altІван МОСЬПАН, для Волі народу

 І збоку бантик… 
В тому, що регіонал Вадим Колесніченко по духу власівець, я давно не сумнівався. А от що й по змісту, то я це вже на виставі у Шустера побачив. Всі люди сиділи, як люди. А Колесніченко виділявся. І не тільки своєю посмішкою, а й бантиком. Мовляв, гляньте на мене: я і збоку бантик. Коли подали посмішку Колесніченка  крупним планом, виявилося, що його бантик - звичайна  власівська лєнточка, яку стали вручати після масової зради русскіх офіцерів і генералів (такої масової зради світ не знав).  Усі ж пішли на фронт. Воювати за Гітлера. Бо він виявився менш жорстоким від Сталіна і менше згубив душ   безневинно убієнних. Приблизно на 32 мільйони. Коли Гітлер мільйонів 12. Самих лише євреїв, пишуть, 6, а Сталін на національності уваги взагалі не звертав. Сам записався „русскім” і почав сікти всіх, від кого не „русскім духом” пахло.alt
Так от саме ці історичні події, першим відмітив у нашій державі на політичній комедії народний депутат-регіонал Колесніченко, чим навіть дуже здивував свого колегу Олега Ляшка. Потім Вадим Колісниченко, як водиться, дав кореспондентові інтерв’ю і дохідливо пояснив, для чого йому збоку власівський бантик, який він прикрутив значком народного депутата України. Мовляв, якщо ми підемо дорогою генерала Власова, то недалекий той день, коли Україну також повернемо назад у лоно „матушкі Рассєї” і ось  такі  „георгієвські лєнточкі  роздамо освобождьоному народу безплатно”. Звичайно, хто протестуватиме, доб’ємо дубиною , а ще трохи живих відправимо в Сибір. Якщо її чи його (якого там роду Сибір?!) до того часу не окупують китайці з корейцями. То українцям ще буде шанс потрапити в новий Гулаг імені Вадима Колісниченка. Це так, умовно кажучи, щодо світлої перспективи українського народу. А от щодо „лєнточки власівця”, то це вже конкретно. Можете на фото глянуть. Подаємо також безоплатно. Два чоботи пара.
 З чим ми й вітаємо Вадима Колесніченка і його дубину. Про дубину трохи згодом.
  Українці давно знали, що він...як це делікатніше написати? Скажімотак: заслуговує на особливу увагу. Та й сам час від часу любить ...попіариться. Але щоб настільки...Та краще процитувати самого Вадима Васильовича, бо краще за нього навіть Глузман не скаже: ”все  заключается в девизе - «Я помню, я горжусь!...В этом случае Георгиевская ленточка должна стать первым звонком, первым сигналом, который, говоря языком метафоры, совьется в большой и крепкий канат, на котором будут повешены те фальсификаторы истории, которые ничего, кроме бандитов, стрелявших в спины советским гражданам, не видят».
 Очевидно, треба сказати «колишніх совєтских граждан», оскільки Сталін усіх власівців позбавив громадянства разом, між іншим, із життям. Самого ж генерала повісив на канаті... Вибачте, на мотузці. Колісніченко, як завжди, все переплутав. Видно, пам’ять уже не та. У Верховній Раді під час дебатів вивітрилася. Тепер він глибоко переконаний, якщо на шию українського народу накинути черговий московський зашморг, тобто "канат”, то «Этот же канат вытянет наше героическое прошлое на заслуженный пьедестал почета, где будет присутствовать подвиг советского солдата, советского человека нашей Родины, - витягував свою метафору в логічний ряд В. Колесніченко. - И на нем будут отсутствовать вурдалаки, которые предавали».
 Молодець. І все логічно:  Власівні до цього називалися «советскими солдатами і генералами», а потім «предали свой народ и служили в фашистских войсках». Нехорошо! Це «нєхарашо» вже стосується й самого Колісниченка: справді не треба продавати свій народ, якщо навіть тебе непогано оплачують. Але повернімося до ненаглядних фотографій.
 Ну, як тут не скажеш, дивлячись на фото, що в чоловіка й справді щось з головою, хоч він і без пілотки. Невже щось там вивітрилося з історичної пам’яті. Про вурдалаків заговорив. Захотілося і йому чорної , як чорнило, з цієї рослини, - слави Бузини.
  Особливо мені сподобалися  слова Вадима Колісниченка, коли він назвав   власівську лєнточку „дубиною”. А втім слово „георгієвському герою нашого часу: «Сегодня на поверхность выбросило пену в виде отдельных политиков, пытающихся уничтожить нашу историческую память. Для них наша Георгиевская ленточка будет той дубиной, которая должна их остановить».
 З чим ми його й вітаємо. І з дубиною також! А щодо посмішки, то ви вже не осудіть. Яка голова, така й посмішка. І така ж дубина у вигляді бантика збоку!  

Ілюстрація із сайта http://kluki-dragon.livejournal.com/35184.html 


Фото 

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh