14 серпня відзначають свято Маковія або медово-маковий Спас
У народі його ще називають Першим Спасом або Спасом на воді
За давніми переказами, князь Володимир саме цього дня прийняв хрещення.
Тому у стародавньому Києві 14 серпня освячували воду в Дніпрі і називали цей Спас "Спасом на воді".
Сьогодні досхочу їдять мед, не дарма ж Спас Медовий, а також чистять та впорядковують криниці й джерела.
За давнім звичаєм на Медовий Спас віруючі приносять у храми мед для освячення. Традиція ця пов’язана зі стародавньою настановою – перший урожай приносити Богові і лише після цього споживати самим.
Цього дня у храмах також освячують букети з трав та квітів – «маковійчики». Здавна вважається: якщо не освятити квіти на Маковія, то не буде квітнути господарство.
Серед українців свято Маковія одне з найпоетичніших і найшановніших. У дохристиянські часи цього дня вшановували Богів Спасів і освячували квіти, городину та криниці. Зрештою, прийнявши християнізовану назву, люди зберегли давні традиції і дотримуються їх до сьогодні.
Від Маковія починається Успенський піст. Він так само суворий, як i Великий (триватиме до 28 серпня – свята Успiння).
Другий Спас, або Яблучний, припадає на 19 серпня. Третій Спас найчастіше називають Післяуспінням або Хлібним Спасом і пов’язують його у народі із закінченням літа – свято припадає на 29 серпня.
14 серпня у церквах святять воду, літні трави, квіти і мак.
На Маковія люди приходили до церкви з букетами квітів, які називаються маковійчики або маковійки. У таких букетах були літні квіти і трави: чорнобривці, барвінок, айстри, жоржини, гвоздики, базилік, м'ята, чебрець, любисток, полин, деревій тощо. Але обов'язково в маковійчику мали бути стиглі голівки маку.
На Житомирщині в букет додавали моркву, качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп. Жителі Черкащини святили вінок із квітів і колосків зі свічкою, щоб і господарство процвітало.
На Поділлі святили снопи із трав і овочів, з якими обходили будинки, двори та городи, щоб наступний рік був урожайним.
Освяченими маковійчиками вдома прикрашали образи і зберігали до весни, використовуючи за потребою в якості оберегів та зілля. Весною мак сіяли в городі, а квіти на Благовіщення дівчата вплітали у волосся.
Свяченим маком захищалися від відьом і упирів, а також обсипали дім і худобу від пристріту. Ця традиція збереглася і у наш час. Наприклад, доти, як увійти в нове житло, відвідати недобрих людей або внести новонародженого в дім, рекомендується посипати свяченим маком біля порогу і по кутах житла.
Також на Маковія святили свіжозібраний мед у стільниках, а після цього їм щедро пригощалися. Традиційно на свято готували пироги, вареники, пряники з маком і медом, а також улюблені дітьми шуліки - печені коржі, які дрібно ламали і заливали медом і розтертим маком.
Інф.: risu.ua
За давніми переказами, князь Володимир саме цього дня прийняв хрещення.
Тому у стародавньому Києві 14 серпня освячували воду в Дніпрі і називали цей Спас "Спасом на воді".
Сьогодні досхочу їдять мед, не дарма ж Спас Медовий, а також чистять та впорядковують криниці й джерела.
За давнім звичаєм на Медовий Спас віруючі приносять у храми мед для освячення. Традиція ця пов’язана зі стародавньою настановою – перший урожай приносити Богові і лише після цього споживати самим.
Цього дня у храмах також освячують букети з трав та квітів – «маковійчики». Здавна вважається: якщо не освятити квіти на Маковія, то не буде квітнути господарство.
Серед українців свято Маковія одне з найпоетичніших і найшановніших. У дохристиянські часи цього дня вшановували Богів Спасів і освячували квіти, городину та криниці. Зрештою, прийнявши християнізовану назву, люди зберегли давні традиції і дотримуються їх до сьогодні.
Від Маковія починається Успенський піст. Він так само суворий, як i Великий (триватиме до 28 серпня – свята Успiння).
Другий Спас, або Яблучний, припадає на 19 серпня. Третій Спас найчастіше називають Післяуспінням або Хлібним Спасом і пов’язують його у народі із закінченням літа – свято припадає на 29 серпня.
14 серпня у церквах святять воду, літні трави, квіти і мак.
На Маковія люди приходили до церкви з букетами квітів, які називаються маковійчики або маковійки. У таких букетах були літні квіти і трави: чорнобривці, барвінок, айстри, жоржини, гвоздики, базилік, м'ята, чебрець, любисток, полин, деревій тощо. Але обов'язково в маковійчику мали бути стиглі голівки маку.
На Житомирщині в букет додавали моркву, качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп. Жителі Черкащини святили вінок із квітів і колосків зі свічкою, щоб і господарство процвітало.
На Поділлі святили снопи із трав і овочів, з якими обходили будинки, двори та городи, щоб наступний рік був урожайним.
Освяченими маковійчиками вдома прикрашали образи і зберігали до весни, використовуючи за потребою в якості оберегів та зілля. Весною мак сіяли в городі, а квіти на Благовіщення дівчата вплітали у волосся.
Свяченим маком захищалися від відьом і упирів, а також обсипали дім і худобу від пристріту. Ця традиція збереглася і у наш час. Наприклад, доти, як увійти в нове житло, відвідати недобрих людей або внести новонародженого в дім, рекомендується посипати свяченим маком біля порогу і по кутах житла.
Також на Маковія святили свіжозібраний мед у стільниках, а після цього їм щедро пригощалися. Традиційно на свято готували пироги, вареники, пряники з маком і медом, а також улюблені дітьми шуліки - печені коржі, які дрібно ламали і заливали медом і розтертим маком.
Інф.: risu.ua
Коментарі