Іван Кожедуб – великий українець, льотчик, тричі Герой Радянського Союзу, маршал авіації
Іван Микитович Кожедуб (1920-1991) народився 8 червня в селі Ображіївка Шосткинського району Сумської області. Закінчив у рідному селі семирічну школу.
Восени 1936 р. розпочав навчання в Шосткинському хіміко-технологічному технікумі й одночасно в місцевому аероклубі. У Червоній Армії – з 1940 року.

У 20 років  він потрапляє до Чугуївського льотного училища, яке закінчив на початку війни. Як кращого курсанта, Івана залишили в училищі на посаді інструктора. Кожедуб за два з половиною роки в Чугуївському училищі мав набагато більше польото-годин, ніж будь-який інший необстріляний льотчик. Проте, перший повітряний бій закінчився для нього невдало і ледь не став останнім – його Ла-5 був пошкоджений гарматною чергою Мессершмітта-109, від запального снаряда його врятувала бронеспинка, а при поверненні літак був обстріляний радянськими зенітниками: у нього потрапило 2 "своїх" зенітних снаряди. Незважаючи на те, що Кожедубу вдалося посадити літак, повному відновленню він не підлягав, і йому не було на чому літати. Пілота хотіли забрати на пост оповіщення, але командир полку заступився за нього.

На другий день Курської битви, 6 липня 1943 року під час сорокового бойового вильоту Іван Кожедуб збив свій перший німецький літак – пікіруючий бомбардувальник Юнкерс Ju-87, що отримав прізвисько «лапотник» за неприбиране шасі.Вже наступного дня Кожедуб збив другого німця, а 9 липня збив відразу 2 винищувачі Bf-109.

Іван Кожедуб, одним з перших на центральній ділянці радянсько-німецького фронту застосував метод «кубанської етажерки», бойового порядку, авторство якого приписують Покришкіну – коли кілька пар літаків пересувалися один над одним (кожна пара на своїй висоті і кожна вища зміщена далі від сонця), прикриваючи товаришів і збільшуючи патрульований простір.

Через місяць боїв Кожедуб отримав першу бойову нагороду – орден Червоного Прапора. 4 лютого 1944 за 146 бойових вильотів і 20 збитих літаків супротивника Іван Кожедуб отримав Золоту Зірку Героя. Як виявилося згодом– тільки першу.

З травня 1944 року Іван Кожедуб воював на модифікованому Ла-5ФН (бортовий № 14), побудованому на кошти колгоспника-бджоляра Сталінградської області Василя Конєва.У той час це був найкращий радянський винищувач.

У липні 1944 року, отримавши звання капітана, Іван Кожедуб був призначений заступником командира 176-го гвардійського полку і став воювати на новому винищувачі Ла-7. Другої Золотої Зірки Кожедуб був удостоєний 19 серпня 1944 року за 256 бойових вильотів і 48 збитих літаків супротивника.

Третього Героя СРСР Кожедуб отримав 18 серпня 1945 року – за високу військову майстерність, особисту мужність і відвагу, проявлену на фронтах війни.

Гвардії майор Іван Кожедуб до кінця війни здійснив 330 бойових вильотів, у 120 повітряних боях збив 62 літаки противника, серед них 17 пікіруючих бомбардувальників Ju-87, по 2 бомбардувальника Ju-88 і He-111, 16 винищувачів Bf-109 і 21 Fw-190, 3 штурмовика Hs-129.

Йому єдиному в світі вдалося збити новітній реактивний винищувач Me-262. Кожедуб був відмінним стрільцем і вважав за краще відкривати вогонь на дистанції 200-300 метрів, вкрай рідко зближуючись на меншу дистанцію.

У 1949 році І. Кожедуб закінчив Військово-повітряну академію. У той же час він залишався чинним пілотом-винищувачем, освоївши в 1948 році реактивний МіГ-15.

Ім’я Тричі Героя Радянського Союзу Івана Микитовича Кожедуба присвоєно Харківському університету Повітряних Сил, Шосткинському хіміко-технологічному коледжу, міському парку м. Суми. 8 травня 2010 року пам’ятник Кожедубу відкрито в Парку Слави у Києві.

8 червня 2010 року в місті Шостка, в ознаменування 90-річчя Кожедуба, було встановлено бюст біля музею Івана Кожедуба.12 листопада 2010 року пам’ятник Кожедубу був встановлений в Харкові, на території Харківського університету Повітряних Сил.

Пам’ять про славні імена наших земляків буде жити вічно.

Методист історії та правознавства
Третьякова О.В.
Інф.: soippo.edu.ua

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити