З цієї брехні, яка гірше крадіжки, як з джерела зла виростає наше українське лихо, - Олександр Сугоняко
"Українці, ви хочете собі чесних керівників держави, депутатів, таких що не брешуть і не крадуть?"
Ось із таким запитанням я звернувся до Вас 9 грудня, пише не своїй сторінці у Facebook Президент Асоціації українських банків Олександр СУГОНЯКО.
Чому я звернувся з цим питанням? Ця тема, тема - влада і мораль, є давньою проблемою України. І не тільки. Проблема людства. Її суть полягає у втраті національними елітами здатності розрізняти добро і зло. Це означає, що людство впало нижче допустимого рівня моральності панівної еліти, що вона втратила вищу мудрість, яка полягає якраз в умінні розрізняти добро і зло. Розрізняти і стояти в добрі. За цим розор, занепад, як неминучий наслідок цього падіння.

Однією з сторін цієї теми є готовність значної частини наших громадян на виборах вибирати менше зло, менше лихо країні, собі, дітям, внукам. А українська псевдо еліта, на дурну радість собі і країні, поставляла відповідних кандидатів. Це стало абсолютно ясно з 1999 року, коли в другому турі президентських виборів українське суспільство було штучно поставлено перед вибором: голосувати за набридлого кандидата від діючої влади, або за кандидата від геноцидно-голодоморного комуністичного минулого. Це голосування за «менше зло» і наступні забезпечили наше сьогоднішнє суспільно-державне запустіння.
В трагедіях негідників не треба!
Тчуть лихо пристрасті. Й не воля Неба,
А в душах лжа до згуби нас веде.
(Д.Мередіт)

Розмовляю з будівельником з Мукачево на тему моральності політиків. Його позиція – хай крадуть, аби нам жити дали. Та ж позиція у сусіда: всі крадуть, всі брешуть треба вибирати тих, хто менше бреше і краде. Обидва представники професійної робітничої еліти.
Говорю про це з високопоставленим юристом, людиною не продажною. Чую у відповідь: «У владі чесна людина не втримається, тому бажання мати на державних посадах людей гідності виглядає наївним.»
Янукович солідарний з цими позиціями, точніше позами: Всі злодії, хіба мої попєрєднікі не крали, і крайній не краде?

Однаковим було поняття «громадянської гідності» у партії регіонів і в їхньої опозиції на виборах 2012 року: "Якщо опозиціонери дають вам підкуп – беріть, адже вони вкрали у вас гроші… Тому, якщо, наприклад, "Батьківщина" роздає чи гречку, чи щось інше, ми кажемо виборцям, щоб брали, адже це за їхні кошти. Але голосувати треба по совісті, за тих, хто дійсно працює", – зазначали регіонали. (03 березня 2012 «Gazeta. ua»). «Свого часу Юлія Тимошенко проголосила з трибуни партійного з'їзду меседж для своїх прихильників: "Беріть усе, що дають, а голосуйте за покликом серця". (20 травня 2012 «Gazeta. ua») Своєрідне, треба сказати, поняття «совісті» і «поклику серця». Близьки у влади і опозиції. Однаково аморальні для псевдо еліти і псевдо громадян.
До цього своєї орігінальності додали і «проевропейські інтелектуали»-грантоїди, які теж не вірять в чесноти, а вірять в технології. «Всі люди грішні»… Це так, ми грішні. А про кого це: «Будьте святі, Я бо святий!», - хіба не про людей? Прагнення святості, праведності – це теж людське. Але наші «проевропейці» у владі не розуміють про що тут мова.

В цій аморальній єдності проросійської,«православно кдб-шної» і проевропейської, «бездуховно інтелектуальної» аморальної еліти і її такої ж опори в народі, в цьому замкненому колі зла і занепадала Україна. В колі всеохоплюючої брехні. Влада бреше людям відверто і нагло. Люди брешуть владі. Один одному. Сам собі. Кожний про себе доброї думки: він не злодій і не брехун, бо знаходить самовиправдання своїй брехні і своєму злодійству в інших, які ще гірші. З цієї брехні, яка гірше крадіжки, як з джерела зла виростає наше українське лихо.
Чи волів постсовковий нєсун і брехун чесної влади? – Ні! Люди в інших бачать своє зло. Як в такому суспільстві можуть прийти до влади чесні, гідні люди,– питання риторичне. Не прийдуть. Але Майдан і війна з РФ засвітили гідних людей. І негідним, що крутяться у владі в світлі гідних все важче ховати свою зло-чинну суть… Е-декларанти, і ті, що плавають зверху у владі останні два десятки років, ворожі Небесній сотні і героям війни по духу. Протилежні їм. Розподіл в Україні йде між добро-діями і зло-діями. По відношенню громадян до України, її спільного блага.
Варіанти відповіді на наведене запитання були такі:
«-Так – хочу! -Таких не буває. - Хай крадуть, але не багато, що і нам жити не заважали!»
Ось що вийшло з опитування:
«Всього опитано – 40.Так хочу – сказали – 32.Таких не буває – 8. Хай крадуть, але не багато, що і нам жити не заважали – 0.» Це супер позитивний результат. Якби 80 відсотків українців хотіли чесної влади, вона б у них була. Але тренд намітився.
Вибачте за багато букафф.)))

Олександр Сугоняко, Президент Асоціації українських банків
Інф. із сторінки автора у Facebook

Коментарі