У війні Росії проти України розпочався останній, системний етап визвольної операції.
У перспективі найближчого місяця очікується визволення Херсона, Херсонської та Запорізької областей. Далі – звільнення Луганської та Донецької областей. За позитивного сценарію до Нового року українська армія може зайти в окупований Крим.

Проте країна-терорист Росія, як і раніше, ставить перед собою завдання – знищити об'єкти критичної інфраструктури України. Можливими цілями можуть бути Рівненська та Хмельницька АЕС. Але вже в перспективі одного-півтора місяців завдяки потужній підтримці західних партнерів в Україні може бути побудовано систему протиповітряної та протиракетної оборони, яка закриє до 90% українського неба. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005-2010 роках, генерал армії Микола Маломуж.
– Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що сьогодні має місце третій етап війни – етап поступового звільнення окупованих територій. Першим етапом була зупинка російської армії, другим – стабілізація ситуації вздовж лінії фронту. Наскільки тривалим може бути цей третій, завершальний етап війни?

– Сьогодні ми можемо говорити лише про умовний поділ по етапах, тому що ми маємо цілісну модель системи безпеки та оборони. Ми йдемо за наростаючою і щодо оборонних можливостей, і стратегічних наступальних операцій, які ми вже проводили з березня-квітня, коли звільняли Київську, Чернігівську, Сумську області.

Я можу погодитися з тим, що зараз настає період системного звільнення за низкою напрямків. І найголовніше, що на нас чекає попереду. У перспективі найближчих тижнів або місяця – звільнення Херсона, півдня країни, далі звільнення Луганської та у перспективі – Донецької області. Це завдання, які входять у третій етап визвольної операції.

Наскільки вони є реальними? Наразі готуються і тактичні, і стратегічні наступальні операції, які, за всіма оцінками, дозволять звільнити Херсон. Тут багато залежатиме від того, наскільки ми зможемо генерувати кращі сили та засоби, новітню техніку та озброєння, щоб завдавати не тільки ударів по угрупованню в Херсоні, щоб противник капітулював і біг, а й по лівобережжю.

Це той формат, який дозволить нам фактично звільнити всю Херсонську та Запорізьку області. Для цього потрібні великі ресурси та грамотне планування операції, зокрема з використанням нестандартних методів. Тут важливо, наскільки ми зможемо нейтралізувати резерви противника, які надходять через Крим та з Донецького регіону до Запорізької та Херсонської областей, особливо на лівий берег.

Якщо операції на півдні та Луганському напрямку будуть вдалими, це призведе до порушення всього фронту. У ворога може початися паніка – критична точка наших перемог. Далі може розпочатися наш рух до Криму. Позитивний сценарій забезпечував би до Нового року звільнення не лише півдня та сходу країни, а й захід у Крим.

Водночас не можна недооцінювати противника. Необхідно пам'ятати, що він нарощує ресурси, особливо за рахунок найманців – вагнерівців, кадировців та інших мобілізованих і підтягує резерви на південь. Причому це не тільки необстріляні мобілізовані, які не мають досвіду і часто-густо біжать. Поступово йде підготовка запасників на понад 80 пунктах підготовки у Росії. Звичайно, вони будуть більш ефективними на фронті. І найголовніше – їх буде багато.

Тому звільнення територій може затягтися на пів року та більше. Але до такого сценарію треба готуватися, готувати сили та засоби, які передусім надаються союзниками, а також створювати потужну систему ППО, щоб захистити наші міста та інфраструктуру.

Завдання знищення наших інфраструктурних, енергетичних, комунікаційних об'єктів залишається актуальним для противника. Це дуже небезпечний напрямок, тому другий фронт – це захист цивільного населення, міст та сіл України.

Для цього вже створено цілу низку програм. Допомогу Україні надає не лише Німеччина, а й США. До нас надійдуть ще дві системи NASAMS. Далі допомога надійде від Іспанії, Франції та інших країн. Це дозволить нам на 80-90% закрити небо власними силами. Думаю, ця модель має бути реалізована протягом одного-півтора місяців.

Вона дозволить не допустити ударів і балістичними ракетами, і дронами-камікадзе, тактичним озброєнням типу С-300, "Град", "Смерч" або "Ураган".

– Ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін сказав, що заяви Росії про "брудну бомбу" України – спроба відвернути увагу від своїх спроб бити по критичній інфраструктурі України, зокрема по району Рівненської АЕС, щоб "остаточно покласти" енергетичну систему нашої країни. Чи дійсно цій АЕС щось загрожує?

– Я вважаю, що загроза існує і для Рівненської, і для Хмельницької та Південноукраїнської АЕС. Росія намагатиметься використати метод терору. Їхня основна ідея – зробити Україну в очах росіян і всього світу "терористом", звинуватити нас у всьому. Ідея "брудної бомби" вписується в ту саму схему.

Провокації на електростанціях, включно з атомними, – це вже глобальні проблеми.

– Навіщо це Кремлю?

– Тому що йому необхідно пояснити російському суспільству, у чому мотивація продовжувати війну. Особливо за умов великих втрат серед російських військових. Тому що Україна є "терористом", який порушує моральні принципи. Ми вже "поширюємо" "сатанізм" та "сектантство" тощо. Ця тема теж вкладається у загальну канву.

Цей фейк піднімається на найвищий рівень, включно з Радою безпеки ООН, яка засідала з ініціативи саме Росії. Але такі засідання мають відбуватися з ініціативи України. На Раді безпеки та інших міжнародних структурах необхідно говорити про те, що Росія сама готує такі провокації, готує "брудні бомби" і тактичну ядерну зброю, щоб втягнути світ у ядерне протистояння.

Тут потрібна активна позиція України. Загроза ядерної війни – ця тема має поєднувати і країни НАТО, та інші країни – Китай, Індію. Вони повинні усвідомити, що ця загроза не омине нікого, тому проти Росії треба об'єднатися та жорстко поставити її на місце.

Інф.: war.obozrevatel.com

Коментарі