До 100-річчя жовто-блакитного прапора УНР
Наш прапор не синьо-жовтий, а Жовто-Блакитний.
 Міста цвітуть, блакить ясніє,
 Ллє сонце золото згори
 А над хатами - наша мрія:
 Жовто-блакитні прапори.
                                          Поет Олександр Олесь
У рамках відзначення 100-річчя визвольної боротьби України від більшовицької Росії (1917-1921 р.р.) та важливих історичних подій того періоду 11 січня  у  прес-центрі Українського кризового медіа центру відбулася прес-конференція з нагоди 100-річчя законодавчого акту Центральної Ради Української Народної Республіки про державний прапор України (Тимчасовий законопроект про флот Української Народної Республіки від 29 грудня 1917 р. за старим стилем). У прес-конференції взяли участь народний депутат України Сергій Мельничук, лідер політичної партії "Патріот" Микола Голомша, голова громадського об'єднання "Жовто-блакитний прапор" Георгій Лук’янчук, представник громадської організації "Сонце України" Леонід Коваленко,  науковці-дослідники. У виступах політиків та громадських діячів прозвучала гостра необхідність повернення сучасній українській державі поряд з такими вже існуючими національно-державними символами як княжий Герб-Тризуб, історичний національний Гімн "Ще не вмерли.." та стародавньою назвою національної валюти – Гривня, в якості державного прапора України - національного Жовто-Блакитного прапора, притаманного як національному світогляду, так і історичній багатовіковій традиції, що тягнеться від Трипілля до часів Київської Русі  через добу  козаччини, і аж до подій доби УНР 1917-1921-го років.

У серпні-грудні 1991 року Україна відновила свою незалежність після 70-річчя московсько-більшовицької окупації. Держава Україна стала де-факто(на жаль не де-юре) історико-політичною правонаступницею Української Народної Республіки (УНР), незалежність якої була проголошена під  жовто-блакитним прапором на Софійському майдані IV Універсалом Центральної Ради 22 січня 1918 року за новим стилем ( 9 січня 1918 року за старим стилем). Адже фактично весь 1917-й рік – рік Української національної революції та початок 1918-го аж до гетьманського перевороту пройшов під національними жовто-блакитними прапорами, про що свідчать як історичні документи, так і спогади очевидців тих історичних подій та твори українських класиків початку ХХ століття.

Українська Народна Республіка творилася саме під жовто-блакитним прапором, який вперше на державному рівні законодавчо був прийнятий 29 грудня 1917 року. У подальшому, хоч прапор і був змінений законодавчо на синьо-жовтий за гетьмана Скоропадського, але українці продовжували вести національно-визвольну боротьбу під жовто-блакитними прапорами. Підтвердженням цьому є статті та тексти тих часів, фотографій, листівок, документальних кінофільмів (хроніка), спогади учасників, а також перші статті й наукові розвідки українських істориків на початках відновлення незалежності України в 90-х роках.  

Саме Жовто-блакитний за світоглядно-історичною традицією, що складалась віками й тисячоліттями, став першим українським прапором, під яким українці починали виборювати свою державність в другій половині ХІХ – першій половині ХХ сторіччя під час національно-визвольних змагань 1917-1920 р.р.
Активно почала пропагуватися жовто-блакитна символіка ще на початку Першої світової війни в 1914 році. Очікуваним, позитивним для українців, результатом Першої світової війни стала реальна перспектива утворення незалежної держави України в центрі Європи. Вишколена у парамілітарних організаціях галицька молодь здобувала незалежність України під жовто-блакитним прапором в легіоні Українських Січових Стрільців (УСС), у складі армії Австро-Угорської імперії.

Закінчення буде

Георгій Лук'янчук, Голова громадського об'єднання "Жовто-блакитний прапор"

На світлині: Виступ народного депутата України Сергія Мельничука.
Зліва-направо: Голова громадського об'єднання "Жовто-блакитний прапор" Георгій Лук’янчук; представник громадської організації "Сонце України" Леонід Коваленко, народний депутат України Сергій Мельничук (за трибуною), лідер політичної партії "Патріот" Микола Голомша

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити