Презентація книги письменника Сергія Мартинюка "Пишаюсь, що я Українець або Лелеки рідним гніздам не зраджують"
Відродили Україну, відродимо й Українця!
Напередодні Нового року, 22 грудня, у Києві, в Центральному будинку офіцерів Збройних Сил України відбулась презентація книги громадського і політичного діяча, журналіста, краєзнавця, письменника, члена Національної спілки письменників України Сергія Мартинюка (Світогор Лелеко) "Пишаюсь, що я - Українець…".
Ця презентація стала непересічною подією, на якій виокремилися важливі проблеми, над розв’язанням яких варто зосередитися українському суспільству.
Презентацію вітальним словом розпочав Голова Спілки офіцерів України полковник Олександр Вікторович Сасько: "Кожна літературна презентація - це теплота спілкування, радість від занурення у цілющі джерела літературного слова, яке єднає всіх спраглих, що прагнуть до творчих пошуків. Нещодавно літературний світ поповнився новою книгою "Пишаюсь, що я Українець або Лелеки рідним гніздам не зраджують", яку ми сьогодні будемо презентувати разом з її автором - письменником, журналістом, краєзнавцем, членом Центрального проводу Спілки офіцерів України Сергієм Яковичом Мартинюком (літературний псевдонім - Світогор Лелеко). Сергій Мартинюк є лауреатом Літературної премії ім. Василя Юхимовича і Володимира Сосюри, Всеукраїнської літературної премії НСПУ "Благовіст", лауреатом літературно-наукового конкурсу ім. Воляників - Швабінських від фундації Українського вільного університету. А премії просто так не дають. Книги Мартинюка унікальні і не схожі на інші. Ця книга захоплює. Книга вчить як із малоросів переродитися в Українців. Взагалі книги Сергія Мартинюка несуть новий літературний напрям літератури, яка вчить перемагати".
    
Сергій Мартинюк у своєму виступі зокрема підкреслив: "Надзвичайно щасливий, що нарешті проводжу презентацію своєї нової книги. Видання присвячене 30-й річниці відновлення Незалежності України, здійснене за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України та Українського інституту книги. Саму книгу присвячую світлій пам'яті Великого Українця Івана Пилиповича Ющука. Саме Іван Ющук у 2019 році наполіг, щоб я зробив нове видання книги "Горжусь, что я Украинец", яке вийшло у Львові у 2012 році - українською мовою і написав передмову до цього видання. Друзі, любімо і шануймо літературу, видаваймо книги і вчімо молоде покоління бути справжніми Українцями. Я з дитинства хотів писати, мріяв навчатися у мистецькому вузі, але рано помер тато, мамі було важко з двома хлопцями, тому вступив до Одеського військового училища. У 1991 році звільнився з Радянського війська на знак протесту проти знищення України. Радію, що в сьогоденні здійснив мрію юності і маю честь бути Українським письменником..."

Це не перша й не остання книга автора. Його перу належать «Маю честь бути Українцем», «Я Українець і маю розум Переможця», «З Україною в серці», «Того, хто йде, важко спинити»,  «Народжені перемагати, або краще померти стоячи,  ніж жити на колінах», «Родина це тут, у серці»  та інші. В усіх своїх книгах  Сергій Мартинюк робить гучний і потужний наголос на тому, що українцям треба відроджуватися, дихати на повні груди повітрям своєї держави, витискати із себе тисячолітнє прищеплення меншовартості, ставати гідними й повноцінними  творцями подальшого поступу України в числі демократичних  держав світу. Сусідня агресія мине. Україна вистоїть. А нам своє робить!

Автор книги, професійний військовий, повернувся в Україну після тривалої служби на Далекому Сході колишнього СРСР і після безквартирного життя, пошуку свого місця в рідній Україні, знайшов свою роль в «строю» і невпинно торує свій уже не військовий, а письменницький і громадянський шлях, відгукується на багато подій, що відбуваються в культурному і мистецькому житті України на сторінках мобільного Інтернету, в газетах та журналах, книгах.

У своїх виступах високо оцінювали творчість Сергія Мартинюка представники Київської спілки письменників України, друзі, колеги по перу. Заслужена журналістка України Тетяна Дейнегіна, яка була змушена залишити Луганщину, у своєму виступі відзначила «потребу підвищення свідомості кожного українця: де б він не був, має не забувати рідну колиску, плекати материнську мову, виховувати справжніми українцями молоде покоління. Саме цієї гідності нового Українця і навчає книга Сергія Мартинюка. Творчість Мартинюка треба досліджувати в науковому середовищі і академічному стилі, вона не така як інші. Вона дихає переможним стилем написання. Це багато вартує».

Українців у світі, за останніми даними, більше аніж у самій Україні. У більшості держав світу плідно функціонують діаспори, підтримують зв’язок з краєм, де народилися. На жаль, сусідня держава зробила все, аби українці там забули свою Батьківщину. Про те, що на Далекому Сході українцями створювалися окремі міста і райони, видавалися газети і книги українською мовою, діти вчилися в українських вищих навчальних закладах і школах, залишаються тільки згадки, зокрема, про українські поселення: Зелений Клин, Жовтий Клин, Сірий Клин, Кубань. Мільйони українців присвоїла російська  імперія. Чи не забагато?

Автор презентованої книги  «Пишаюсь, що я – Українець…» додає їй також іншу назву «.. Лелеки рідним гніздам не зраджують».
Ця символічна назва примушує задуматися всім, хто пам’ятає місце свого народження. Переконаний, що прочитання книг Сергія Мартинюка, не тільки в тиждень читання, що проходив нещодавно, а й повсякчас, допоможе робити висновки. Саме це підкреслив у своєму виступі директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею Анатолій Зборовський: "Що мені імпонує у письменницьких доробках Сергія Мартинюка? Він пояснює і закликає - що нам ніхто не допоможе, окрім нас самих. Саме тому ми маємо створити нову націю із попелу старої. Націю з розумом Переможців". І саме це проходить головною ідеєю в новій книзі "Пишаюсь, що я Українець або Лелеки рідним гніздам не зраджують". Як написав про автора заслужений журналіст України Василь Василашко (і я з цим погоджуюсь): "Це символ нескорених генів". Читаймо Сергія Мартинюка. Його книги надихають бути справжніми Українцями".
Привітали письменника з новою книгою друзі - письменники і побратими. Від імені голови Київських письменників, із врученням грамоти і величезного букета квітів, привітала ювіляра поетеса і прозаїк Антонія Цвід. Високо оцінив творчість письменника Сергія Мартинюка Голова Творчого об'єднання публіцистів Володимир Петрук, народний артист України Анатолій Демчук, полковник Володимир Кривобок, побратим Сергій Замелюхін. Шанувальник творчості Сергія Мартинюка Василь Якименко висловився так: "Сергію Яковичу, Ви вийшли із батьківської хати, яка повела Вас, щоб розчистити український чистий світ, із якого Ви вигрібаєте москальське сміття окупанта. Про це доказують ваші видатні письменницькі праці: "Горджусь, что я Украинец", "Народжені перемагати" і сприяння у видавництві книги О. Мазуренка "Із Донецька - Україною. Дев'ять з половиною тисяч километрів на милицях" та інші. Українство оцінить Ваш труд як творця великого українця і це заслужено. Бо, прочитавши ваш письменницький труд, насичуєшся великим духом українства. Слава Україні і її синам, за те, що вони такі є"!

Емоційним доповненням до роздумів після презентації став виступ академічного ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України: художній керівник та головний диригент - Заслужений діяч мистецтв України Дмитро Антонюк, керівник ансамблю - полковник Сергій Макаренко, та його солістів, у виконанні яких прозвучали високохудожні і життєстверджуючі твори. Зокрема, лауреат міжнародних конкурсів Юлія Олійник виконала чудову пісні «Виростеш ти, сину». Заслужений артист України Сергій Юрченко виконав авторську пісню «Я повернусь». Заслужений артист України Олексій Шпортько виконав пісню «Ніхто, крім нас».
      
Щира вдячність Голові спілки офіцерів України Олександру Саську і автору книг Сергію Мартинюку за організацію такого потрібного заходу.

Петро Швець, член Національної спілки журналістів України  

Коментарі