19 грудня 2013 року о 12 годині небайдужі адвокати збираються на Майдані Незалежності у Києві, щоб висловити свої думки до ситуації, яка склалася з правами адвокатів в Україні.
Планується флешмоб "Похорон минулого заради народження майбутнього. Адвокатура померла, хай живе адвокатура!".
Українські адвокати протестують проти масових та системних порушень професійних прав адвокатів, проти перетворення адвокатури на прикрасу. 

У грудні 2002 року Президент України Л. Кучма видав Указ про встановлення професійного свята: щорічно 19 грудня відзначається День адвокатури. Але цього року більшість адвокатів вперше не мають особливого бажання та піднесеного настрою для урочистого святкування. 
 
19 грудня 2013 року о 12 годині небайдужі адвокати збираються на Майдані Незалежності у Києві, щоб висловити свої думки до ситуації, яка склалася з правами адвокатів в Україні. Планується флешмоб "Похорон колишнього заради народження майбутнього. Адвокатура померла, хай живе адвокатура!".
 
Таким незвичайним способом та особливим місцем для святкування, як бунтівний Майдан, правники хочуть показати, що незважаючи на спроби принизити роль адвокатури, зробити її декоративною, адвокати всім серцем підтримують справедливі вимоги щодо "перезавантаження" влади. Святкування тут, у найкращому місці України, де зараз люди вільно дихають повітрям свободи, є дуже символічним. Саме тут, на Майдані, зараз зароджується справжнє громадянське суспільство, і тут найкраще місце для висловлення побажань для розвитку адвокатури, яка має бути у правовій державі.
 
Серед причин, що спонукали адвокатів до такого, є не лише сумнозвісне "покращення", яке впливає на всі сфери життя українців, в тому числі, і правозастосування та правозахист. Держава і раніше особливо не зважала на дотримання законів, але зараз цинізм та нехтування законом та взагалі засадами верховенства права набули жахливих масштабів. Неприкрита симуляція правосуддя під час обрання запобіжних заходів побитим на вулиці Банковій, вразила навіть досвідчених адвокатів, які бачили багато беззаконня та суддівської сваволі.

Адвокати розуміють однозначно: ніякого захисту вони від своїх вищих органів адвокатського самоврядування не дочекаються. Вищі чиновники від адвокатури, здається, займаються виключно збиранням обов’язкових адвокатських внесків та репресіями проти норовливих колег, які мають сміливість мати власну думку. 
 
Українські адвокати заявляють, що не є можливим захищати належно клієнтів, якщо сам адвокат є беззахисним перед репресивною машиною держави. Паперові гарантії адвокатської діяльності, безкарність працівників правоохоронних органів та суду, відсутність дієвої підтримки від вищих органів адвокатського самоврядування призводять до того, що адвокати стають просто декорацією у фальшивому театрі судочинства, просто освячуючи своєю безправною присутністю свавільні суддівсько-прокурорські спектаклі.
 
Адвокати хочуть нагадати, що у будь-кого з суддів, прокурорів, міліціонерів у будь-який день може з’явитися потреба у адвокатській допомозі. Та чи буде вона ефективною? Чи відчує звинувачений, який ще вчора ламав людські долі, що адвокат має реальну можливість допомогти? Мабуть, ні.
 
Адвокати розуміють важливість своїх соціальної та правозахисної функцій, але не виключено, що вони можуть просто показово масово відмовитися від ролі статистів. Ось тоді державний каральний апарат просто зупиниться. Та чи варто до цього доводити?
 
Наразі справжня адвокатура має лише один шлях до відновлення свого статусу. І цей шлях співпадає зі шляхом, що обрав народ України. Без системних змін, без оновлення влади адвокат не буде повноправним учасником правової системи, не буде ефективним захисником прав людини, який має реальні важелі впливання на державні інститути.
 
Отже, єдиний шлях для адвокатів полягає через барикади, які завжди були символом боротьби. І адвокати заявляють, що не покинуть своїх барикад, на які вони щодня приходять для захисту людей.
 
Зрадництво сумнівно обраних "вождів", нехтування суддями закону, сваволя прокурорів нас не лякають.
Адвокати не відступають. Майдан не відступає. Зі святом, шановні колеги-адвокати!
 
Дмитро Назарець, адвокат

Коментарі