Виступ Володимира Василенка на круглому столі Національного форуму "Нова стратегія миру та безпеки" 30.10.2018
Володимир Андрійович Василенко – український правознавець-міжнародник, заслужений юрист України, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор юридичних наук, професор. З 2006 по 2010 – представник України в Раді ООН із прав людини. У 2018 році обраний аудитором НАБУ за квотою Верховної Ради.

Сьогодні лише лінивий не говорить про те, що існують ворожі та недружні відносини між Росією та Україною, але мало хто задумується, яка ж природа цього конфлікту між Україною та Росією. Якщо ми уважно проаналізуємо історію і нинішній етап українсько-російських відносин, то ми можемо прийти до висновку, що Росія, російська владна еліта, російська еліта в широкому сенсі, російське суспільство вважають Україну своїм екзистенційним ворогом, не просто ворогом, а екзистенційним ворогом, і це повинні усвідомити всі – керівництво держави, провідна українська еліта.

Остаточна мета поточної російської політики ліквідація незалежної державності України, знищення України як суб'єкта міжнародного права та як геополітичної реальності. Вибудовуючи нашу політику з Росією, нашу внутрішню політику, ми повинні виходити з цього положення. Це факт, це не моя вигадка, якщо ми цього не зробимо, ми адекватних заходів ніколи не будемо вживати та планувати.

Реалізувати цю свою мету Росія прагне шляхом війни, і ця війна розпочалася не 20 лютого 2014 року, вона розпочалась більше 300 років, триває зараз, і триватиме доти, доки перемогу у цій війні не одержать одна із сторін. Я сподіваюсь, що перемогу отримає Україна. Історична місія України полягає у тому, щоб знищити цю імперію.

У свій час, українська еліта (кін. 17 ст. – поч. 18 ст.) зробила дуже багато для становлення російської імперії та російської державності і тепер історична місія України – зруйнувати цю імперію.

Війна, яку зараз веде Росія, яку часто також називають гібридною війною, насправді має 2 складники: 1) збройна агресія; 2) гуманітарна агресія. Я можу сказати, що це таке: збройна агресія – (мета – фізичне знищення, сторони, проти якої чиниться збройна агресія); мета гуманітарної агресії – знищення національної ідентичності населення і знищення її остаточно.

Країна може зазнати поразки внаслідок збройної агресії, але вона неодмінно звільниться і відновиться, якщо буде збережено її ідентичність – однак, якщо країна втрачає свою ідентичність, вона ніколи не відновиться і ніколи не стане знову незалежною державою. Із збройною агресією все зрозуміло, однак я хотів би, щоб присутні зрозуміли, що таке гуманітарна агресія.

Гуманітарна агресія має 4 складники: 1) мовно-культурна війна, яку Росія веде весь час проти України; 2) інформаційно-пропагандистська – зараз лише лінивий про це не каже, однак це лише один аспект; 3) війна проти Української історичної пам'яті; 4) конфесійна війна. Оце чотири складники гуманітарної агресії. Якщо гуманітарна агресія закінчується успішно проти якоїсь держави, то держава просто зникає.

Висновок: У протиборстві з Росією Україна може вистояти лише як Українська Україна, враховує лише власні сили, але одночасно спирається на своїх союзників та партнерів. Тому, надзвичайно важливий аспект – не тільки зміцнювати обороноздатність країни, а провадити притомну, адекватну гуманітарну політику, яка стане знаряддям боротьби проти знищення ідентичності нашої країни.

Сьогодні, Україна знаходиться в тяжкій ситуації. Я сподіваюсь, ми вийдемо з цієї ситуації, але за умови, якщо ми тверезо будемо оцінювати її. На мій погляд, сьогодні першочерговим заняттям є тактичний пріоритет, який полягає в не в тому, щоб негайно звільнити окуповані території, а у тому, щоб не зазнати ще більше територіальних втрат та принизливої воєнної поразки.Повний текст

Інф. із блогу нардепа Ігоря Луценка на УП

Коментарі