Пропонуємо перенести назву станції “Тараса Шевченка” із радянского заслання в центр столиці
Біля місця нинішньої столичної станції метро "Площа Льва Толстого" ВСЕ пов'язане з іменем Великого Пророка України:
Парк Тараса Шевченка, Університет ім. Т.Г.Шевченка, Бульвар Тараса Шевченка, Театр опери і балету ім. Тараса Шевченка.
Про це, зокрема, йдеться у пропозиціях Міжнародного громадського об’єднання “Соловецьке Братство”:

Секретареві Київради  Бондаренку В.В.

Шановний Володимире Володимировичу!

Надсилаємо пропозиції Міжнародного громадського об’єднання “Соловецьке Братство” щодо майбутніх топонімічних змін в столиці в  контексті дискусій і обговорень, що вже розпочалися на пропозицію органів влади.

Пропозиція перша. В усіх містах, які мають метрополітен, кількість станцій в декілька порядків поступається кількості проспектів, вулиць, площ ...Тому як правило вони носять Географічні чи Функціональні імена/назви. Іменних станцій практично немає, або вони рідкісні, в силу малочисельності станцій відповідного метрополітену і відповідно обмеженій можливості “увіковічнити” набагато більшу своєю чисельністю когорту справді Видатних діячів країни і світу. В столиці України таких станцій дві. Одна радянська ОКУПАЦІЙНА знаходится в ЦЕНТРІ столиці (“Площа Льва Толстого”) і друга -  на ЗАСЛАННІ (“Тараса Шевченка”) - на Подолі. Пропонуємо перенести назву станції (“Тараса Шевченка”) із радянского заслання в центр столиці - на станцію, яка поки-що носить імя особи, котра прославляла “славу русского оружия”, і де ВСЕ повязане з іменем Великого Пророка України - Парк Тараса Шевченкана, Університет ім Т.Г.Шевченка, Бульвар Тараса Шевченка, Театр опери і балету ім. Тараса Шевченка. Це буде найкращим фактом деколонізації Української столиці в світлі триваючої Національно-Вітчизняної війни проти свого одвічного колонізатора - Москви!...А вже колишню назву станціЇ Тараса Шевчека замінити на географічну - “Подільська”. Після таких перейменувань прийняти за правило інших імен діячів станціям метро не присвоювати!

Пропозиція друга: щодо перейменування інших станцій метрополітену:
1. Радянську назву станції “Героїв Дніпра”- на географічну - “Вишгородська”
2. Назву станції “Мінська” - на честь чотирьох наших найближчих союзників - країн Балтії(Польщі, Литви, Латвії, Естонії) - “Балтійська”.
3. Назву станції “Берестейська” залишити у спокої: Берестейщина, як і Кубань - це назва відірваних від України Москвою українських земель! Необхідно заодно повернути давню історичну назву “Берестейський проспект” нинішньому радянському Проспекту Перемоги!!!  
4. Радянську назву станції “Дружби народів” - на географічно-функціональну - “Ботанічний сад”, а назву вулиці Дружба народів можна змінити на пропоновану раніше - Миколи Міхновського (найрадикальнішого антимосковського діяча!).
5. Заодно можна змінити і застарілі (функціонально): назву станції “Поштова площа” (місцевість давно втратила свою функціональність) на сучасну фукціональну назву - “Річковий вокзал”, а назву станції “Дніпро” - на “Дніпровська набережна”...  

Пропозиція третя:
1. Перейменувати Вулицю Льва Толстого іменем великого українського мецената всіх НАЦІЄТВОРЧИХ заходів початку ХХ століття в Києві та тогочасній Україні - Євгена Чикаленка!
Усе своє свідоме життя і Всі свої великі кошти український благодійник віддавав на Українське Національне Відродження, видаючи протягом багатьох років єдину УКРАЇНОМОВНУ ЩОДЕННУ газету ”РАДА”, яка стала “кузнею” майбутніх видатних державних діячів часів УНР: Симона Петлюри, Володимира Винниченка, Сергія Єфремова та інших. Саме за ініціативою Євгена Чикаленка і була створена Центральна Рада УНР, яку він і очолював та керува її діяльністю до повернення майбутнього президента УНР Михайла Грушевського.

Декілька років тому ця пропозиція була  одностайно підтримана столичною комісією з найменувань, очолюваною тоді ще (нинішнім міністром оборони) Олексієм Рєзніковим. Але це рішення комісії було (двічі!!!) заблоковане на етапі його електронного обговорення на сайті КМДА  відвертими ворогами всього українського - на нині заборонених ворожих телеканалах прокремлівської ОПзЖ(Вадимом Рабиновичем) і колишнім прем’єр-міністром часів В.Януковича - М.Азаровим, фанатами “русского мира” і проросійських сайтів  та промосковськими хакерами.

Євген Чикаленко був щирим борцем за Українське Національне пробудження і єднання української еліти, ініціатором скликання Центральної Ради та фактичним засновником УНР. А насамперед він був щедрим меценатом, якому належить відомий крилатий нині вислів «Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини кишені». На скількох пальцях руки можна нині перерахувати українських товстосумів, які люблять Україну до глибини своєї кишені, так як любив її Великий український благодійник? Актуальнішу як для нинішнього часу постать з українського минулого для мапи в центрі Української столиці, де Чикаленко проживав і творив свої великкі українські справи, знайти просто  неможливо!

2. Перейменувати вулицю Пушкіна на вулицю Богдана Ханенка (Ханенківську) - видатного мецената української культури (поряд із Терещенком!). Ці дві рівнозначні особистості (Терещенко і Ханенко) зробили неоціненний вклад у примноження і збереження культурних скарбів столиці України. Саме в цій географічній місцині знаходяться видатні памятки архітектури і музейні заклади - створені за їх безпосередній участі. І якщо щодо увіковічнення памяті мецената Терещенка справедливість уже відновлена, то зміна назви нині паралельної вулиці Терещенківській - вулиці, що носить нині ім'я трубадура царської імперії Пушкіна на вулицю Ханенка (Ханенківську) була б найбільш доцільною!

3. Перейменувати вулицю Інститутську (нинішню її верхню частину), яка залишилась після перейменування нижньої частини на вулицю Небесної Сотні - на вулицю Гетьмана Скоропадського, перенісши цю назву з вулиці Павла Скоропадського, яка  ніякого стосунку до цієї видатної особистості  не має... А на нинішній вулиці Інститутській знаходився Гетьманський маєток, звідки і відбувалось керування Гетьманською Державою, про що свідчить меморіальна дошка на будинку, що стоіть нині на місці зруйнованого радянською окупаційною владою маєтку Гетьмана-державника. Це буде яскравим проявом відновлення історичної справедливості щодо видатного Українського Діяча-Державника! А нинішній вулиці Павла Скоропадського слід надати ім’я знаменитої киянки - видатної державотворчої діячки Ізраїлю - Прем’єр-міністра Голди Меїр, яка якраз і проживала на Бесарабці в цьому місці, про що свідчить і пам’ятна дошка на будинку, що навпроти тильної сторони  Бесарабського ринку.

Голова МГО “Соловецьке Братство”  Георгій Лук’янчук
                             

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh