Проминуло громадське обговорення на сайті КМДА пропозиції комісії з найменувань Київради про перейменування скверу Чкалова на сквер Євгена Чикаленка.
Це була наша третя спроба топонімізації у столиці України імені одного з найславетніших українців. Вона теж виявилася невдалою. Проте всі три спроби мають одну спільну рису. Протягом двомісячного голосування на сайті КМДА пропозиції згаданої комісії набирають переважну кількість голосів, а в останні два-три дні картина різко змінюється. Противники Чикаленка, тобто прихильники "русcкого міра", несподівано накручують голоси. І це відбувається вночі.
Так було і цього разу: Ще 27 вересня за перейменувння скверу Чкалова було 76 голосів, а проти – всього 23, та вранці 28 вересня проти вже було 188 голосів. Правда ж цікаво?

Але найцікавіше інше. Ми розуміли, що «громадське обговорення», як чомусь так його називають в КМДА, носить політичний характер. Тут іде не голосування, а війна російського з українським в Україні. Тому ми провели велику роботу листівками і пресою. Ми направили більше 200 звернень електронною поштою до відомих нам націонал-патріотів. Одні з них начхали на наше звернення, а інші спробували проголосувати «так», але не змогли. Не зміг проголосувати і я. Мені сайт пропонував зареєструватися, а коли я реєструвався, мені сайт казав, що такий користувач уже зареєстрований, а віконечка для голосування не відкривав. Таке трапилося із сотнями людей. Вони дзвонили мені і казали, що сайт КМДА відмовляє їм у голосуванні. Не змогла проголосувати навіть Інна Старовойтенко – автор дисертації про Чикаленка та самої ідеї перейменування скверу Чкалова. Адже таку прпопозицію вніс Інститут археографії і джерелознавства, де вона працює.

На мої звернення до Кличка адміністрація сайту відповіла впертим мовчанням, продовжуючи блокування для українців та відкривши шлюзи для промосковських хакерів, давши їм можливість досягти потрібного їм результату: проти перейменування стала підозріло кругленька сума 500 голосів, тоді як "за" було всього 172. Пригадується, що коли ми перейменовували площу російського письменника графа Льва Толстого, і який мав у Києві шість топонімів, із яких три в самісінькому центрі Києва (вулиця, площа, метро), то тоді за Чикаленка було понад дві тисячі голосів. А куди ж вони поділися цього разу? Це питання вимагає вивчення і воно буде вивчено. Займатися топонімізацією імені Чикаленка в Києві я більше не буду. Київ до розуміння величі та історичної ролі Чикаленка не доріс. До цього не доросла більшість націонал-патріотів. Ми, як казав Владімір Ленін після того, як повісили його брата, «пайдьом другім путьом», маючи на увазі що тепер найменуваннями в столиці буде займатися новообрана Київрада. А там, як свідчать соціологічні опитування, вже заправлятимуть не патріоти, а «слуги» і опезежопники.

Юрій Гнаткевич, політик, народний депутат України кількох скликань, громадський діяч, Голова "Просвітницького центру національного відродження імені Євгена Чикаленка"

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити