Новак назвав реальний термін війни - на скільки росії вистачить ресурсів
Економіст вказує на розпродаж золота, забезпеченість паливом на третину та падіння експортних доходів більш ніж удвічі.Поки західні аналітики сперечаються, чи здатний Кремль вести бойові дії нинішньої інтенсивності до кінця десятиліття, українські економісти дають набагато стисліший прогноз. Голова Комітету економістів України Андрій Новак аналізує фінансову базу російської військової машини: структуру резервів, дефіцит палива, падіння нафтогазових доходів та ефект далекобійних ударів. Публікуємо ключові тези автора.
Мені важко уявити, на чому ґрунтуються прогнози про те, що Росія здатна воювати до 2028-го чи 2030 року. Як казав Наполеон, війна - це три речі: гроші, гроші і ще раз гроші. А з грошима у Росії, м’яко кажучи, великі проблеми.
По-перше, у золотовалютних резервах РФ більше немає другої частини - валюти. За підсумками першого півріччя 2026 року Росія продала рекордні 50 тонн золота, а це означає, що в резервах не залишилося нічого, крім дорогоцінних металів. Адже найбільшу частку ЗВР традиційно становить саме валюта, меншу частку – цінні папери (облігації різних держав та акції великих світових корпорацій), а вже третю – дорогоцінні метали, насамперед золото. Відповідно, якщо країна починає розпродавати золото, це свідчить про те, що в неї не залишилося інших елементів ЗВР, тобто валют і цінних паперів – швидкореалізованих ліквідних коштів.
відео дня
Play Video
По-друге, потреби Росії в паливі сьогодні забезпечені лише на 37%, тобто на третину. Звісно, цей показник різниться в різних регіонах РФ, оскільки пріоритетом для російської влади є забезпечення паливом Москви та області. Але навіть Москва та її область забезпечені лише на 60% і 58% відповідно. А потреби багатьох регіонів РФ забезпечені вже менш ніж на 20%.
Звідки взяти ресурси ще на два роки війни нинішньої інтенсивності - незрозуміло. Фінанси та паливо - це ключові ресурси, необхідні для продовження війни.
Крім того, слід враховувати загальний стан російської економіки, а тут є ціла низка серйозних проблем:
до кінця року дефіцит російського федерального бюджету буде приблизно втричі більшим, ніж Росія планувала на 2026 рік;
стрімко зростає дефіцит місцевих бюджетів;
збитковість і банкрутство російських компаній уже стали масовим явищем;
на 55 % впали експортні доходи РФ від продажу нафти та газу - основного товару, на якому Росія заробляє валюту.
Усі ці показники свідчать про величезний обвал російської економіки та її здатності фінансувати війну, на яку Росія сьогодні витрачає половину свого зведеного бюджету (федерального та місцевих). За таких показників складно уявити, де Росія візьме ресурси навіть на один рік війни.
Але головне - це тенденції. Перш за все, удари Збройних сил України вглиб Росії по її НПЗ, нафтоперекачувальних станціях, портах майже на всіх морях, через які росіяни експортують свої товари, торговельних мережах на кшталт Wildberries та Ozon тощо, триватимуть і ставатимуть дедалі інтенсивнішими. А через них Росія зазнає величезних "втрат" як у нафтогазовій сфері, так і в інших галузях, що становлять значну частку її ВВП, зокрема, у роботі маркетплейсів.
Тому сьогоднішня ситуація та тенденції свідчать про те, що у Росії немає ресурсів на два роки і більше війни нинішньої інтенсивності.
До того ж багато про що свідчать і дії самої Росії. Усі її удари по українській території останнім часом мають суто терористичний характер, тобто росіяни б’ють не по військових цілях, а по цивільному населенню. Це означає, що Москва зрозуміла, що не може нічого досягти у військовому плані, тому вдається до останнього аргументу - терору проти цивільного населення, сподіваючись, що Україна не витримає й здасться, погодившись на будь-які умови Кремля, навіть найабсурдніші. Це тактика блефу: у Росії немає на руках сильних карт, тому вона блефує - тероризує населення України.
Підбиваючи підсумки, можна сказати, що для ведення війни проти України у Росії вистачить ресурсів ще на півроку, не більше.
Андрій Новак – український економіст, науковець, громадський діяч, автор книги "Як підняти українську економіку", кандидат економічних наук. У 2010 році став головою Комітету економістів України, у 2011-му – був обраний проректором Європейського університету. 6 лютого 2019 року офіційно став кандидатом на виборах президента України, пише Вікіпедія.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.
За два тижні Німеччина пережила три земельні кампанії: "Альтернатива для Німеччини" перемогла в Саксонії-Анхальт та Мекленбурзі - Передній Померанії, а в Берліні перше місце посіли "Ліві". Для єврейської громади тиск наростає одразу з двох боків, і Центральна рада євреїв ФРН уже виступила проти участі переможців у берлінському уряді. Ізраїльський підприємець і публіцист Леонід Невзлін пояснює, чому це сигнал для всіх демократій. Публікуємо текст мовою оригіналу.
За останні два тижні в Німеччині ультраправі виграли вибори у двох землях поспіль, а ультраліві посіли перше місце в столиці.
6 вересня "Альтернатива для Німеччини" (АдГ) вперше виграла вибори у землі - Саксонії-Анхальт, набравши рекордні 43,8%. 20 вересня вона здобула перемогу й у Мекленбурзі - Передній Померанії. Того ж дня в Берліні першими фінішували "Ліві" (Die Linke) з 25,7%, випередивши християнських демократів. Партію канцлера Фрідріха Мерца затиснуло посередині; він сам назвав це "катастрофою".
Для німецьких євреїв це викликає занепокоєння з двох боків одночасно.
Праворуч - партія, яку контррозвідка ФРН відносить до правого екстремізму (АдГ це заперечує). Вона хоче згорнути культуру пам’яті про Голокост і до того ж залишається найпроросійською силою країни. Напередодні її співголова Аліс Вайдель, відмежуючись від нацистської спадщини, оголосила Гітлера "лівим екстремістом". Голова Центральної ради євреїв Німеччини Йозеф Шустер каже, що ця партія пропонує антисемітам притулок.
Але ситуація зліва турбує не менше. За словами Шустера, на заходах "Лівих" лунали заклики до смерті - зокрема, ізраїльських солдатів; він закликав не пускати партію до влади в столиці. Керівництво "Лівих" відкидає звинувачення. Але Еліф Еральп, кандидатку партії на посаду бургомістра Берліна, порівнюють із мером Нью-Йорка Зохраном Мамдані, чия войовнича риторика проти Ізраїлю наражає на небезпеку американських євреїв. Від Манхеттена до Берліна простежується один почерк нової лівої хвилі.
Ми звикли вважати ультраправих та ультралівих протилежними полюсами. Але для єврея, затиснутого між ними, різниця стає дедалі примарнішою: обидва кінці спектру потребують образу ворога й обидва підточують ліберальний центр - єдиний простір, де безпека меншин взагалі можлива. Радикали з правого та лівого флангів схожі набагато сильніше, ніж їм самим хочеться думати.
А ще є загроза ззовні. Навесні німецька прокуратура висунула звинувачення у справі про замах на того самого Шустера, який, за версією слідства, готував іранський КСІР. Щипки стискаються: зсередини громаду затискає між правими та лівими, зовні її бере на приціл ворог.
Німеччина, яка перетворила "ніколи більше" на громадянську релігію, - здавалося б, останнє місце, де єврею доводиться насторожено прислухатися до політичних вітрів. Саме тому те, що відбувається там, - попередження для всіх демократій, які вступають у свої поляризовані вибори. Коли центр руйнується, першими це відчувають євреї.
Протягом століть становище євреїв було точним барометром здоров’я суспільства: там, де їм переставало бути спокійно, незабаром ставало неспокійно всім. Сьогодні цей барометр пророкує бурю - і не лише в Берліні.
Леонід Невзлін - російсько-ізраїльський підприємець і громадський діяч, один із колишніх керівників нафтової компанії "ЮКОС". Російським судом заочно засуджений до довічного ув’язнення. Після повномасштабного вторгнення підтримав Україну та виступає з критикою режиму Путіна, пише Вікіпедія.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.
Інф.: Главком
Коментарі























