altСергій ГРАБОВСЬКИЙ

Несподівані відлуння справи Луценка
Наразі майже всі вітчизняні ЗМІ розповідають про завершення суду над Юрієм Луценком, оцінюють справедливість/несправедливість вироку й прогнозують, що ж робитиме далі чинна влада зі своїми політичними супротивниками. Але майже ніхто не намагається подивитися на цю подію й на її ймовірні наслідки з дещо іншого, ніж зазвичай, ракурсу.
...У ніч із минулої п’ятниці на суботу, відразу після показу на Першому Національному й «Інтері» інтерв’ю Віктора Януковича, в якому той розповів про незламний поступ української демократії й правопорядку, у Києві було фактично знищено рештки скверу імені Василя Стуса.
За офіційними даними, без дозвільних документів було спиляно 84 дерева; за свідченнями очевидців, упродовж ночі невідомі спиляли близько 90 тільки великих дерев, а на додачу — ще й 60 молодих деревець. Незадовго перед цим, 16лютого, цю частину скверу, розташованого на перетині проспектів Перемоги й академіка Палладіна, невідомі обнесли парканом. За даними прокуратури, йдеться про ділянку прощею 0,4 га, орендовану ПП «Енергоінкам Україна». Імовірно, саме ця фірма й замовила нищення скверу. А ще раніше, 2008 року, Київська міськдержадміністрація, очолювана тоді «космічним мером», дала компанії «ЕТРЕКС» дозвіл на знесення 147 дерев, 100 кв. м. порослі та 1540 кв. м газону. Іншими словами, саме тоді більшу частину скверу було вирубано — для будівництва ще одного торговельно-розважального комплексу. Але щось там було неправильно оформлено — й у березні 2009 року, після звернення фракції Віталія Кличка в Київраді, прокуратура столиці порушила кримінальну справу за фактом незаконного вирубування дерев. Утім, кримінальну справу порушено й зараз — як заявляє прокуратура, останніми діями «скверорубів» було завдано збитків державі на суму 120 тисяч гривень.
А тепер запитання до читачів: чим закінчаться перша й друга кримінальні справи і які покарання можуть чекати на винуватців першої й другої незаконної (і в чомусь навіть похмуро-символічної, бо ж сквер імені Василя Стуса) масової вирубки дерев у столичному сквері? Відповідь на це запитання фактично вже дав торік суддя Сергій Вовк (той самий, який вів процес Луценка), відпустивши на «випробувальний термін» чиновника, котрий отримав хабар у розмірі 140 тисяч гривень. Цей чиновник достатньо високого рангу домігся немалого хабара за видачу документів, які б засвідчували право власності на сільськогосподарську землю; як людина обережна й терта в бувальцях, він послав на зустріч із замовником свого представника, також чиновника, але нижчого рангу. Гроші було передано — і тут з’ясувалося, що всю цю справу відстежувала СБУ...
Так от, суддя Вовк вирішив, що представник головного підсудного (якого звинувачували в співучасті в злочині) — взагалі чистісінький янгол; він знати не знав, що міститься в переданій ним теці і в отриманому взамін — ясна річ, із дотриманням усіх правил конспірації — пакунку. Не знав і навіть не підозрював, що там 140 тисяч готівкою. А тому — невинний. Що ж до головного фігуранта, то суддя Вовк визнав: свідчень його провини достатньо. Чиновника було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України, йому визначено покарання — позбавлення волі строком на п’ять років із позбавленням права займати посади в органах влади, державного управління й місцевого самоврядування, правоохоронних органах строком на три роки з конфіскацією всього майна. І при цьому суддя застосував ст.75 Кримінального кодексу, на підставі якої звільнив чиновника від основного покарання (позбавлення волі) з випробувальним терміном три роки. Іншими словами, просидить цей чиновник десь тихенько призначений термін — і стане чистісіньким перед законом, і знову матиме змогу невтомно працювати в органах державної влади. А тепер порівняйте цю навколоюридичну гопакедію з тим, як суддя Вовк провів судовий процес Юрія Луценка, зокрема й його фінішну пряму...
Отже, навіть якщо буде доведено до фінішної прямої обидві кримінальні справи про вирубування дерев та інших зелених насаджень у столичному сквері імені Стуса, навіть якщо ці справи буде передано до суду і навіть якщо суд оперативно виконає свою роботу, годі сподіватися на належні вироки винуватцям. Бо ж вони, зважаючи на все, — «свої», «соціально близькі» для чинної влади. Інакше як би насмілилися ці фірми зачищати собі «життєвий простір» усупереч нормам законів? І як би насмілився суддя Вовк у той час, коли офіційно гучно проголошено боротьбу з хабарництвом і корупцією, виносити такий майже анекдотичний вирок, якби правила гри для «своїх» не були іншими, ніж для «чужих»? Отож максимум, на що можна тут сподіватися, — це те, що «вся суворість і невідворотність покарання» обмежиться якимись фінансовими стягненнями й незначними строками ув’язнення, які буде знівельовано «випробувальними термінами».
Тим часом, крім усього іншого, питання не тільки в тому, чи буде в Україні чесна влада і справедливе судочинство, а й у тому, чи матимуть кияни за цих обставин сквер імені Василя Стуса...

P.S. «День» скерував запити щодо ситуації про вирубування дерев у сквері Стуса для отримання коментарів у КМДА й ПП «Енергоінкам Україна» і повідомлятиме про дальшій розвиток подій.


День, №36 від 29.02.2012

 

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh