Комуністичне гасло "до основанья, а затем..." - згубне для держави
Останнім часом поширюються ідеї "перезавантаження" держави, суть яких зводиться до наступного: 1) Україна має почати з чистого листа через "перезаснування" держави; 2) необхідно докорінно змінити Конституцію України (шляхом розробки так званої "Народної конституції" через  "Народні збори", "Конституанту", "Конституційний конвент" тощо); 3) необхідно докорінно перевиховати людей, виростити нове "свідоме" покоління.
Ці ідеї - згубні для держави. Такі різкі потрясіння можуть знищити Україну як руйнівний землетрус. Так діяли комуністи - за принципом "до основанья, а затем..." Що було потім, ви знаєте.
Багатьом сверблять руки змінювати Конституцію України, яка є однією з найкращих у Європі, але жоден із президентів України всупереч цій же Конституції не став гарантом її додержання (цього року ми відзначаємо 20-річчя прийняття Конституції України).
Розмови про "виховання нової людини" - це також посткомуністичне відволікання людей від активних дій у сьогоденні з прицілом на "світле майбутнє", яке нібито побудують наступні покоління. 
Нагадаю мудру українську приказку: "Поки сонце зійде, роса очі виїсть". Ми повинні КОНСОЛІДОВАНО діяти ТУТ і ЗАРАЗ, не чекаючи знищення держави антиукраїнськими силами, діяти рішуче, але ЗВАЖЕНО. Для цього не потрібне очікування "світлого майбутнього". Для цього не потрібні великі потрясіння. Їх і так достатньо випало на непросту долю України... Досить того, що неоголошена війна Росії проти України триває століттями.

Про загрозу радикальних "перезавантажень" держави попереджав понад 20 років тому найвідоміший дослідник Голодомору в Україні Джеймс Мейс. Ось висловлювання Мейса, яке нагадує його дружина - письменниця Наталя Дзюбенко-Мейс:
ДЖЕЙМС МЕЙС: "Неможливо одним ударом розрубати клубок нагромаджених суперечностей. Там, де суспільством володіє ідея радикальної перебудови життя, існує реальна можливість створити «кінець світу в одній окремо взятій країні». Про це не можна забувати, тим паче, що Україна й далі є країною з тоталітарною схемою влади. Старі структури управління, примат державної економіки, сама психологія громадян у поєднанні з економічною кризою — все це може бути напрочуд сприйнятливим до ідей чергової доктринізації суспільства. Хоч як це дивно, але будь-яка ідеологія, що спрямована у «світле майбутнє» і ставить за мету докорінне перевиховання людини, рухається не в майбутнє, а в печерну епоху. Вона не несе людям ніякого майбутнього. Традиційні авторитарні форми правління західних країн поставали на грунті повернення до своєї історії, культури, духовності. Це та жива основа, на якій зростали західні демократії. Тому, на мій погляд, мають рацію ті політики, котрі висувають на перший план проблеми відродження духовності, традицій. Це шлях самоорганізації суспільства, можливо, не такий радикальний, зате більш перевірений і ефективний". 1994 р.

Ці слова сказані Джеймсом Мейсом ще до ухвалення Конституції України (1996 р.). Жива основа суспільства, його самоорганізація, про яку казав Мейс, втілена в Конституції у формі територіальних громад - первинних суб'єктів демократичного самоврядування. Тому виконання Основного Закону (вперше за 20 років!) і є стратегією виходу України з глухого кута.

Павло Січкар, незалежний журналіст,
для порталу "Воля народу"

Коментарі