Свято Віри, Надії, Любові та їх матері Софії - важлива подія в церковному календарі
Свято завжди припадає на 30 вересня.
Церква цього дня вшановує пам'ять трьох дівчаток-мучениць, які, разом з матір'ю, померли за віру в Христа. ТСН.ua розповідає, коли Віри, Надії, Любові і Софії, що це за свято, які традиції існують і яку молитву потрібно сьогодні читати.
Щорічно наприкінці вересня віряни святкують важливе свято - вшанування пам'яті мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії. Ці жінки є прикладом мужності, стійкості та віри. Цього дня власниці цих чотирьох імен традиційно отримують привітання з днем ангела, а інші жінки обов'язково моляться святим, щоб отримати захист та благословення.

Свято завжди припадає на 30 вересня. А тому 2022 року Віри, Надії, Любові та Софії будуть святкувати у п'ятницю.

Віри, Надії, Любові та Софії: історія свята

В II столітті вдова Софія разом з трьома своїми доньками (Вірою, Надією та Любов'ю) відправилася до Риму. Вони сповідували християнство, а в той час на території цього міста християни піддавалися жорстоким гонінням. Однак, Софія не боялася тортур і навіть смерті. Тому вона продовжувала щиро вірити в Бога і виховувала своїх дітей за християнськими правилами. Навіть назвала їх на честь трьох основних християнських чеснот.

З часом чутки про благочестиву християнську сім'ю дійшли до імператора Адріяна, який наказав схопити чотирьох жінок і привести до нього на суд. Дочок він відправив до в'язниці, а ось Софію почав вмовляти зректися віри. Однак, вона була непохитною і сказала, що винесе будь-які тортури з боку імператора. Тоді римляни стратили дівчаток і передали матері їхні останки. Софія в горі поховала тіла своїх дорогих діточок, а сама померла через 3 дні. Так Віру, Надію, Любов та Софію зарахували до лику святих.

Традиції цього дня

В народі 30 вересня ще носить назву "Вселенські бабині іменини" або "Бабське свято". За традиціями цей день завжди починався з жіночого плачу, який служив, за повір'ями, своєрідним оберегом. Навіть ті жінки, яким не було на що скаржитися, зранку починали голосити і бідкатися. Плакали тоді не про свою долю, а про долю рідних і близьких.

В народній традиції сльози - це не лише вираз смутку і горя, але й форма своєрідної ритуальної поведінки. Наприклад, наречена також завжди "плакала" перед весіллям, ніби прощаючись з рідним домом. А тому вірили, якщо 30 вересня поплакати, то цілий рік з вами і вашими близькими не станеться нічого поганого.

З одного боку, плач нагадував про страждання Софії, які їй довелося пережити після втрати доньок. А з іншого боку - це був особливий звичай, який переплітався у наших предків з язичницькими традиціями.

Також 30 вересня традиційно влаштовували "сільські святці" - молодь збиралася на вечірки. Там знайомилися, показували себе і намагалися знайти пару. А якщо у душі дівчини вже горів вогонь кохання, то цього дня вона повинна була голосно плакати, щоб почуття судженого не зменшувалися ще багато років.

Серед заміжніх жінок 30 вересня існували свої ритуали. Вони обов'язково купували в церкві три свічки, дві з них ставили ще в храмі, а одну приносили додому. Опівночі її встановлювали посередині хлібного короваю, який спекли напередодні, ставили його на стіл та промовляли заповітні слова про захист від зла 40 разів. Вранці короваєм обов'язково годували домочадців. І навіть крихти з нього заборонялося викидати.

Софії, Віри, Надії і Любові: що не можна робити

30 вересня жінки не працюють по дому і не займаються хатньою роботою.
Заборонено свататися і вінчатися, тому що шлюб буде нещасливим і швидко розпадеться.
Не варто вишивати, шити, в'язати.
Не лихословте, не сваріться і не бажайте іншим зла.

Сильна молитва до Віри, Надії, Любові і Софії для всіх жінок

Сьогодні кожна жінка повинна прочитати особливу молитву, яка вбереже від зла і нещасть:

О, святі і достохвальні мучениці Віро, Надіє і Любове і мужніх дочок мудра мати Софіє, до вас нині звертаємося зі щирою молитвою; бо хто може заступатися за нас перед Господом, якщо не віра, надія і любов, ці три наріжні чесноти, образ яких ви на собі показали!

Вблагайте Господа, щоб Він покрив нас Своєю невимовною благодаттю в скорботах і напастях, спас і зберіг як благий і чоловіколюбець.

Його славу, як незаходиме сонце, нині бачачи, допомагайте і нам у наших смиренних молитвах, щоб простив Господь Бог наші гріхи і беззаконня і щоб помилував нас грішних і недостойних заради Його щедрот.

Моліть же за нас, святі мyчениці, Господа нашого Ісуса Христа, Йому ж славу возсилаємо, з безначальним Його Отцем і Пресвятим, і благим, і жuвотворчим Духом нині, і повсякчас, і навіки-віків.

Амінь.


Інф.: tsn.ua


Коментарі