Мабуть, немає другого музею у світі, щоб з такою докладністю зобразив насильства людини над невинною людиною
Це було щоденною практикою московських садистів у концтаборах ГУЛАГу.
Цей Музей ще й тим цікавий, що він роміщується у будинку колишньої головної квартири садистів усіх невільничих таборів Казахстану, які втішалися всіма правами життя та смерті невільників і були тільки підзвітні головній штаб-кватирі - ПОЛІТБЮРО.

Аскольд Лозинський, Президент СКУ (1998-2008): Що за країна?!
14 липня 2015 р. російський суд в Орловській області засудив 42-річного російського  провінційного вчителя німецької мови та, часом, поета Олександра Бившева до 300 годин громадських робіт і заборонив йому викладати протягом двох років тільки через написання і публікацію в Інтернеті вірша та звернення до українських патріотів з критикою російського вторгнення до Криму та Донбасу в Україні. Про це, серед інших ЗМІ, повідомило Радіо Свобода, The Moscow Times і Російська служба BBC , хоча і досить скупо в цілому.

Аскольд Лозинський, Президент СКУ (1998-2008): Перемога добра над злом залежить від нас усіх, а також від Святійшого Отця
Мабуть, до якогось прикладу політичної коректності, а також, заангажованості світовими подіями слід зарахувати недавню зустріч Святійшого Отця Францішека з Володимиром Путіном як позитивне намагання Папи не так припинити агресію Москви супроти України, як врятувати життя християн, які воюють по обох сторонах.

Аскольд Лозинський, Президент СКУ (1998-2008): Англіки з Коломиї та їх нащадки
Відомий гуморист Едвард Козак у фейлетоні “Чисто по-англійськи” описує двох українських емігрантів з повоєнного часу в США, які зустрічаються в автобусі. Щоби, мовляв, другі не пізнали, що вони “інакші”, тобто українці, вони розмовляють між собою по-англійськи, але так погано, що їх мова викликає регіт серед інших пасажирів.

Аскольд Лозинський, Президент Світового Конгресу Українців (1998-2008)
Увічливі малороси!
Це мої слова. І зараз я їх поясню.
Нещодавно я ходив до нашої нью-йоркської кредитової кооперативи владнати деякі справи. Попав я на службовця, новоприбулу особу, котра обслуговує особливі справи. Почали ми лагодити мої справи. Раптом задзвонив телефон. Пані, котра мене обслуговувала, піднесла слухавку. На іншому кінці особа, мабуть, розмовляла російською мовою. Моя помічниця, без найменшої паузи, перейшла на російську мову.

У 1940 році був заснований Український Конґресовий Комітет Америки (УККА)
До 75-ліття формування українського представництва в США
Американсько-радянські зв'язки та приязнь під час Другої Світової Війни інколи доводили до повного абсурду. Наприклад, у 1943 році високопоставлений чиновник Білого Дому США так висловився офіційно  про своїх союзників:

Аскольд Лозинський, Президент СКУ (1998-2008 р.р.): “Тож досить плювати в дідівські криниці”
Це почуття, мабуть, викликане різними факторами, між ними статтями чи листами проти героїв ОУН та УПА, та мовчанкою наших “заслужених” науковців, інституцій, часописів в Україні та діаспорі. Переписують нашу історію чужі і свої, а у нас відсутність національного почуття обов'язку.

"Гадайте, на даху чийому опиниться ваш зореліт!", - співучий далекобійник вкотре потролив РФ
Вадим Дубовський, який є уродженцем Донецька, вже довгий час проживає в Чикаго, США і працює далекобійником. За свою пристрасть до пісні отримав прізвисько "співучий далекобійник". На цей раз чоловік виконав чергову власну гостру пісню - "Пролетарський марш" - адресувавши її жителям "Великої і могутньої", передає Joinfo.ua.

Аскольд Лозинський, Президент Світового Конгресу Українців (1998-2008):
Відкритий лист Президенту України і Голові ВРУ
 Достойні Пане Президенте і Пане Голово,
 Пишу до Вас з приводу звернення академіків, деяких дійсно загально шанованих в науковому світі та суспільстві, щоб Ви не підписували законопроект про правовий статус і вшанування  пам'яті борців за незалежність, а також проти пропаганди комуністичних та націонал-соціалістичних режимів.

Аскольд Лозинський, Президент СКУ в 1998-2008 р.р.:
На захист ОУН-УПА
Нещодавнє прийняття ВРУ чотирьох законопроектів про радянське минуле України викликало рідкі, але гострі дебати. На мою упереджену думку таке законодавство назріло давно. Чи повинні ці предмети були обговорюватися? Звичайно! Україна і українці повинні сприяти розвитку демократії та відкритої дискусії якомога більше, бо українці так довго були позбавлені цього.