Український політик і громадський діяч Юрій Гнаткевич закликав українців віддати належне пам’яті українського подвижника Євгена Чикаленка
Про громадське обговорення на сайті КМДА перейменування скверу Валерія Чкалова на сквер Євгена Чикаленка (на фото).
Дорогі друзі, побратими, однодумці! До Вас звертається Юрій Гнаткевич – народний депутат України 1-го, 5-го і 6-го скликань, а нині голова Просвітницького Центру національного відродження ім. Євгена Чикаленка.

Комісія Київради з питань найменувань винесла на громадське обговорення своє рішення про перейменування скверу Валерія Чкалова  на сквер Євгена Чикаленка. Це вже не перша спроба Просвітницького Центру нанести на мапу Києва ім’я великого українця Євгена Чикаленка. Два роки тому ми намагалися переназвати іменем Чикаленка вулицю російського письменника Льва Толстого. Згадана вище комісія Київради підтримала нас, оскільки російський граф Лев Толстой має в українській столиці аж шість топонімів, з яких три у самісінькому центрі Києва, тоді як Чикаленко не має у Києві жодного. Але під час громадського обговорення на сайті КМДА нас підтримало мало  українців столиці. З’ясувалося, що більшість українців, включно зі значною частиною українських  активістів і навіть відомих українських національних діячів мало знають про Чикаленка.

Євген Харлампійович Чикаленко народився через дев’ять місяців по смерті Тараса Шевченка в родині багатого поміщика.  Тарас Шевченко і Євген Чикаленко жили в різні епохи, але їх об’єднувала одна велика місія: вони обидва в часах масового зросійщення українців рятували українську націю від її асиміляції і виродження. Т. Шевченко робив це своєю геніальною творчістю, а Є. Чикаленко - своєю дивовижною щедрістю і невтомною громадською і публіцистичною діяльністю. Він своїм власним коштом протягом восьми років видавав єдину в російській імперії щоденну українськомовну газету «Рада», яка гуртувала, мобілізувала і готувала до боротьби українську громадськість, без чого Українська Революція 1917-1921 років могла і не відбутися. Є Чикаленко був дивним поміщиком. Це він скликав Центральну Раду та, відмовившись її очолити, запросив разом із Сергієм Єфремовим і Дмитром  Дорошенком на цю місію Михайла Грушевського.  Це  Чикаленко створив за свій кошт фонд підтримки українських письменників, який підтримував М. Коцюбинського, В. Винниченка, І. Франка та інших літераторів. Це за його кошт було видано знаменитий «Словарь украинскогго языка» Бориса Грінченка та побачили світ інші словники. Це за гроші Чикаленка з’явився і видавався перший український часопис «Літературно-науковий вісник». Це Чикаленко упродовж п’яти років чекав дозволу царської цензури на видання саме українською мовою цілої серії написаних ним брошур для українських селян. Це він профінансував спорудження у 1905 р. Академічного Дому у Львові. Це Євгену Чикаленку належать крилаті і в наш час  вкрай актуальні слова, які не можуть подобатися нинішнім олігархам, офшорникам, казнокрадам і хабарникам: «Легко любити Україну до глибини своєї душі, а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені».
Деякі книги про Є. Чикаленка та уривок із його книги про можна знайти ТУТ.

В. Винниченко якось писав у листі до Є. Чикаленка: «Настане час, Євгене Харлампійовичу, коли будуть думати, де Вам пам’ятник поставити». Зараз і час настав, і місце для пам’ятника легко знайдеться, якщо українські патріоти своїм активним голосуванням на сайті КМДА підтримають перейменування скверу В. Чкалова.

Валерій Чкалов - це «советский лётчик-испытатель», який у 1938 р. у 34-річному віці загинув за дуже загадкових обставин. Сквер Чкалова знаходився раніше на вулиці Чкалова. Тепер такої вулиці у Києві немає, бо її давно перейменовано на вулицю Олеся Гончара. Присвоєння цьому скверу імені великого українського мецената Євгена Чикаленка також завадило б давнім зазіханням київських забудовників на побудову у цьому сквері чергової висотки.

Ми звертаємося до українців із двома проханнями:
Перше – просимо проголосувати за перейменування скверу, що, зауважимо, технічно зробити непросто. Для цього треба спочатку зайти на сайт forum.kyivcity.gov.ua та зареєстуватися учасником обговорення. Сайт починається двома текстами, які називаються «Громадське обговорення…….» та «Реєстрація». Для реєстрації вимагається заповнення довгої анкети з фіксацією пароля. Тут дуже важливо зберегти терпіння. Через кілька днів адміністрація сайту вивчить анкету та зареєструє нового учасника обговорення, а  на текстіі «Обговорення…» відкриються два віконечка: «так» і «ні».
Друге:  особливо просимо надіслати це наше звернення всім своїм  фейсбучним друзям та знайомим, електронну пошту яких маєте, і які могли б проголосувати «так». Важливо і їх попросити  зробити те саме, аби наше звернення дійшло до всіх українських патріотів. Адже  однією з причин, чому Лев Толстой, який має у Києві аж шість топонімів, не «поступився» бодай одним топонімом Чикаленку, була та обставина, що багато киян нічого не  знали про таке обговорення на сайті КМДА, тоді як усі проросійські сайти інформували про це, а нардеп Вадим Рабінович через свої телеканали активно мобілізувалв прихильників «русского мира».

Громадське обговорення на сайті forum.kyivcity.gov.ua  вже почалося і триватиме до 1-го жовтня. При цьому, начебто з одного ком’пютера можна зареєструватися і проголосувати двом особам.
Дякую за позицію і підтримку.           
                  
Юрій Гнаткевич, громадський діяч, екснардеп, Голова Просвітницького центру національного відродження імені Євгена Чикаленка




Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити