В Україну йде зима, а з нею – загроза нових масштабних обстрілів енергетики та блекауту. У тому, що Путін знову спробує занурити мільйони українців у темряву та холод, схоже, не сумнівається ніхто.
Ось лише кілька публічних заяв з цього приводу.
"Росія готується створити блекаути в Україні напередодні зими", – заявив наприкінці вересня з трибуни ООН генеральний секретар організації Антоніу Гутерріш.
"Взимку можливі блекаути – чекаємо ударів та готуємося до будь-яких сценаріїв", – попереджає командир полку "Ахіллес" Юрій Федоренко.
"Думаю, кількість ударів по інфраструктурі зростатиме, особливо з 10 жовтня. Тому підготуймося разом до можливих відключень", – закликав міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.
Джерела ЕП у двох енергетичних компаніях переконують: "Обстріли точно будуть, Росія давно й системно розвідує енергетичні об’єкти і намагається виявити прогалини в захисті".
Ба більше, сам Путін у вересні казав, що Росія планує атакувати обʼєкти української енергетики. Він традиційно назвав це ударами "у відповідь": "Москва довго терпіла і не відповідала на українські атаки. Тепер вона стала серйозно відповідати".
Як триває підготовка до опалювального сезону, чому удари по енергетиці неминучі та на що варто звернути увагу населенню?

Які об’єкти під загрозою
Багатьом може здаватися, що оскільки протягом останнього року не було масштабних відключень світла, то проблем з електроенергією не буде. Це не так.
За останній рік росіяни глобально нічого не змінили у своїх цілях. У їхньому фокусі – теплові та гідроелектростанції, розподільчі пристрої атомних станцій, підстанції, трансформатори, підземні сховища газу та об’єкти видобутку, нафтобази й склади пального. Усе, що забезпечує стабільність систем електро-, газо- і теплопостачання.
Не зовсім правильно говорити і про відновлення ударів, бо вони не припинялися. Хоча останні атаки були не такими масованими та руйнівними, як під час попередніх кампаній, проте вони відбуваються майже щодня.
До прикладу, на початку вересня ворог атакував Трипільську ТЕС на Київщині. За словами народного депутата Сергія Нагорняка, за одну ніч на станцію прилетіли 19 дронів. "Це не ракети, не балістика – це звичайні шахеди. Ця атака фактично перекреслила відновлення електростанції, яке тривало весь рік", – сказав він.
Також останнім часом під масованими обстрілами перебували Харків, Миколаїв, Кривий Ріг, Чернігів, Суми. Кожна з цих атак залишала без світла десятки, а інколи й сотні тисяч споживачів одночасно.
    Військові експерти відзначають, що росіяни продовжують системно розвідувати об’єкти енергетики та стан їхнього захисту, щоб вивести з ладу ключові вузли української енергосистеми. 
Тому ключове питання не в тому, чи вдарять ракети й дрони по енергетиці, а наскільки масованими будуть ці удари і чи готова до них Україна.

Що з підготовкою до зими
Активна підготовка до опалювального сезону триває: ремонтуються енергооб’єкти, накопичуються запаси палива, створюються резерви обладнання та посилюється захист інфраструктури.
За словами колишнього міністра енергетики Івана Плачкова, рівень готовності до зими оцінюється за трьома ключовими факторами: персонал, обладнання, паливо. "З персоналом жодних проблем наразі немає. Фахівці працюють швидко, відновлення після атак значно прискорилося", – каже він.
Щодо решти пунктів – далі.
Електроенергія. За словами міністра енергетики Світлани Грінчук, до початку осінньо-зимового періоду Україна має підготувати 17,6 ГВт потужності.
"Наразі генерації достатньо, навіть активно йде експорт до Євросоюзу. Що буде в разі відновлення масованих атак – залежатиме від масштабу руйнувань", – каже представник однієї з енергокомпаній.
Так, у вересні Україна збільшила експорт електрики на 41% до 635 тис. МВт-год. З моменту інтеграції України з євросоюзівською енергосистемою ENTSO-E це рекордний показник за місяць, але з початку жовтня експорт скорочується.
"Вугілля та ядерного палива накопичено достатньо для спокійного проходження зими. Ключовою загрозою лишаються обстріли", – каже представник великої енергетичної компанії. За офіційними даними, обсяг палива відповідає затвердженим графікам Міненергетики.
"ППО і заходи захисту теж покращилися, тому масово вдарити по генерації та розподілу буде складніше, але загроза від великої кількості БПЛА та ракет зберігається. Якщо одночасно запустять 700-800 дронів, то відбиватися буде складно. Жодних гарантій ніхто не дасть", – додав він.
Газовий напрямок з самого початку вважався найбільш проблемним. Ключова причина – Україна вийшла з попередньої зими з рекордно низькими запасами блакитного палива.
На початку квітня 2025 року в підземних сховищах було менше 5 млрд куб. м газу, а активного, який можна підняти, – лише 900 млн куб. м.
Серед причин – недостатні обсяги закачування газу попередньою командою "Нафтогазу" на чолі з Олексієм Чернишовим, а також обстріли газових сховищ та ключових видобувних підприємств на Харківщині та Полтавщині.
Через це потреби в імпорті на наступний опалювальний сезон зросли до рекордного за останні роки показника: майже 6 млрд куб. м. За песимістичного сценарію, який передбачає обстріли та холодну зиму, ця цифра може зрости до 8 млрд куб. м.
За словами голови "Нафтогазу" Сергія Корецького, Україна законтрактувала майже 95% потреб країни. Мова йде про загальний обсяг 13,2 млрд куб. м, затверджений Кабміном як мінімум, який слід закачати в сховища до 1 листопада.
На ці потреби були направлені 2,8 млрд дол., які включають 1 млрд дол. коштів "Нафтогазу", а решта – кредити та гранти від ЄБРР, ЄІБ, уряду Норвегії та інших партнерів.
"13,2 мільярда кубометрів буде достатньо, якщо зима буде м’якою, але якщо температура значно знизиться, доведеться імпортувати додаткові обсяги", – попереджає експерт з міжнародних енергетичних питань Михайло Гончар.

Чи можливий блекаут узимку
Повністю виключати такий сценарій під час війни, коли енергетику регулярно атакують сотні дронів та десятки ракет, нерозумно.
Чудове підтвердження – приклад Іспанії та Португалії, які у квітні 2025 року охопив тотальний блекаут. Зупинилися поїзди метро і залізниці, перервався телефонний зв'язок, вимкнулися світлофори і банкомати, на дорогах, в аеропортах і на вокзалах панував хаос. І це без обстрілів.
Утім, враховуючи досвід українських енергетиків за останні три роки, найгіршого сценарію можна уникнути. Загалом є три базові сценарії на найближчу зиму.
Оптимістичний – ППО відбиває більшість атак, пошкодження лише локальні, енергетики швидко відновлюють обладнання. За такого розвитку подій відключень можна уникнути або вони будуть нетривалими та контрольованими.
Середній – масовані удари створять дефіцит генерації, доведеться збільшувати імпорт, залучати аварійну допомогу, запроваджувати графіки відключень на чотири-вісім годин на добу.
Песимістичний – одночасні удари по ключових електростанціях та підстанціях спричинять масштабний блекаут в усій країні. За такого сценарію світла може не бути кілька діб або його вмикатимуть по кілька годин на добу.
Це стане можливим, якщо удари поєднаються з втратою імпорту електроенергії з ЄС і суттєвими пошкодженнями генерації та розподілу. На останній сценарій уже три роки розраховує Путін, але поки що безрезультатно.
Опитані ЕП представники енергосектору та експерти відзначають, що Україна входить у зиму краще підготовленою, ніж рік тому: є запаси газу та вугілля, виконані ключові ремонти, покращився захист об’єктів.
"Рівень захисту критичних об’єктів значно кращий, ніж раніше, але повністю охопити й захистити всю територію неможливо – ні технічно, ні фінансово", – каже топменеджер однієї з енергетичних компаній.
"Системні ризики нікуди не зникли: нова хвиля ракетних атак може створити проблеми, які доведеться вирішувати в режимі реального часу. Прогнозувати зараз щось конкретне дуже складно", – попереджає представник іншої компанії.
    На думку директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, росіяни за останній рік втратили здатність проводити масовані атаки, як у 2022-2024 роках, особливо після операції "Павутина", а енергосистема захищена значно краще: збудовані фортифікації, укріплені ключові об’єкти.
Харченко вважає, що завдяки цьому загрози національного блекауту цієї зими немає, але точно будуть регіональні відключення в прифронтових зонах. "Усе, що можу прогнозувати в масштабах країни, – це дві-чотири години обмежень за графіками або шість-вісім годин, коли люди будуть чекати підключень після масованих обстрілів. Але всі настільки адаптувалися, що багато хто цього навіть не помітить", – додав директор центру.
За оцінкою Плачкова, енергосистема підготовлена на три з плюсом – чотири бали за п’ятибальною шкалою. "Серйозні проблеми стосовно електрики можливі лише за комбінації сильних морозів і масованих ударів при слабкому ППО", – вважає ексміністр.
За його словами, найвразливіше місце – ТЕЦ, які постачають тепло та гарячу воду. "Тепло більш вразливе, ніж електрика, бо його неможливо перерозподілити між регіонами", – додає він.
У прифронтових регіонах ситуація, вочевидь, буде лише погіршуватися. Там світла й тепла може не бути взагалі. Напередодні військовий експерт Сергій Флеш повідомив, що росіяни хочуть знищити критичну інфраструктуру на 20-50 км від кордону. Мета – зробити ці території непридатними для проживання і для цивільних, і для військових.

Як підготуватися до складної зими
За три воєнні зими українці накопичили достатньо досвіду життя з тривалими відключеннями, але нагадати кілька простих порад не буде зайвим.
Світло. Зарядити павербанки, запастися свічками, купити ліхтарики та батарейки.
Тепло. Для приватних будинків придбати буржуйки, для квартир – теплий одяг та ковдри. Утеплити житло.
Вода. Підготувати запас питної і технічної води на кілька днів.
Зв’язок. Активувати старий кнопковий телефон, який може тримати заряд до тижня.
Гроші. Запастися готівкою на випадок, якщо не працюватимуть банкомати.
Аптечка. Придбати ліки першої необхідності на кілька тижнів.
Україна входить в опалювальний сезон більш готовою, ніж три роки тому, але краще готуватися до найгіршого, щоб оптимістичний сценарій став приємною несподіванкою.

Інф.: Економічна правда

Коментарі