Хоча день 1 квітня у жодному календарі свят не значиться, та його у багатьох країнах відзначають, називаючи то Днем сміху, то Днем дурня. Почесне звання столиці гумору здавна носить наша сонячна Одеса. А сорок літ тому тут було започатковано традиційні першоквітневі "Гуморини".
Усе починалося з народного свята
Започаткували його КВВешники з команди "Одеські сажотруси", які в 1972 році, не зважаючи на політичний тиск, виграли чемпіонат країни. Після цього "з ідеологічних причин" КВВ закрили. Натомість вигадливі одесити придумали фестиваль сміху. Назву "Гуморина" запропонував Олег Сташкевич, а логотип свята у вигляді морячка з рятувальним кругом придумав Аркадій Цикун.

Перша Гуморина з карнавальною ходою відбулася у 1973 році під лозунгом: "Одесит, стій! Подумай: чи все ти зробив для появи у місті мільйонного жителя?". Було безліч цікавих костюмів, плакатів, дивовижних саморобних прикрас. Працівники зоопарку несли клітку з левом - живим! А під час конкурсу "Забіг Паніковського" треба було половити випущених на Дерибасівську гусей.

Гуморина була протестним вихлопом молодечої енергії з елементами пародії на першотравневі демонстрації. Тоді не бракувало й гострої сатири. Це було своє доморощене дійсно народне свято, де звучали щирі жарти одеситів. Ні тобі формалізму, ні заорганізованості.    Піком першого періоду одеських Гуморин вважається 1 квітня    1976 року, коли все місто вийшло на вулицю, а до жителів приєдналися тисячі гостей з різних країн. Злякавшись масштабів такого некерованого масового дійства і шквальної творчості, місцева влада  вирішила Гуморину… заборонити. Фестиваль було відроджено лише в  1987 році, і відтоді Гуморина стала в Південній Пальмірі, фактично, офіційним святом. Однак дух її й запал зберегти не вдалося, та це й не потрібне місцевому чиновництву.
Тож істині одесити збайдужіли до Гуморини й відверто ігнорують її заходи. А вони схожі на бліду копію чи карикатуру наВенеціанський і Бразильський карнавали. Цьогорічні першоквітневі сміховини можна назвати банальним нині словом шоу.

Гуморина-2013 костусєвського розливу
Програма свята вражала незліченним переліком усіляких заходів, більшість із яких оригінальними не були. А 1 квітня, як і в попередні роки, все розпочиналося у саду скульптур Літературного музею. Тут новим пам’ятником увічнили Анну Ахматову й Марину Цвєтаєву, яких київський скульптор Олег Черноіванов обрядив у єгипетські сукні і зобразив поруч із леопардами. Перед відкриттям скульптури мер Одеси Олексій Костусєв виголосив промову і побажав учасникам свята доброго настрою і позитивних емоцій. А ще він спробував пожартувати щодо своєї відставки, якої давно ждуть одесити, мовляв, не діждетеся.
День видався навдивовижу сонячним і теплим, тож уже зранку вулиці міста заполонили батьки з дітьми та численні туристи. Обабіч вулиць і площ було безліч яток з усілякими перуками, масками, ріжками, тож бажаючі могли тут вирядитися на свій смак або розмалювати обличчя. Карнавальна хода під девізом «Усе придумано в Одесі» розпочалася на Дерибасівській о 12 годині. Тож у колонах прагнули відобразити першість міста у відкриття станції швидкої допомоги, у винаході кіноапарату й вогнегасника, одеське походження мають навіть джинси. Дотепних написів було обмаль, тож усмішку викликали хіба що плакати на рухомій будівлі з вулиці Малої Арнаутської, де раніше виготовлявся весь імпорт. А тепер, як стверджують учасники свята «Все придумано в Одесі, а виготовлено у Китаї».
Найбільш доречними в карнавальній колоні були учасники ІІІ фестивалю клоунів і блазнів «Комедіада», який відбувся в ці дні. У ньому взяли участь близько 30 колективів, у тому числі з Великобританії, Німеччини та США. Добрий настрій створювали клоуни на велетенських велосипедах і ходулях, численні оркестри, акробати, ряджені пірати, танцюристи у російських, ромських та індійських національних костюмах.
Звичайно ж, усі написи й тексти подавалися лише «на общепонятном», який мерія під головуванням Костусєва першою в країні оголосила регіональною мовою. Якась дівчинка їхала на клоунопеді з державним прапором, але він був чомусь перевернутим. Зникли й традиційні написи українською мовою «Ще не вмерла Гуморина». Не було навіть найменшого натяку на критику місцевого керівництва і міського голови, якого одесити давно прозвали «Кактусом». Хоч доцільно було б висловити йому загальне побажання з нагоди «Тижня добрих справ», який в Одесі став трьохтижневим і триватиме до 7 квітня, аби він ощасливив жителів міста своєю заявою про добровільне звільнення крісла мера.

Хоч організатори свята ретельно вичистили всі заходи від політики, та для декого вони зробили виняток. Так у карнавальній колоні з’явилася нечисленна група активістів одіозної громадської організації «Євреї проти Гурвіца». Вони тримали плакат із досить брутальним написом: «Міняємо єврдупу, тягниср_ка, жопозицію на Митний союз. Москва-Одеса-Тель-Авів». У такий спосіб влада вирішила продемонструвати, кому вона служить і водночас показала, що боїться, як вогню, Едуарда Гурвіца, якого одесити воліють знову бачити на посаді  міського голови.

Гуморина з Дня гумору перетворюється на День дурня
 Нинішнє сміховинне шоу ще раз показало, що воно зорієнтоване на людей з невибагливими естетичними смаками, які не сповідують високих моральних принципів. Узяти хоча б конкурс живих скульптур, який відбувся 31 березня біля славнозвісної Одеської опери. Головним персонажем тут, як і слід було чекати, стала Катерина Друга, яка бажаючим сфотографуватися з нею милостиво дозволяла поцілувати ручку.
А ось великого українського сміхотворця, земляка одеситів Степана Олійника ніде і ніхто й не згадав. А саме у ці дні цьому високоталановитому майстру сатири й гумору виповнюється 105 років від дня народження. Але він досі не удостоївся ні пам’ятника у саду скульптур Літературного музею, ні належного пошанування.
Натомість маємо конкурси анекдотів, діджеїв, шаржистів, концерт попсової музики і тому подібні розваги. Традиційна Міжнародна виставка карикатур художників України та Ізраїлю теж виявилася вихолощеною так, що там залишився лише гумор нижче поясу. З усього видно, що Гуморині вже забракло гумору, а сатирою вона й не пахне. Уся її програма тепер скидається на погано влаштовану демонстрацію, яку колись сама ж і пародіювала. То чи не перевелися в Одесі люди, здатні влаштувати сучасне веселе й смішне дійство? В інтернетмережі, зокрема на одеському порталі «Рупор», висловлено думку, що    сьогодні Гуморина вже стає не більш ніж синонімом Дня дурня.
Це дуже прикро й зовсім не смішно. Але Гуморині лише сорок літ, тож у неї, як стверджують оптимісти, все ще попереду.

Сергій Горицвіт, незалежний журналіст, для "Волі народу"

На світлинах: Георгій Делієв і Борис Барський вітають учасників свята, на клоунопеді з перевернутим державним прапором, піратів хоч і мало, але вони у тільниках.
Фото автора

Коментарі