Світ повинен зупинити гаспадіна “X”, який не має стриму, - Мирослав Левицький, публіцист
Особа, яку найчастіше ідентифікуємо з путіним (людина в чорній масці, як сказано у ряді пророцтв) за багатьма передбаченнями погубить країну, яка його підняла на вершину влади… І, можливо, що багато дивних речей, які нас оточують, є кодом волання до нас, аби схаменутися, зупинити безумця, аби не повторити самознищення нинішньої цивілізації.

“Чорний мір” гаспадіна “Х”
Мирослав Левицький

У Польщі ті політики, що були на Майдані в Києві вже тривалий час отримують ”смертні вироки” від “анонімів-патріотів”. Ця інформація випливла 24 лютого 2015 року у репортажі в головних теленовинах Польського телебаченні, а саме у повідомленні, яке надійшло до торунського бюро Маршалка Сейму Сікорського про «підкладену» там бомбу.

Хоч одні це вважають просто дурістю, «забавою», інші передвиборчими «емоціями», проте в одній зі статей у польському Інтернеті я вичитав, що це прелюдія до путінської гібридної війни проти поляків…. Можливо, робить він це руками своєї агентури (у чому сумніваюся), або стара кадебістська агентура у Польщі просто використовує та відповідно «спрямовує» неофашистських радикалів. Про їх існування свого часу (може, півроку тому) був вражаючий репортаж, в якому писалося, що неофашисти такі «розв’язні», нахабні, що навіть поліція уникає з ними зустрічі. Отже воно, гаспадін «X», не має стриму…

Недавно на супутнику з’явився новий польськомовний канал «Фокус». Дуже цікавий. Там багато присвячено загадкам цивілізації. 22 лютого у передачі на тому каналі ставилося питання чому всі піраміди світу, якщо дивитися з космосу, розташовані на одній лінії, однакові за формою. Що тим хотіла переказати нащадкам цивілізація будівничих пірамід. Як це можливо, що первісні, примітивні, як нині ми уявляємо, суспільства, які по суті не контактували між собою, могли створити такі унікальні речі. Висувалися дві гіпотези: або це зробили  прибульці з інших світів, вищих цивілізацій, або ми є нащадками тих, хто вижив після якоїсь страшної  катастрофи, деградуючи після неї до рівня дикого примітивізму. Можливо, у час попередніх цивілізацій також було щось подібне до нинішнього «X», яке задумало для самовтіхи зруйнувати тодішній світовий порядок.

Коли читати Святе письмо — Старий завіт, то там є дуже багато надто незрозумілих формулювань. Хоч біблеїсти  (ну і, звичайно, священики), доводять, що всі ці неясності написання — особливості стилю часів, коли ці тексти були написані, проте коли уважно вчитуватися у ті ж тексти, викладені «давнім і дещо дивним стилем», то побачимо, що у них простежується згадка про якусь велику катастрофу. Виходячи з нашого розуміння світу, вона приймається як спалення землі тим, що ми називаємо ядерним вогнем.
Нині пси путінської пропаганди лякають «ядерним попелом». А особа, яку найчастіше ідентифікуємо з путіним (людина у чорній масці, як сказано у ряді пророцтв) за багатьма передбаченнями погубить країну, яка його підняла на вершину влади… І, можливо, що багато дивних речей, які нас оточують, є кодом волання до нас, аби схаменутися, зупинити безумця, аби не повторити самознищення нинішньої цивілізації.

Одночасно із спробою розгадати феномен просторової чіткості пірамід, ставилося питання: чому магнітні полюси землі все більше відхиляються від географічних і які це може мати наслідки для Землі. Чи це плив позаземних чинників чи, може,  наслідок діяльності землян?
Колись читав дуже цікаву теорію, що настане час і земля здригнеться та скине зі своєї поверхні всю нечесть, як той вошивий собака скидає з себе бліх. Виховані у християнській традиції знаємо, що за кожне злодіяння мусить прийти кара.

І аж ніяк не випадкове те, що саме Росія народила путіна, якого американська дослідниця Карен Давіши у найновішій книжці «Клептократія Путіна» називає безпощадним ватажком злочинців, які для власного народу одягають маску імперіалістів (ця маска — своєрідна липучка для ідіотів, які готові йти на смерть за «русскій мір», себто за нові території для грабування бандою путіністів).
Що ж означає мало відоме у нас слово клептократія, яке ще навіть не введено до сучасних словників? Виявляється це форма психічної хвороби, яка виражається у дикому прагненні мати владу. І не просто мати, а усі хто її не мають, повинні повзати перед носієм цієї влади. А хто цього не хоче робити, проти тих клептократ жорсткого мститься. Найяскравіший приклад — «сім кіл пекла», якими кожного дня відплачують за нескореність нашій Великій Надії, незламній Надії Савченко.

Висновок авторки про путіна-клептократа зроблений не на основі теоретичних дефініцій, а на основі численних, зібраних в Росії свідчень, публікацій в російському Інтернеті, які авторка встигла взяти ще до зачистки російського інтернетного простору.

Отже, нове трактування путіна та його «місії» у сучасному світі  мало б отверезити світових політиків не тільки в контексті агресії Росії проти України, а й існування світу взагалі. Коли однією шостою земної суші править психічно ненормальна людина, не тільки вкрай неморально зводити всю розмову до «стурбованості» з приводу порушення принципів міжнародного співіснування, але просто небезпечно. Українці на рівні суспільного загалу розуміють рівень небезпеки, тому у народних шаржах зображають путіна як мавпу з гранатою або страшу потвору.

У природі так заведено, що потвору народжує, як правило, потвора. І хоч про потворність етносу, який згодом назвав себе «рассійскім народом», з людоїдством, як звичним для нього явищем, згадується у літописні часи, не стану тут глибоко вникати в історію. Обмежуся нашими днями: від часу розпаду СРСР і донині, на вже згаданому каналі «Фокус» випадково натрапив на документальний фільм (зроблений росіянами і дубльований на польську) про  одну з темних граней життя-буття Петербурга. Дуже влучно підмічений парадоксальний контраст. З одного боку, начебто  є  релігійне відродження, відкриваються нові храми, а з другого — має місце страшний вибух дітовбивств. У фільмі названа страшна і дещо дивно подана цифра, у яку, правду кажучи, важко повірити людині української культури та християнської моралі: «Кожна жінка в Росії мала від 2 до 10 абортів». Однак не в цифрах тут головна суть.

У фільмі було показано петербурзький «спец заклад», у якому щодня десятками проводилися екзекуції нічим невинних людських створінь. І тільки з точки зору Церкви, а й медицини, яка щойно від другої половини часу вагітності жінки вважає плід не просто ембріоном, а людиною. Згадка про те, що до страшних чорних міхів, що стояли в коридорі «операційної», викидалися крихітні тіла масою до 1,5 кілограма, однозначно вказує, що узаконені російською владою вбивства невинних створінь здійснюватися навіть на сьомому місяці вагітності! Цинізм ситуації полягає в тому, що бажаючі навіть мають змогу потримати тільце своєї вбитої крихітки, перш ніж вкинути його до моторошного чорного міха. Однак, як правило, «мами» такого бажання не виявляють.

Що діється із вмістом чорних міхів у фільмі не сказано, хоч у злочинній державі все можливе. Тут велике підозріння викликає той факт, що персонал петербурзького «спецзакладу», про який мовилося у фільмі, дуже турбується аби його «клієнтки», бува, не передумали. А коли одна з персонажів  фільму — 15-річна Валя з петербурзького передмістя в останній момент змінила намір вбити у собі своє чадо та зуміла втекти, то у «закладі» зчинилася страшна буря. Правда, згодом, при другій вагітності вона все ж таки пішла на аборт. Змусила її на цей корок соціальна безвихідь — безробіття, одна з замовчуваних путінською машиною брехні реальностей того «русского міра».

Клієнток «лікарні» реально готують до «операції» і медики, і психологи, і сторожі. Цей момент змушує мене припускати,  що «матеріал» із чорних мішків іде для дальшої «обробки». В Інтернеті зустрічав повідомлення (за їх правдивість не ручаюся!), що «ліки» на вічну молодість, якими ваблять заможних росіян, роблять з тіл убитих людських плодів… Можливо, бо у злочинців не існує меж. Тим паче що й сам путін, за останні два роки став неприродно гладеньким як для його віку.

У петербурзькому «спецзакладі» підготовка» клієнток до «операції» займає кілька днів. А за кілька годин до посадки на «конвеєр» «клієнтці» подають спеціальні ліки (з етичних міркувань не можу подати їх назви), які вбивають крихітне сотворіння в жіночій утробі. «Народження» вбитого тіла, відбувається у страшних муках. Автори фільму твердять, що страшніших, ніж при народженні живого існування. Мабуть, тим і пояснюється, що «клієнток» «до операції» та тих, котрі «вже після», намагаються ізолювати одних від одних.

Автори звертають увагу, що такі операції несуть не тільки фізичний біль, психологічні травми, а й певні психічні відхилення внаслідок порушення біологічного циклу жінки. Особливо тоді, коли в результаті вбивства ще не народженої істоти знищено заданість такої жінки бути матір’ю. З часом ці порушення трансформуються у ненависть до всього, що асоціюється зі щастям — з материнством, зі стабільністю, зі свободою.  Якщо вірити авторам фільму, що окремі «героїні» російської реальності і до 10 разів вдавалися до дітовбивства (з відповідними психічними наслідками), то нікого не повинно дивувати, якщо такі потвори згодом ревуть: «Я гатова падохнуть за Путіна»  або пишаються тим, що їхні сини гинуть задля шизофренічної забаганки — збільшення путінського простору грабунку.

У фільмі мою увагу привернула ще одна деталь. Коли запитали лікарку, котра подає вбивчу отруту для плоду, як вона себе з тим почуває, то та відповіла, що це її «звична робота». Тут хочеться нагадати, що  приблизно так свого часу відповідали ті, хто подавав газ у катівнях гітлерівського режиму. Однак згодом постигла їх кара. І до нинішнього дня вони вважаються злочинцями без терміну давності. Впевнений, що і з падінням «русского міра», який за прогнозами американського агентства Stratfor global intelligence (https://www.stratfor.com/forecast/decade-forecast-2015-2025) завалиться разом з Росією, і її горе «доктори» за дітовбивство відповідатимуть не тільки перед Господом Богом…

Цей прогноз співпадає з багатьма пророцтвами, із яких мені особливо натхненним є Третя Фатімська таємниця. Оскільки я її вже аналізував в інших матеріалах, тому тут не повторюватимуся.

Мирослав Левицький, публіцист
для порталу "Воля народу"

Коментарі