Щорічно 29 січня відзначають річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до бою між українськими військовими курсантами та військами червоної армії під командуванням капітана Муравйова під Крутами.

29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії.

Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 людей. Українці затримали росіян на чотири дні, що дало змогу укласти Берестейський мирний договір (Брест-Литовський мирний договір).

Яким був 1918 рік в історії України, що насправді сталося того дня та чому протягом понад ста років після бою крутян згадують у межах трагічного наративу, в ефірі Українського радіо розповів науковий співробітник Інституту історії України НАН України Віталій Скальський.

Як відбувався бій

За словами Скальського, у середині грудня розпочався наступ більшовицьких військ в Україну, який вони вели в основному через Харків. З Харкова на Київ більшовики рухались через Полтаву, а залізнична лінія "Київ-Москва", де і є станція Крути, розглядалась більшовиками, як допоміжна. Там діяли невеликі загони більшовицьких матросів, а основний напрямок був під Полтавою.

Військове керівництво України ухвалило рішення, що основні українські військові сили мають піти також під Полтаву.

"Гайдамацький кіш Слобідської України та інші добровольчі загони вели бої там. А на чернігівський напрямок, на Крути, під Бахмач було відправлено допоміжні сили. Це були в основному загони, сформовані з юнаків Київської військової школи імені Богдана Хмельницького. Юнаки – це не молоді хлопці, це слухачі цієї школи. Це люди з військовою освітою, які знайомі зі зброєю, які знають, як стріляти й що таке військова дисципліна. І фактично весь тягар бою, який стався 29 січня, винесли саме вони", – розповів Скальський.

У цьому загоні юнаків був ще і студентський курінь. Туди записалися добровольці, студенти й випускники, активісти молодіжних організацій, в тому числі й декілька гімназистів старших класів з різних навчальних закладів Києва. Саме вони потім стали жертвами розстрілу.

"У певний момент більшовики побачили, що на полтавському напрямку їм чинять дуже потужний спротив, і перейшли на колію "Київ-Москва", опинившись в Бахмачі. Там розпочалися сутички й 29 січня стикнулися вже в Крутах", – сказав історик.

Скальський розповів, що під час бою стало відомо, що у місті Ніжин один з українських полків оголошує про свій нейтралітет і про те, що якщо раптом в Ніжин прийдуть більшовики, вони не будуть цьому протидіяти.

"Керівник бою Тимченко ухвалює рішення, що треба відступати, бо якщо в Ніжин раніше зайдуть більшовики, вони всі загинуть, оскільки опиняться в оточенні. Чекали довго, поки всіх зберуть, але, очевидно, всіх не дочекалися. Це вже було фактично завершення бою, точного підрахунку, скільки приїхало і скільки має бути, не було, бо є поранені, є зниклі безвісти", – пояснив Скальський.
 

"Не дочекалися, мусили виїхати й, за моїми підрахунками, 36 осіб, оті недосвідчені студенти, спізнилися і прийшли на станцію Крути тоді, коли там були більшовики. Їх арештували та після того декого з них розстріляли, а декого – відправили в Харків у шпиталь. Більшовики відібрали всіх поранених, посадили в поїзд і відправили в Харків, я думаю, аби показати свою гуманність. Тим людям пощастило, вони змогли втекти зі шпиталю. А решту розстріляли прямо там на станції", – розповідає історик.

За його словами, у самому Києві про битву під Крутами практично нічого не знали, оскільки у місті була "загальна розруха, саботаж з боку залізничників, адже на станції Дарниця був страйк, телеграми не так просто було відправити та поїзди не так просто їздили, а в самому Києві був більшовицький заколот".

Звідки взявся трагічний дискурс довкола Дня пам’яті героїв Крут

"Трагічний наратив справді був найпоширенішим ще навіть п'ять років тому. Були суцільні плачі, трагедія та аналогічні вислови. Зараз акцент трохи змістився нібито на подолання міфів. Я помітив, що на заходах цього року є слово “міф”, – сказав Скальський.

Історик розповідає, що трагічність того бою веде свою історію з березня 1918 року, коли тільки з’явилися перші повідомлення про те, що сталося під Крутами.
 

"Відразу пішов шквал критики чинної на той час влади. Під час похорону крутянців звучали фрази про даремну жертву. Це зрозуміло у 1918 році, адже це була жива рана. Справді, під Крутами загинуло семеро гімназистів і ще близько двох десятків студентів достатньо молодого віку. Мені видається, що усі наступні покоління також підхопили трагічність цієї події й вона довший час існувала в еміграції. З відновленням незалежності України люди, які шукали інформацію про Крути, зверталися до діаспорних текстів, де був от такий дискурс трагічності", – додав Скальський.

Щорічно 29 січня відзначають річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до зимових подій 1918 року.

Згідно з історичними даними, прагнучи встановити контроль над Україною після перевороту 1917 року, більшовицький уряд Росії направив ультиматум Українській Центральній Раді з вимогами дозволити переміщення більшовицьких військ на Дон і відмовитися від утворення Українського фронту. Українці відхилили вимоги, тому 7 січня 1918 року Раднарком більшовиків оголосив загальний наступ на Україну.

У середині січня 1918-го вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.

Наприкінці січня 1918 року на залiзничнiй платформi у Крутах, прагнучи стримати наступ більшовиків на Київ, українські військові курсанти стали до бою проти вдесятеро більших за чисельністю російських військ під командуванням генерала Муравйова.

Про правду та міфи щодо бою під Крутами розповіла в ефірі Радіо Культура старша наукова співробітниця відділу історії України ХХ століття Національного музею історії України Аліна Понипаляк.
 

МІФИ

Події під Крутами відбулися 29 січня

Є такий дослідник, Ковальчук, який вже за допомогою документів, фактів і джерел довів, що насправді це відбулося 30 січня, а не 29 січня. Усе це пов’язано з тим, що в радянській історіографії зазвичай писали, що 29 січня вони вже взяли станцію Крути. Але насправді Муравйов просто не орієнтувався на нашій місцевості. Спочатку вони взяли Бахмач і переплутали його з Крутами. Саме через це і виникла плутанина. Самі бої під Крутами відбувалися з 30 січня по 5-6 лютого.

Під Крутами Київ захищали самі добровольці

Є й інші міфи щодо Крут, наприклад, що це були самі студенти і що добровольці з числа киян захищали місто. Насправді там були й українські січові стрільці, які прийшли на допомогу, і військові армії УНР, і загін зі студентів, їх було близько 120. Як відомо, за наказом Аверкія Гончаренка, цих малонавчених студентів направили не на саму станцію давати відсіч ворогу, вони були допоміжною частиною.

Бій під Крутами – провальна операція української армії

Зруйнуємо і той міф, що Крути – це сумна подія в історії України. Їх часто порівнюють з 300 спартанцями, які не дали ворогу зайти в Київ. Насправді це одна з найвдаліших оборонних операцій української армії, армії УНР. Порівняння з 300 спартанцями відбулося, коли крутянців ховали на Аскольдовій могилі. Один із професорів – а це були його студенти – виголосив промову і вжив цю аналогію. І вона почала "гуляти", і закордонна історіографія також уживала цей штамп.

Крутянці знали, що радянська армія має значну перевагу, і свідомо йшли на подвиг

Люди добровільно, як на Майдані, збиралися, проходили двотижневий вишкіл, щоб вийти на захист рідного міста. Але ніхто з цих людей не знав численність військ армії Муравйова. Не треба казати, що вони зробили цей подвиг свідомо. Ці люди просто йшли захистити своє місто, захистити Київ.

На час подій під Крутами Київ уже був російськомовним

У 1917-1918 роках левова частка Києва була україномовною. Руйнуємо цей радянський міф, що Київ завжди говорив російською. Ми маємо розуміти, що коли армія Муравйова зайшла в Київ у перші дні лютого, проводили тут червоний терор, розстрілювали киян у Жовтневому палаці – кілька тисяч киян були розстріляні лише за те, що вони були україномовні, мали посвідки УНР, працювали на державних підприємствах УНР. Україномовний Київ фактично змінив своє обличчя після цього.
 

ПРАВДА

Радянська армія вдесятеро переважала армію Української Народної Республіки

Відомо, що в Крутах перебувала чотиритисячна армія Муравйова і близько 400 українців (за даними Інституту національної пам'яті, у Крутах перебувало до 520 українців, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою — ред.). Росіяни вдесятеро переважали наших військових, мали бронепотяг та артилерію. Фактично, сили радянської армії у 10 разів переважали наші сили. З боку радянської армії загинуло понад 300 людей. З нашого боку – близько 80-85 осіб, і всі тіла ми змогли забрати і по-людськи поховати. Це також показує рівень і майстерність проведення цієї операції. Кажуть, що наша армія була погано укомплектована, не вистачало набоїв – але вони змогли успішно її провести, евакуюватися і забрати тіла загиблих.

Учасники бою під Крутами співали "Ще не вмерла Україна"

Ще є такий міф, що наймолодшого крутянця було розстріляно червоноармійцями, і що вони співали гімн України. Цей факт згадується у споминах учасників бою під Крутами: що хлопці, які не змогли вчасно зорієнтуватися, потрапили до ворога, і за наказом червоних командирів їх було розстріляно. Відомо, що один з них, Григорій Піпський, співав "Ще не вмерла Україна". Мені здається, це показує патріотизм, який тоді був у молоді. Адже це були студенти, гімназисти, які фактично з аудиторій потрапили на війну.



Операція під Крутами дозволила УНР проголосити незалежність

Ця операція дозволила нам 22 січня 1918 року проголосити IV Універсал УНР, яким ми закріпили нашу незалежність. Крути стали точкою неповернення, яка дозволила проголосити, що ми не залежні ні від поляків, ні від росіян, відкинути заяви про те, що України не було.





Анна Погребна
Оксана Денисова

Інф.: Суспільне Новини

 


 

 

Бій під Крутами: героїчний вчинок чи трагедія. Пояснює історик


 

Коментарі