Олег Чорногуз: Я слухаю веселу музику, а чую печальну
      Я сиджу і слухаю музику. Я слухаю веселу музику. Слухаю веселу, а чую печальну. Печальну  музику свого серця.
     Це весела музика. Це азартна музика. Музика під темпераментний танець. Під жарт. Під вигуки. Під дружні оплески. Під “дотепи” “95 кварталу”.
Цей ворожий мені "квартал" нахабно сміється в моєму домі, він висміює на моїй землі мою споконвічну мову, мою пісню, мої історію. Він радить саме в книзі з моєї історії ховати від дружини гроші, бо цю книжку в Україні ніхто не читає.