У Гельсінських угодах закріплений основополоржний безпековий  принцип непорушності державних кордонів, - Олег Чорногуз
Якщо путін не зупиниться на визначених Гельсінським актом кордонах і не поверне Україні її землі - заплатить усім сусідам поверненням вкрадених за всю історію земель.
ЯКЩО ПО ВЕЛИКОМУ
Путін сьогодні крутиться як воша на кожусі. Кажуть, ночами не спить, бо боїться, якщо…
…українці доведуть, що путін таки незаконно відтяв чимало української земельки… та ще за допомогою війського втручання… та ще без оголошення війни… та ще без розриву дипломатичних відносин… та ще в народу, який є "єдиним з рф", та ще в держави, котра древніша путінської Московії мінімум у два рази…, то раптом прокинуться ті держави і ті народи, яких спочатку Московське князівство, пізніше - Московська держава, з 1723 року - Московська імперія, а ще пізніше Червона імперія (тодішня срср, а нині уже еРеФія) по бандитські, по-загарбницькі прибрали до своїх загребущих рук стільки земельки чужих територій, що в голові не вкладається.

І ось раптом несподівано, в один день усі обкрадені народи планети… (я не обмовився, бо нині еРеФія подає голос із ночі, як убивця-пугач), що й Аляска «наша, бо так хоче Раша», а хоче вона багато. У тому числі і Донецьк і Луганськ, як свого часу прибрала до рук Таганрог (другу столицю України) та частину Слобожанщини, та Саратов, який навіть секретар з національних питань срср Йосип Сталін, вимагав після Брестського миру від Троцького віддати (разом з етнічною частиною інших українських земель) Україні. Зокрема, Кубань і Стародуб – вотчину козацького полковника Івана Скоропадського у часи Петра І, який зрадив батьківщину в битві під Полтавою і перейшов на бік нашого споконвічного вороги - Москви. Та й інші земельки прибрав до рук, коли пробивав «вікно у Європу, але вже після Петра Скаженого, в Єкатерининські часи (утворення «новоросії» до самого синього-синього Чорного моря). Читай про це у романі московського журналіста, публіциста, драматурга, дипломата, історика, військового кореспондента у роки Другої Світової війни, радянського, кубанського письменника Сави Дангулова «Кузнецкий мост».

У числі інших літературних творів можна назвати і твір О.С. Грибоєдова «Горе от ума», в якому, він (і як дипломат) чітко пише про Крим - «…и покоренье Крыма». Чи, скажімо, запис Антона П. Чехова про те, що він народився в українському місті Таганрозі.

Таких прикладів можна навести сотні, якщо не тисячі. Та зупинимося на одному Міжнародному документі. Хоча б на Гельсінських угодах від 1975 року. Торкнемося тільки розділу цього документу, де говориться про закріплення політичних і територіальних непорушних кордонів – реальних підсумків Другої Світової війни та принципів непорушності кордонів, котрі визначилися після падіння Третього Рейху! Так от, якби путін керувався хоч цим міжнародним документом, то не тільки б не загарбував чужих територій, а й не порушував їх. Хоча б з тих причин, що це приведе до Третьої і, не дай Боже, останньої війни на планеті Земля. Принаймні несподівано виникне своєрідна ланцюгова реакція інших держав, котрі захочуть і собі повернути свої «ісконниє зємлі», як путін «повернув» чужий Крим за допомогою своїх зелених чоловічків.

Почнемо з Фінляндії: треба повернути фінам Карелію; прибалтійцям - Литві, Латвії, Естонії - незаконно чи насильно підгорнуті Московією під своє ненаситне черево прибалтійські землі; японцям - чотири острова Південних Курил і (якщо я не помиляюся) - частину земель Південної Камчатки.

Найближчим часом (я в це вірю) відійде до Китаю частина території російського Далекого Сходу, який належав свого часу Китайській імперії, включно з Хабаровськом. Мирним шляхом чи військовим – це вже інше питання. Але якщо світ бачить, як войовнича еРефія, щоб не щезнути з карти взагалі і не стати Московією назавжди, намагається «надуту велич» зберегти за собою будь-якою ціною. Навіть ціною Третьої світової війни, маючи ядерну зброю, котрою лякає цивілізований світ.

Зрозуміло, що я не закликаю світ наслідувати вічно войовничу Московію, не закликаю до війни. Навпаки, цими прикладами хочу нагадати світові - а чи не пора повернутися до додержання Гельсінських угод, у яких закріплені принципи непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, невтручання у внутрішні справи іноземних держав, і сісти за всеєвропейсько-азіатський стіл та, принаймні, сказати в очі новому диктаторові ХХІ сторіччя таке:

Не зупинишся на визначених Гельсінським актом кордонах і не повернеш Україні її землі - заплатиш поверненням усім сусідам вкрадених за всю історію земель. Без винятку.
І ядерна зброя Московію не врятує!!!
         
Олег ЧОРНОГУЗ, письменник, для порталу "Воля народу"

Р.S. Свого часу слушні пропозиції надходили в пресу від відомого правника, першого Генерального прокурора України, багаторічного судді Конституційного Суду України і народного депутата України Віктора Шишкіна: в одній із своїх актуальних статей він писав, що еРеФію варто було давно виключити із Радбезу ООН, або навіть з ООН». Від себе додам: як країну-терориста і розбійника на планеті. Як країну загарбника, як країну, що розпалює то в тій, то в іншій точці землі війни, поневолює сусідні (і не тільки сусідні) країни і народи. Віктор Шишкін пише, що Росія «не вступала в ООН, а потрапила туди як фейковий правонаступник срср!»
Тому путін вимагає від України повернення закордонної (дипломатичної) власності та ін.

Потрібно навпаки ставити питання про виплату московією репарацій Україні за знищення і окупацію УНР, за мільйони жертв в роки штучних Голодоморів, за тисячі жертв і знищення та розкрадання української національної власності на Донбасі в ході сучасної війни!

ОЧ.

Коментарі