Віталій ПОРТНИКОВ, для radiosvoboda.org
(Фото із сайта prikol.i.ua)

Зміна на тронах
Через майже тиждень після з'їзду «Єдиної Росії» президент Дмитро Медведєв вирішив пояснити співгромадянам у спеціальному інтерв'ю трьом федеральним телеканалам, що сталося.
Рішення досить дивне: з росіянами можна і потрібно було поговорити саме до з'їзду, а не дивувати «сюрпризом» із рокіровкою в тандемі навіть делегатів.
Але після з'їзду російська влада зіткнулася з непередбаченим – із глухим неприйняттям того, що громадянам країни взагалі не залишили жодного вибору. При цьому навіть звичайній людині стало ясно, що не радилися ні з ким.

Головним індикатором цього сталa несподіванa заявa віце-прем'єра і міністра фінансів Олексія Кудріна про те, що він не бачить себе в уряді Дмитра Медведєва, і відставка багаторічного керівника ключового відомства.

Перепалка Медведєва і Кудріна, продемонстрована по телеканалах, стала темою для багатьох коментарів і яскравим свідченням того, що про домовленості Путіна і Медведєва не знала навіть політична еліта країни. По суті, Росія повернулася до давніх часів свого існування, коли всі – від бояр до селян – були холопами царя-батюшки і просто брали до уваги його волю.

А Путін мовчить...
Саме ця асоціація і змусила Медведєва висловитися. При тому, що Путін поки що мовчить. Але сказати російському президентові теж виявилося практично нічого. Медведєв опинився у вкрай невигідній ситуації: всi прекрасно розуміють, що ніякої альтернативи в розвитку країни ні на парламентських, ні тим більше на президентських виборах немає, а Медведєв намагається довести, що є.

Найдивнішим прикладом у його роздумах був приклад республіканців: ну справді, не будуть же Барак Обама і Гілларі Клінтон змагатися між собою? Людям, які пам'ятають загострення пристрастей під час останніх демократичних праймеріз, залишилося лише гірко посміхнутися – Медведєв все ще залишається чиновником, який щиро не розуміє, що тільки реальна конкуренція може оживити політичне життя.

Але, з іншого боку, відбулося позбавлення від ілюзій. У всіх. І у високопоставлених чиновників – таких, як Кудрін,  що вже бачили себе в нових кабінетах і залишилися ні з чим. І у ліберально налаштованих експертів і журналістів, які чомусь вірили, що «модернізатор» Медведєв піде на другий термін і прибере Путіна. І у консерваторів, які вважали що великий Путін вижене Медведєва. І у звичайних громадян, які думали, що з ними хоч якось порадяться.

Тепер вже нікого не потрібно переконувати в тому, що система закостеніла, що єдине, що в ній може змінюватися, – посади в «тандемі».  

Коментарі

 

Коментарі  

 
0 #1 Віталій 02.10.2011 23:29
Ну от, як завжди - "дай боже нашому теляті та вовка з'їсти". - Лише декларації бажаного і жодного навіть натяку як цього "бажаного" досягти. -"Творчий пафос" та "ексклюзивність" пропозицій вражає: "необхідно, щоб владна верхівка усвідомила..." (ну, звісно - вона про це навіть не здогадується), "потрібно відокремити політику від бізнесу..." (хоча краще - бізнес від політики, до речі), "необхідно утвердити...", "необхідно... змінити кадрову політику.. " (ага, наразі, влада власноруч з цього "болота" створеної під себе системи себе і витягне). Чи, може, зорганізує суспільний контроль самої себе? Чи створить "чіткі, однозначні й зрозумілі" закони. Та вони й так для неї цілком зрозумілі і, навіть, справедливі - вона ж їх під себе й приймала! Отже головна "ідея" публікації - "лучше быть богатым и здоровым, чем бедным, но больным". Ось в цьому й увесь політичний, соціальний "конструктивізм" та інтелектуальний потенціал української націонал-демократичної "еліти". І - щодо "диктатури": будь-яка диктатура невблаганно стримує і позитивні імпульси у суспільстві, обмежує не тільки ініціативу, але і політичні, громадянські права людей, отже, стримує соціальний прогрес і соціально-політично, економічно в історичній перспективі неконструктивна . Досить і верховенства права, тільки - не верховенства Закону (бо він же від влади і походить!), а саме верховенства права!
Цитувати
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити