Сьогодні, 28 липня 2022 року, Україна вперше відзначає нове державне свято — День української державності
Про його започаткування президент України Володимир Зеленський оголосив рік тому, 24 серпня 2021-го, у день святкування 30-річчя незалежності України.
Тоді, виступаючи з промовою на Майдані Незалежності, Зеленський в прямому ефірі підписав указ Про День української державності.
Цей документ започатковує традицію відзначати нове свято щороку 28 липня — у День Хрещення Київської Руси-України. Досі саме в цей день Україна вшановувала одного з перших своїх державотворців — святого рівноапостольного Володимира Великого, князя Київського.

У президентському указі зазначено, що історія української державності сягає своїм корінням «часів заснування міста Києва та розквіту держави за часів князя Київського Володимира Великого». Саме він, прийнявши у 988 році християнство, «засвідчив цивілізаційний вибір Київської Руси».

Спадкоємцями Київської держави тих часів Україна вважає:

Галицько-Волинське князівство,
Українську козацьку державу,
Українську Народну Республіку,
Західноукраїнську Народну Республіку,
Українську Державу,
Карпатську Україну
сучасну незалежну Україну.

В указі також зазначено, що День української державності Україна святкує, керуючись Актом проголошення незалежності від 24 серпня 1991 року, який був схвалений 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням.

У цей день українське суспільство також вшановує пам’ять та засвідчує повагу до діяльності Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Грушевського, а також інших «видатних представників національної еліти та борців за державність і незалежність України».

«Ми — молода родина зі славетної династії Київської Русі - України. З роду засновників. Роду хрестителів. З хороброго роду. Мудрого роду. Козацького роду. Ми не сироти й не знайди. Ми нащадки могутньої країни, яка була центром Європи, — сказав Зеленський, виступаючи на Майдані в серпні 2021-го з нагоди 30-ї річниці незалежності. — Тут починалося православ’я, тут взяла початок старослов’янська мова, правонаступницею якої є сучасна українська мова. Тут почалась і наша державність. Зародження нашої державності ми будемо відзначати в день розквіту нашої державності - у день Хрещення Київської Русі - України».

Тоді ж, 24 серпня 2021-го президент виступив з окремою промовою у Верховній Раді, попросивши народних депутатів зробити День української державності вихідним. Для цього в парламент було внесено спеціальний законопроєкт (№ 5864)

Рада прийняла його 31 травня 2022 року. Новий закон передбачає внесення змін до ст. 73 Кодексу законів про працю України. Її доповнено новим абзацом про встановлення 28 липня Дня української державності як святкового дня. Закон набув чинності 9 червня 2022 року.

Чи вихідним є День української державності в 2022 році?

На жаль, ні. Зараз в Україні діє режим воєнного стану, під час якого призупиняється дія статті 73 Кодексу законів про працю щодо визначення святкових і неробочих днів.

Отже, до завершення воєнного стану всі державні свята в Україні вважаються робочими днями — зокрема і День української державності.

День української державності під час війни з РФ: чому це важливо

За кілька днів до першого для України святкування Дня української державності Володимир Зеленський нагадав, чому це свято є особливо символічним на шостому місяці повномасштабної війни і після восьми років війни на Донбасі.

За словами президента, цей день доводить, що «українців не зламати» і буде утверджувати зв’язок сучасного покоління з багатьма попередніми.

«Зараз у багатьох подвигах наших воїнів, у мудрості наших людей у боях, навіть просто в розмовах звичайних українців про те, що відбувається, ми можемо побачити, ми можемо почути і зрозуміти приклади таких же характерів, але сотні років тому. Можемо побачити приклади такої ж хоробрості, такого ж ставлення до життя, і, найголовніше, — ставлення до України й до ворога, — нагадав глава держави. — Лише ті, хто абсолютно не знає правди історії й абсолютно не відчуває її сенсу, могли ухвалити рішення атакувати нас. Після всього, що пройшов наш народ, після всього, чого ми навчилися за століття, українці ніколи не віддадуть своєї незалежності. І не зламаються зсередини, як це бувало не раз. Не цього разу!»

Найважливішим національним завданням для України Зеленський назвав необхідність «берегти єдність і працювати разом на перемогу».

«Зможемо зробити те, що не вдавалося зробити раніше попереднім поколінням. Це стосується й нашого захисту в цій війні за незалежність, і нашого руху в об'єднану Європу, до повноправного членства у ЄС, і нашої здатності стати однією з найбільш сучасних держав світу. Немає зараз тих, хто в цьому сумнівався б. Є лише ті, хто сперечається, як цього досягнути», — резюмував Зеленський.

Реакція Росії на започаткування Дня української державності

Ще торік, невдовзі після оголошення про започаткування нового свята, голова МЗС Росії Сергій Лавров поспішив назвати ініціативу Зеленського «курйозом», а твердження про те, що українська державність зародилася одночасно з хрещенням Київської Русі, — «некоректним».

«Вони приватизували День хрещення Русі. Може, скоро паном Зеленським буде вирішено, що Новий рік відзначати можна тільки в Україні, тому що інше — це не українське», — заявив рік тому Лавров.

Тоді ж йому різко відповів очільник МЗС України Дмитро Кулеба. Дипломат відзначив, що відповідь Києва Лаврову проста: Україні, на відміну від РФ, «не потрібно нічого приватизувати, тому що ми як були на своїй землі 1000 років, то ми так і залишаємося на ній».

«Це ви приходите на чужу землю, намагаючись її привласнити, це ви намагаєтеся привласнити чужу історію, чужі страви, чужу культуру. Україна була, є і буде, і указ президента України просто зафіксував цей факт», — зазначив Кулеба.

Він також сказав, що «спроби Москви як історичної периферії називатися центром не нові» і були вже сотні років назад.

«Але факт залишається фактом: двох Києвів немає. Є один Київ, і це український Київ, і це столиця Української держави, який був з самого початку столицею Давньої Русі. Це наша історія, наше минуле, наше сьогодення і наше майбутнє», — резюмував Кулеба.

Інф.: nv.ua

Коментарі