"Плачте, діти, плачте: Батько Ваш умер", - Олександр Олесь
80 років тому, 24 листопада 1934 року, трагічна новина облетіла всі українські землі та українські громади Європи й Америки. Помер видатний історик, письменник, публіцист, суспільно-політичний діяч, творець і глава першої незалежної Української держави УНР Михайло Грушевський. Кожен із близьких і друзів по-своєму зреагували на цю непоправну втрату. Поет Олександр Олесь виплеснув свій смуток у віршовані рядки: "Плачте, діти, плачте: Батько Ваш умер, / Що з неволі вивів вас в світи, на люде…".

Саме цей поетичний біль взятий за назву Вечора пам’яті Михайла Грушевського, який відбувся у музеї Михайла Грушевського 21 листопада.

Від 1934 року впродовж десятиліть ім’я Великого Українця та його здобутки були під забороною, а в тогочасних виданнях прижилася невірна дата смерті – 25 листопада. Її повторювали за офіційним некрологом, де Михайла Грушевського все ж таки назвали "найвидатнішим", хоча й «буржуазним істориком України». Історичні документи, які пояснюють походження та спростовують цю неправдиву дату, вибудувала в логічний незаперечний ланцюжок провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, кандидат історичних наук Оксана Юркова. Її доповідь стала головним акцентом Вечора пам’яті. Вона також звернула увагу на те, що у вересні цього року в центрі Москви (Хамовники) на будинку, де в останні роки життя працював Грушевський, демонтували його меморіальну дошку.

До наших днів залишаються без однозначної відповіді обставини смерті історика, хоча на підставі нововиявлених документів сучасні грушевськознавці крок за кроком наближаються до правди. Про одне із таких джерел розповіла завідувач Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлана Панькова. Вона нагадала, що з березня 1924 року за кожним кроком Грушевського слідкували чекісти. У 1934 році Кремль відсторонив Михайла Грушевського від наукової роботи. Грушевський 4 вересня написав листа Молотову з проханням не робити цього. Тоді стан його здоров'я був відносно задовільний. Але в жовтні під час його перебування в санаторії у Кисловодську все змінилось. Там Грушевському зробили аж чотири операції (13, 17, 22 жовтня та 5 листопада), причому різали глибоко, по живому, без анастезії. У нього спина була суцільною раною! Не витримавши нелюдських мук, Грушевський помер через три тижні після останньої операції, 24 листопада.

У пропам’ятному заході взяли участь нащадки роду Грушевських, науковці Національної академії наук України та музейних закладів, представники громадських організацій, музиканти Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі, співаки хору Товариства «Лемківщина» імені Богдана–Ігоря Антонича. Літію за упокій відслужив отець Іван Дзюба.

Інф.: ВН

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити