Жан-Жак Руссо про волю народу
Наступного року виповниться 300-та річниця від Дня народження Жан-Жака Руссо (1712-1778) – французького філософа-просвітителя, письменника і композитора, одного з найвидатнішихи мислителів епохи Просвітництва. Переконання мислителя зумовили специфіку його державно-правових поглядів, які він найбільш повно висвітлив у працях «Про суспільний договір» та «Міркування про причини і підстави нерівності». Основою політико-правової концепції Руссо була ідея народного суверенітету, яка актуальна й сьогодні. Ось як, зокрема, розмірковував Руссо про ВОЛЮ НАРОДУ:
"Кожен з нас передає в загальне надбання і ставить під вище
керівництво загальної волі свою особистість та всі свої сили, і в
результаті для нас усіх разом кожен член перетворюється в нероздільну частину цілого.
При цьому під «загальною волею» мається на увазі не сума воль або інтересів усіх окремих людей, а воля народу як істинного суверена політичної влади. Своє право суверена влади народ не передає конкретним правителям, якими б вони не були.
Будь-які правителі – суть уповноважені народу, покликані слугувати йому. Якщо виникає зворотна ситуація, народ має право змінити форму правління, позбавити правителів їх повноважень, відмовитись виконувати їхні рішення, замінити їх".
"Кожен з нас передає в загальне надбання і ставить під вище
керівництво загальної волі свою особистість та всі свої сили, і в
результаті для нас усіх разом кожен член перетворюється в нероздільну частину цілого.
При цьому під «загальною волею» мається на увазі не сума воль або інтересів усіх окремих людей, а воля народу як істинного суверена політичної влади. Своє право суверена влади народ не передає конкретним правителям, якими б вони не були.
Будь-які правителі – суть уповноважені народу, покликані слугувати йому. Якщо виникає зворотна ситуація, народ має право змінити форму правління, позбавити правителів їх повноважень, відмовитись виконувати їхні рішення, замінити їх".
Коментарі