Захистити киянина Михайла Булгакова, автора "Майстра і Маргарити"!
Міністр культури та інформаційної політики розкритикував вимогу Національної спілки письменників закрити музей російського письменника у столиці.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це Олександр Ткаченко заявив під час брифінгу в Українському медіацентрі.
"Мені дивно було прочитати заяву Спілки письменників. Чим завадив музей Спілці письменників – не знаю. Булгаков киянин. Так, у нього були в деяких його творах, художніх, підкреслюю, творах, репліки певних героїв щодо визвольних змагань України на початку ХХ століття", - сказав Ткаченко. Його аргументи зводяться до того, що Булгаков був киянином.

Також читайте: Існування музею Булгакова в Києві неприпустиме, натомість у будівлі варто відкрити музей композитора Кошиця, - Спілка письменників України

Щодо позиції письменника в "українському питанні", то міністр сказав, що музей Булгакова тут точно не винен.

"Ні музей, ні пам’ятник. Я думаю, що спілці є чим займатися, ніж розв'язувати питання музею Булгакова. Позиція очевидна – точно не варто чіпати", - наголосив Ткаченко.

Від редакції порталу ВН:
Подаємо для повноти картини один із аргументованих коментарів по темі із Фейсбуку:

НЕ ВІДДАВАЙМО БУЛГАКОВА МОСКОВІТАМ!!!
«Росіяни – це не народ, а скотина, хам, дика орда душогубів та лиходіїв», - Михайло Булгаков.
Давайте тоді заборонимо "Майстра і Маргариту"!(((
Мабуть найбільш знаним в Україні та Росії літературним свідком подій у революційному Києві 1918 року є саме Михайло Булгаков! Ось як, наприклад, Булгаков у нецензурованому тексті роману "Біла гвардія" характеризує ті українські сили, які брали участь у здобутті незалежності України:
"Народні вчителі, фельдшери, однодворці, українські семінаристи, які волею долі стали прапорщиками, здоровенні сини бджолярів, штабс-капітани з українськими прізвищами... всі говорять українською мовою, всі люблять Україну чарівну, уявну, без панів, без офіцерів-москалів, – і тисячі колишніх полонених українців, що повернулися з Галичини... Плескаючи простріленим жовто-блакитним прапором, трясучи гармонікою, проїхав полк чорного, гостровусого, на величезному коні, полковника Козиря–Лешка...
За Козирем прийшов лихий, ніким не битий чорноморський кінний курінь імені гетьмана Мазепи. Ім'я славного гетьмана, який ледь не згубив імператора Петра під Полтавою, золотистими літерами блищало на блакитному шовку. Народ хмарою обмивав сірі і жовті стіни будинків, народ випирав і ліз на тумби, хлопчаки дерлися на ліхтарі і сиділи на перекладках, стирчали на дахах, свистали, кричали: ура... ура...
– Слава! Слава! – кричали з тротуарів...
– Ото казали банди... Ось тобі і банди. Ура!
– Слава! Слава Петлюрі! Слава нашому Батькові!"
Так писав Булгаков по гарячих слідах подій у 1923–1924 роках.

Інф.: censor.net

Коментарі