Три дні поспіль українська делегація та два дні російська зустрічалась із американськими представниками у Сполучених Штатах, аби обговорити деталі "мирного плану" щодо завершення війни в Україні.
На думку спецпосланця Кремля Кирила Дмитрієва, переговори Росії і США у Маямі були "конструктивними". Про це він заявив під час спілкування із журналістами у суботу 20 грудня.
Водночас помічник Путіна Юрій Ушаков розкритикував запропоновані Європою та Україною зміни до "мирного плану".
"Я впевнений, що ті пропозиції, які внесли або намагаються вносити європейці з українцями, точно не покращують документ і не покращують можливість досягти довгострокового миру", – сказав він журналістам, як повідомляє російський "Інтерфакс".
Юрій Ушаков, Кирило Дмитрієв та Стів Віткофф заходять до зали у Кремлі, архівне фото

Автор фото, Anadolu via Getty Images
Підпис до фото, Юрій Ушаков, Кирило Дмитрієв та Стів Віткофф заходять до зали у Кремлі, архівне фото

Окрім того Ушаков спрогнозував, що більшість українських та європейських пропозицій, наданих до "мирного плану", є "досить неконструктивні" і "категорично не підійдуть Росії".

"Ми будемо дотримуватися того, про що ми домовилися в Анкориджі та на інших зустрічах з американськими представниками", – сказав Ушаков журналістам 21 грудня.

Дещо раніше, 12 грудня, він заявляв, що "весь Донбас – російський", коментуючи слова президента України Володимира Зеленського, що можливі компроміси у територіальних питаннях має вирішувати український народ у форматі виборів чи референдуму.

Із чим повертаються українці

Протягом трьох днів 19, 20 та 21 грудня перемовники з України зустрічались у Флориді з американськими представниками.

З українського боку у цих розмовах брали участь секретар РНБО Рустем Умєров та начальник Генштабу Андрій Гнатов, з боку США – спецпосланці Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер, а також співробітник Білого дому Джош Груенбаум.

До цих обговорень також долучилися ключові радники з національної безпеки європейських країн.

За словами Умєрова, зустрічі з американськими візаві були "продуктивними та конструктивними".

"Окрему увагу приділили обговоренню часових рамок і послідовності подальших кроків... Наш спільний пріоритет – зупинити вбивства, досягти гарантованої безпеки та створити умови для відбудови, стабільності й довгострокового процвітання України", – підкреслив Умєров.

Спецпосланець Трампа Стівен Віткофф зазначив, що "Україна залишається повністю прихильною до досягнення справедливого та сталого миру"

Одним із результатів розмови української та американської делегацій стала пропозиція США про проведення тристоронньої зустрічі за участі Америки, України та Росії. Інформацію про це Рустем Умєров передав Володимиру Зеленському 20 грудня.

Водночас у Кремлі заявили, що про ідею такої зустрічі "поки ніхто серйозно не говорив".

"Вона (ця ініціатива. – Ред.) не перебуває в опрацюванні, наскільки я знаю", – повідомив журналістам 21 грудня помічник глави російської держави Юрій Ушаков.

І хоч український президент поки що чекає остаточної доповіді від Рустема Умєрова про результати його триденних перемовин із американцями, однак вже заявив, що тиск на Росію має збільшуватись.

"Наступний тиждень, хоч це й буде тиждень Різдва, коли у світі політична робота затихає, ми все одно будемо на контакті з партнерами, з кожним, хто може допомогти нам захищати нашу державу, наших людей, нашу енергетику, нашу стійкість, з усіма, хто працює на тиск проти Росії, з усіма, хто робить реальним закінчення війни", – повідомив український президент.

Путін і Макрон: чи буде розмова

Тим часом Володимир Путін готовий вести діалог із президентом Франції Емманюелем Макроном. Це вкотре підкреслив речник російського лідера Дмитро Пєсков, якого цитує РИА Новости.

"Тут дуже важливо, напевно, згадати те, що сказав президент на прямій лінії. Він також висловив готовність вести діалог із Макроном. Тому якщо є взаємна політична воля, то це можна лише позитивно оцінити", – наводить слова Пєскова російське державне агентство.

Як стверджує речник Кремля, можливі контакти лідерів двох держав мають бути спробою зрозуміти позиції один одного, а не "читанням нотацій".

У відповідь на це у Єлисейському палаці заявили, що вітають таку готовність Кремля до контакту.

"Найближчими днями ми повідомимо про найкращий спосіб дій", – зазначили там та додали, що будь-які дискусії з Москвою відбуватимуться "в умовах повної прозорості" з президентом України Володимиром Зеленським та європейськими партнерами, а їхньою головною метою буде досягнення "міцного та тривалого миру" для українців.

Дещо раніше, 19 грудня, французький президент заявляв, що Європа має відновити безпосередній прозорий діалог із Путіним, якщо за посередництва США "не буде досягнуто тривалого миру" в Україні.

"Ми, європейці та українці, зацікавлені в пошуку правильної основи для поновлення цієї дискусії належним чином, – сказав Макрон. – Інакше ми будемо обговорювати між собою з переговірниками, які потім підуть і обговорюватимуть з росіянами самостійно. Це – не є ідеальний варіант".

У липні 2025 Макрон вперше за три роки провів телефонну розмову з очільником Кремля. Тоді разом із Путіним він говорив про війну РФ проти України та конфлікт між Ізраїлем та Іраном.

Французький президент російського лідера якнайшвидше погодитися на припинення вогню в Україні та почати переговори про завершення війни.

Тим часом генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Володимир Путін наразі є головною причиною, чому війна Росії проти України досі триває.

"Цього року він (Путін. – Ред.) досягнув лише дуже незначного прогресу – мінімальні територіальні здобутки, менше 1 % української території, порівняно з початком року. А, за нашими оцінками, з боку росіян було вбито або поранено до 1,1 мільйона людей. Це – жахливо. Але це ситуація, з якою ми маємо справу", – сказав Рютте.

Він також відзначив, що дуже поважає президента США Дональда Трампа, бо той є "абсолютно відданим" питанню завершення війни та "єдиним, хто зміг посадити Путіна за стіл переговорів".

Рютте також висловив припущення, що Трамп може зрештою бути і єдиним, "хто змусить Путіна укласти мир".
Путін у темному піджаку та бордовій краватці стоїть перед двома мікрофонами та жестикулює рукою


Дещо раніше, 11 грудня, генсек НАТО застеріг держави Альянсу, що вони є наступною ціллю Росії, та закликав їх до негайних дій.

"Ми вже перебуваємо в небезпеці", – заявив тоді Рютте.

Про те, що наступна ціль Путіна країни НАТО, говорить і керівник української розвідки Кирило Буданов.

За його інформацією, Росія скоригувала терміни підготовки до можливих військових дій проти європейських держав змістивши їх з 2030-го на 2027 рік, а ключовою ціллю Кремля є окупація країн Балтії.

Тим часом директорка національної розвідки США Тулсі Габбард заперечує такі прогнози.

"За оцінками розвідки США, Росія прагне уникнути більшої війни з НАТО. Розвідка також вважає, що, як показали останні кілька років, дії Росії на полі бою свідчать про те, що вона наразі не має можливості завоювати й окупувати всю Україну, не кажучи вже про Європу", – написала Габбард 21 грудня.

Сам Путін під час "Прямої лінії" 19 грудня назвав "нісенітницею" повідомлення про можливий напад РФ на країни Європи та запевнив, що Москва "не має наміру здійснювати будь-які операції" щодо Заходу, якщо той поважатиме інтереси Росії.

При цьому з його заяви оглядачі зробили висновок, що у разі "неповаги" Росія може атакувати Європу. А такою неповагою може бути будь-що, а тому атака Росії також може статись під будь-яким надуманим приводом. 

Інф.: BBC

Коментарі