Деякі країни, зокрема Ірландія, виплачують одноразову допомогу охочим повернутися в Україну. Втомлюється від українців Європа...
Однак варто зауважити в дужках, що ті біженці, які знайшли роботу та відносно недороге житло в країні перебування, не зазнають серйозних матеріальних проблем. А таких майже половина. За результатами дослідження, яке провела соціологічна група «Рейтинг», 49% українців, що переїхали в Європу після повномасштабного вторгнення, змогли працевлаштуватися. Поза сумнівом, біженці часто погоджуються на будь-яку роботу зі зниженням соціального статусу, який вони мали в Україні, й готові працювати по 12 годин на добу шість днів на тиждень. Але важка фізична робота дає можливість уникнути жорсткої нужденності. Багато біженців, що мають роботу, здатні формувати заощадження, купувати автомобілі, їздити на курорти. А вивчення мови країни перебування допомагає кар'єрному зростанню і, відповідно, підвищенню доходів, але ніяк не сприяє бажанню повернутися додому. І приймаючим країнам така робоча сила потрібна. Але повернімося до звіту Центру економічної стратегії.

Що довше триватиме війна, то менше залишиться охочих повернутися на Батьківщину
На рішення залишитися в країні тимчасового перебування або повернутися додому перш за все впливатиме порівняння умов життя вдома та за кордоном.
 Згідно з опитуванням Info Sapiens на замовлення ЦЕС, переважна більшість українців (63%), що перебувають нині за кордоном, планують повернутися в Україну. Однак немає впевненості, що всі вони справді повернуться. Що довше триватиме війна, то більше українців адаптуються до життя за кордоном. Крім цього, дехто з українців (6,8%) вважає, що перспективи для їхніх дітей ліпші саме в ЄС.
До того ж багатьом людям, що виїхали із зони бойових дій, просто нікуди повертатися. Тому їхнє повернення залежатиме від того, як швидко відновлюватимуться їхні регіони, або від наявності державної підтримки для переїзду в інші регіони України.
За кордоном можуть залишитися понад три мільйони біженців. Це означає падіння ВВП майже на 7%
Також дуже важливий у прийнятті рішення повертатися або залишатися за кордоном поточний статус зайнятості. Не схильні повертатися студенти іноземних навчальних закладів (на 68% менш схильні, ніж респонденти, які не є студентами) і люди, що не працюють, але активно шукають роботу (на 45% менш схильні, ніж ті, що не працюють і не шукають роботи).
До того ж значущим виявився вплив доходу тут і вдома: люди з високим доходом до війни більш схильні повернутися, тоді як ті, в кого рівень доходу підвищився в країні перебування, менш схильні.
Загалом, за різними сценаріями, за кордоном можуть залишитися від 1,3 до 3, 3 мільйона українців. Це на 0,4–0,6 мільйона людей більше, ніж передбачалося раніше. Неповернення українців вплине на українську економіку, яка може втратити від 2,7 до 6,9% свого ВВП щорічно.

Як стимулювати біженців повернутися
У своєму звіті про проведене дослідження Центр економічної стратегії дав рекомендації, як стимулювати українських біженців повернутися в Україну. А це:
    співробітництво з країнами ЄС із повернення українців після війни;
    швидке післявоєнне відновлення постраждалих регіонів;
    надання допомоги людям із постраждалих і окупованих регіонів під час відновлення;
    розвиток державно-приватного партнерства;
    посилення комунікації зі співвітчизниками за кордоном через дипломатичні представництва;
    спрощення реінтеграції дітей до навчання в українських школах і вступу в українські виші.
Та головне, звичайно ж, — мир.

Інф.: Дзеркало тижня

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh