Олег Чорногуз, письменник-сатирик: Чи хочуть москалі війни?
Як відповідь на відомий вірш (пісню) Євгенія Євтушенка "Хотят ли русские войны?"
 "...ми несемо її (владу - ОЧ.) з далекої півночі
 на вістрях своїх багнетів і там, де ми
  її встановлюємо, повсякчасно підтримуємо
 її силою цих багнетів”.
       Жандармський підполковник Муравйов
 Депутат Держдуми РФ Бабурін порадив Кремлю нанести превентивний атомний удар, якщо Україна знову не приєднається «добровільно» до Росії.
                                           З інтернету
 "Как я мечтаю, чтоб русские солдаты омыли свои сапоги теплой водой Индийского океана и навсегда перешли на летнюю форму одежды...”
                                          В.Жириновскій. «Бросок на юг»
«В течение часа будет зачищен Майдан. После того, как мы наведем порядок в Киеве, мы наведем его по всей стране», - заявив 18 лютого в ефірі телеканалу «Россия-24», відкритий  агент Москви (на думку автора вірша) і за сумісництвом - народний депутат України Олег Царьов.

 "Старший брат" не може ані хвилини без війни і тепер збирається атомно ударити по "молодшому брату", який по своїй дурості вступив  до без’ядерного клубу, не залишивши за собою навіть тактичної зброї, щоб, як казала «Залізна леді» Маргарет Тетчер: «поки у мене є атомна зброя, я спокійна за свою країну». Ці удари із уст бабуріних, жириновських, як стратегічні ракети, летять мало не щодня з московського ефіру в Україну. Вибухають вони то над Тузлою, то над Керченською протокою, то над Генічеськом (Херсонська область), то спалахують на усіх українських маяках, загарбаних «старшим братом» в чужій країні, вибухають в ефірі над Києвом, Одесою, Харковом, Донецьком і Львовом. Може, це українці, а не рогозіни, затуліни й інші офіційні особи вчора, мало не щодня, заявляли: «Якщо Україна вступить в НАТО, ми проти неї застосуємо не тільки політичні, економічні, а й інші ефективні засоби»?
 
27 лютого 2014 року російський віце-адмірал Вітко зібрав у Севастополі всіх генералів і сказав: "Ми починаємо війну з Україною". Сьогодні «братня» Росія, яка, з одного боку, «освідчується в любові» до українців перед світом, а з іншого - тримає в рукаві бандитський ніж, щоб підступно вдарити ним у спину «братньому» народові. Росія мріє розв’язати з нами війну. Подібно до Адольфа Гітлер (перший випадок в історії людства, коли під час світової Олімпіади розпочалася  Друга Світова війна), Путін вирішив повторити «подвиг» Адольфа і од одягти на себе гітлерівські лаври. Про кремлівські провокації в Криму, як і «ескадрон смерті» на вулицях Києва, «з лютого у Києві постійно наголошує у свої фіксаціях Інтернет. Він рясніє тими палаючими статтями й ненавистю до борців за свою незалежність і волю, яких Кремль і його агітпроп обзиває не інакше, як екстремістами, бандерівцями, печерними ультрас, фашистами тощо. Кремлівські бонзи уже мали б запам’ятати, що українці за своєю ментальністю - не завойовники, українці за своєю ментальністю – будівничі. Українці у 1922 році не обмінювали Крим на Таганрог і на інші чималі шматки землі в чорноземній зоні Курської, Воронізької та в інших областях, що межують з Росією, в обмін на чергове «вікно» до Азовського моря після пробитих (зрозуміло, багнетами) до чергового  вікна «у Європу», а точніше - до Чорного моря. Не українці, а в українців згодом (після 1922 року) забрали Крим назад, забувши українцям повернути Таганрог й інші українські території разом із чималим шматком Азовського моря. Не українці «добровільно приєднали» чи «подарували» самі собі вдруге у 1954 році Крим, і за це ще раз віддали шматки своєї землі, зокрема, землі Слобожанщини, аж до Брянської області (Стародубський козачий полк Івана Скоропадського) і утворили з частини земель Харківщини Білгородську область (з більшістю етнічного українського населення), яку «добровільно приєднали» до ... Росії.
Тепер вони на порядок денний розробляють план повернення Криму в лоно Російської Федерації і виспівують при цьому стару імперську пісеньку-агітку Євгенія Євтушенка «Хотят ли русские войны?». Я не поет, але я не стримався і, як сатирик, написав відповідь путінським  імпер-шовіністам.
Ось вона ця відповідь:
                      
Чи хочуть москалі війни?  
Звичайно, люди, бо вони
І дня не можуть без війни.
Найдивовижніша «страна» -
Для них війна - це «мать родна».
 
Народець цей від сатани,
Він дня не може без війни,
Вони неначе таргани...
Їм воювати, а чи красти -
Це все одно, що коней пасти.
 
Вони, мов стадні барани
Посунуть дружньо на лани
І все зметуть, до ярини...
Відомо всім, що це - орда,
Війна для них - це їх «страда».

Такі "московськії сини":
Під себе все метуть вони
Й всі сили кинуть для війни.
Москальський ген - це хан Батий:
Де кінь ступив, той клапоть мій...
 
Щоб вдовольнитися, вони
Підуть на скелі й валуни
Усе згребуть… Такі вони.
Для них війна – солодкий дим,
А дім чужий - це їхній дім.
 
Відомо всім, що і слони
Там народились, де вони,
Бо хочуть й Індію «сини»,
Та ще й Індійський океан
Загарбати - такий в них план.

Аби на гребені «волни»
Помити чоботи й «чолни»,
Штики від крові і штани…
Для них війна - це щось святе,
А мир і спокій - це не те.
 
Вже гори бачать і крізь сни
Готові в бій до свіжини.
В них не існує чужини…
Москаль, для всіх – чума і тля,
Де його слід - його земля.
 
Хоч атом кинь і зупини,
Та не зупиниш їх: вони,
Як тії сучині сини,
Ідуть вперед і напролом
Беруть чуже й кричать: «Мой дом!»
 
Пройдуть усе, а з-за спини -
Удар ножем - такі вони,
Оці московські пацани.
На звичай, мову наплювать
Йому б загарбать й панувать.
 
Стають не люди, а чини…
Усюди там, де є вони -
Там сльози, кров і без вини
Суди і розстріли, Сибір,
Концтабір, смерть, мені повір.
 
У тебе в хаті ці «сини».
Тепер господарі вони,
Відпочивають від війни,
А завтра знову далі, в путь -
У Грузію, в Чечню попруть.
 
Ані стида, ані вини,
Вони тупі, мов колуни -
Ні дня не можуть без війни.
Шматок знов в когось відколов,
Кричить: «А завтра – на хахлов!»
 
Підемо в Крим! Їм сняться сни,
Що вже навік в Криму вони.
В Херсоні теж (там кавуни).
Ці москалі - жахливий сон
Для них грабунок - це закон.
 
Згребуть під «водку» й деруни.
Ковбаси, м’ясо, колуни,
Чужі двори, чужі млини…
Як може хто цього не зна,
У них орда – уся «страна».

Заполонять, мов табуни,
Залопотять, мов кажани,
Безмежний простір ці «сини».
Кругом нагидять й наплюють -
Така в крові московська суть.
 
Якщо всесвітні брехуни
Вам кажуть «Мир»,то це – вони,
Уже готові до війни.
Москва - чума, земна печаль,
Це рак, це смерть - це все москаль.

А ви питали чи вони,
Оці «московськії сини»,
Прожити можуть без війни?
Я так скажу: хіба свиня
Не підриває тин щодня?
 
Таких свиней не знав ще світ,
А щоб не рили - в рило дріт!
Інак - гаплик, ярмо і гніт!!!
 
ОЛЕГ   ЧОРНОГУЗ

Вірш написаний 11.09.2009 року. Дивись Інтернет.
                                              
А ось по темі ще один вірш письменника-сатирика:

ЗАЛІЗНА ЛОГІКА по-москальські

У «запеклій» битві за Крим українці відвоювали «скіфське золото» в …Європі, а втратили цілий материк - український Крим. Виграш по-українські.
                                                           Автор


Сидить москаль на Кримському березі, полоще ноги в Азовському морі. Берегом йде українець. Москаль гука:
- Слиш, хахол, чєй Крим?
- Наш, - відповідає українець.
- Вот відіш, і я так кажу - Крим наш… А єжєлі Крим наш, то й Азовське море наше…
Помочився у ставок москаль,
Посковзнувся і упав у воду,
Щоб не йти додому в таку даль
Попросився до хохла в господу.

Той, як водиться у нас, його зігрів,
Сухий одяг дав і різних два чоботи,
А москаль в додаток попросив
Лапті висушить, якщо хохол не проти.

Той дозволив й грубку запалив,
І гостинно запросив до столу.
Москаль випив, салом закусив
І приліг, упавши аж додолу.

На світанку, виспавшись, москаль
Протер очі, на ногах лиш клапті
І йому подумалось, як жаль,
Що в ставку втопив свої він лапті.

Захотів москаль до берега піти:
Взять граблі і забрести у воду
І, як слід, там дно те погребти,
Щоб знайти там лапті - свою вроду.

Перед цим хазяїна гука:
- Слиш, хахол, а лапті гдє мої жє?
- Он, кацап, - стиснув той кулака. -
 Сушатся, смотрі поширє й вишє.

- Раз мої! Ти сам хохол сказав,
Ето значит, братєц, й моя хата.
Я й і забув, що ти у мене  вкрав
Ну, а красти - гріх, як і брехати.

І москаль ту хату прихопив
І привів туди жону і свору,
І усім поклявся, щоб він жив -
Все його, від хати до комори.

І кацап загріб ставочок і підвал,
Вигнав українця за пороги,
Як ведеться й матом обіклав,
Все забрав. Та ще й шматок дороги.

Українець бідний у суди -
Захотілось відсудить сервіза ...
Де не був, ходив туди сюди
Хоч в Гаагу, але де ж та віза?!

Все ж Європі якось доповів,
Як в свій дім кацапа він впускав,
Їсти дав і одяг просушив -
Гість прокинувся і все собі забрав.

Хай буде хоч так, де мій сервіз
З княжої доби і від Олега-князя
Ще і колісниця - мій престижний віз,
Все прибрав отой кацап-зараза.

І голландський суд постановив:
Власнику отой сервіз віддати,
А престижний віз, що віз князів,
Залишити в спокої, і хату.

Щоб таких паскудств більш не було,
Хоч умри, а не дружи з кацапом -
Засміє ж бо все твоє село
Ще й загубиш землю - станеш рабом.

От на цім й бувальщина уся
Чи вона не схожа чимсь на нині?
У нас править всяка сябасня,
І від того горе Україні!

Олег Чорногуз, письменник,
для порталу "Воля народу"

Коментарі

 

Коментарі  

 
-1 #4 raspopov 04.12.2018 19:42
Цитую олег:
Шановний Viktor Raspopov,повірт е мені, я так само хотів думати, як Ви. І так само хотів,щоб було воно в історичній реальності,але коли я побачив шматок фанери у руках двох московських солдат під Донецьким, а ній напис "Сафарі на хахлов!!!",то зрозумів: ті ж московські солдати не належали до класу московських олігархів. Олігархи в окоапх не воюють. Суть не в класовому підході, а в ментальності народу. Ви подивіться "60 минут","Вечер з Соловйовим","Место встречи"... скільки там ненависті до українця. Хіба я розпалюю національну ворожнечу. У мене в сім"ї чимало росіян,але, на жаль, частина з них підтримує,живуч и в Україні, кремлівську аморальну нечисть. А візьміть московський люд: 90 відсотків за Путіна-цю сатану ХХІ?! віку. Я обіймаю одиноких ленінградців,що протестують проти цієї війни, проти вбивств моїх синів,доньок,ді тей і стариків. Я обіймаю тих русскіх,які пишуть - мені соромно бути русскім. Я хотів би писати лірику, а пишу цю ...гидоту. І в цьому не моя вина. Особливо останні події:нейтральн і води, три кораблики і "ескадра" начинена сучасною зброєю,мов хижаки ганяються за "братами",щоб утопити. Хто вони? Звірі. Звірі на двох ногах. Олег Чорногуз


Шановний Олеже Чоргногуз, дякую за Вашу відповідь і сприймаю її з повагою. Та хочу продовжити публічне обговорення питання, яке мені дуже болить. Я - Ваш ровесник, також в пенсійному віці, і відчуваю провину всього мого покоління в тому, що нині коїться в моїй малій Батьківщині - Україні, і в великій Батьківщині - СРСР, в якій я народився, отримав класну освіту і інтернатське виховання. В 85-му повірив архітекторам Перебудови, що приватизація загальнодержавн ої власності прискорить розвиток нашої Батьківщини, і люди житимуть краще. Нажаль партійні боси нас надурили: вони і їх бандити приватизували загальнодержавн і фабрики, заводи, ферми, і замість того, щоб модернізувати виробництво, порізали все на металолом і продали за кордон, самі збагатилися, стали олігархами, хазяйнами нашої з Вами власності, а трудовий народ залишили з нічим, у злиднях. А нині, коли загальнодержавн а власність вже привласнена ними, олігархи задовольняють свою ненаситну жадобу до подальшого збагачення, грабуючи народ - мене, Вас, наших родичів і сусідів, -через надвисокі комунальні тарифи. У кримінального олігархату - і в Україні, і в Росії, і в інших пострадянських країнах методи збагачення одні й ти самі: "Розділяй і володарюй". Олігархи пострадянських крахн нацьковують холопів один на одного, розділяють нас по національному, релігійному, майновому та інших чинниках, створють приватні армії найманців, бандитів, щоб захистимти привласнене у народа, щоб залякати холопів, щоб панувати на нашій землі, українській, російсткій, білоруській, молдавській... Природа пострадянського олігархату одна й та сама в усіх пострадянських країнах. За 27 років незалежності життя холопів стабільно погіршується, а олігархат жирує, стабільно збагачується. Тому, на моє переконання, в всім нам, хто не прагнув стати олігархом, а і в роки Незалежності чесно працював на Україну і на свої сім'ї, слід в публічному просторі обговорювати тему, як же нам позбавитись від олігархів у владі, як обмежити їх деструктивний вплив на розвиток нашого суспільства, негативний вплив на економіку України. А допомагати олігархату розпалювати міжнаціональну ворожнечу - у віршах, чи у публічних виступах або діях, - це великий гріх перед нашим багатостраждаль ним народом, і гріх перед Богом. Олеже, я буду вдячним Вам, якщо Ви продовжите цю дискусію зі мною, висловите Вашу думку щодо вини олігархату, національного і міжнародного. Чи не вони є раковою пухлиною на знекровленому тілі пострадянського суспільства, і як їх нам позбутися. Через прогресивний податок, або через суцільну націоналізацію награбованого? І хто має це зробити?
Цитувати
 
 
+4 #3 олег 04.12.2018 01:21
Шановний Viktor Raspopov,повірт е мені, я так само хотів думати, як Ви. І так само хотів,щоб було воно в історичній реальності,але коли я побачив шматок фанери у руках двох московських солдат під Донецьким, а ній напис "Сафарі на хахлов!!!",то зрозумів: ті ж московські солдати не належали до класу московських олігархів. Олігархи в окоапх не воюють. Суть не в класовому підході, а в ментальності народу. Ви подивіться "60 минут","Вечер з Соловйовим","Место встречи"... скільки там ненависті до українця. Хіба я розпалюю національну ворожнечу. У мене в сім"ї чимало росіян,але, на жаль, частина з них підтримує,живуч и в Україні, кремлівську аморальну нечисть. А візьміть московський люд: 90 відсотків за Путіна-цю сатану ХХІ?! віку. Я обіймаю одиноких ленінградців,що протестують проти цієї війни, проти вбивств моїх синів,доньок,ді тей і стариків. Я обіймаю тих русскіх,які пишуть - мені соромно бути русскім. Я хотів би писати лірику, а пишу цю ...гидоту. І в цьому не моя вина. Особливо останні події:нейтральн і води, три кораблики і "ескадра" начинена сучасною зброєю,мов хижаки ганяються за "братами",щоб утопити. Хто вони? Звірі. Звірі на двох ногах. Олег Чорногуз
Цитувати
 
 
-26 #2 raspopov 03.12.2018 22:28
Як Вам не соромно, Олег Чорногуз, писати такі пасквилі на братній слов"яський народ! Адже тим самим Ви розпалюєте міжднаціональну ворожнечу, а це - великий гріх перед Богом, і перед своїм народом! Ганьба Вам! Ви маэте бути мудрою людиною, якщо ви - письменник, і маєте відрізняти погляди простих бідних, і їх олігархату! Саме олігархи сварять народи, натравлюють народи один на одного, живуть за принципом "Розділяй і властвуй" аби панувати над нами, холопами, і українцями і росіянами. Наші кровні вороги - це олігархі і їх найманці-бандити. Тож, Олег Чорногуз, думайте наперед, коли публікуєте Вашу брудну несенітницю!
Цитувати
 
 
+15 #1 UKR 03.12.2018 21:48
Потужно!!!
Цитувати
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити