Семен Глузман, правозахисник: Прошу допомоги
Нещасні наші співгромадяни, безгрішні і принижені, що не мають доступу до сучасного ефективного лікування, тихо і непомітно вмирають від голоду в європейській країні на початку XXI століття.
Прошу допомоги. Принижено, жалібно прошу. Як ніколи не просив — ні слідчого, ні прокурора, ні цинічного, байдужого до чужих страждань суддю. Не прошу ані грошей, ані влади. Ані поваги до мого тюремно-табірного минулого. Ані пам’яті про померлих у неволі друзів. Не собі прошу.