Володимир ПИЛИПЧУК, народний депутат України 1-го та 2-го скликань,академік Академії економічних наук України, професор, для ВН

      
 
 «Евреи против антисемитизма» виявилися зовсім не євреями, а банальними російськими провокаторами.
                                                                 Володимир ПИЛИПЧУК

Прочитавши в пресі (зокрема, тут), що дві єврейські організації „Євреї проти антисемітизму” , та „Євреї проти Гурвіца” подали заявку на проведення мітингу у Львові у відверто антиукраїнській і провокативній редакції („... митинг будет посвящен памяти евреев, которые "погибли в гетто, концлагерях, от рук нелюдей украинских националистов, шухевичей, бандеровцев и других фашистских подонков"), я замислився над наступним:
  • - фабула „присвяти мітингу” не відповідає історичним реаліям, оскільки не підтверджена документально. Немає документальних  доказів того, що українці Львова (які, за деякими даними на початок війни складали в межах 10% від його населення) могли знищити більш багаточисельну громаду євреїв.
  • - Чому євреї „відбілюють” від цього злочину гітлерівців? Виглядає дивним, що німці,  з моменту „кришталевої ночі” до моменту вступу у Львів планомірно і методично знищували євреїв,  після Львова – також. Чому ж тоді „Євреї проти антисемітизму” вирішили, що гітлерівці, на скрижалях яких було вибито „Боротьба з комунізмом і євреями”, вступивши у Львів, стали „ангелами”, добрими і пухнастими та відійшли від своєї мети і не нищили євреїв?
  • - Що означає сам факт заявлення євреями відверто антиукраїнської „фабули” мітингу?Це що, думаю, демонстрація м'язів, "накачаних" на українському майні, демонстрація етнічної зверхності над українціями чи помста за приписані українцям злочини проти євреїв? Хто дав євреям команду "фас" проти українців? Як до цього ставиться Ізраїль та Росія? 

Я почав пошук і дослідження, що ж являють собою ці  дві єврейські організації „Євреї проти антисемітизму” та „Євреї проти Гурвіца”. Результати пошуку  приголомшили і водночаспринесли полегшення. Виявляється, що „євреї проти антисемітизму”  зовсім не є організаціями євреїв, а звичайними провокаторами. А їх дії засуджують як  Президія Асоціації єврейських організацій і громад України (Вааду України) - Зісельс, так і  Надзвичайний і Повноважний посол Держави Ізраїль в Україні Зіна Калай-Клайтман, яка  була змушена надіслати листа, в якому просила припинити використовувати ізраїльську державну символіку в провокаційних акціях організації. Дії згаданих організацій спрямовуються нашими „заклятими друзями і слов’янськими братами” з Москви. Тобто згадані організації - банальний підрозділ п’ятої колони, для діяльності яких в Україні – повна благодать і широке стимулювання.

Чомусь провокатор Симоненко побоявся їхати у Львів разом зі своєю ріднею - комуністами з ДержДуми Росії? А як грозились? Як бахвалилися: „Мы им, бандеровцам, покажем»?
Але не поїхали і заяви ніякої не зробили з цього приводу. Виявилося, що у спадкоємців кривавих катів українського народу - у  комуністів-НКВДистів просто „кишка тонка”.  Відповідь на це питання одна – комуністи завжди використовували провокаторів. Перевдягали НКВДистів в упівську форму і йшли громити українські села.  Так і цього разу. Знайшли чергових російських безмозких провокаторів, на яких вчепили вивіску „Євреї проти антисемітизму” і хотіли спровокувати „українсько-єврейське протистояння” і отримати від цього задоволення. Це стандартні методи комуністичних покидьків.

Тому вважаю за потрібне навести повний
текст документів Асоціації єврейських організацій і громад  України, прочитавши які українці зрозуміють, хто стоїть за провокаціями.
 

Коментарі

 

Коментарі  

 
0 #1 Володимир Пилипчук 22.06.2011 21:06
Шановна редакціє!
Ви перепутали гіперпосилання.
1.В першому абзаці статті під гіперпосилання в дужках (зокрема тут), під гіперпосиланням "тут" слід підставити наступну адресу:http://ukranews.com/ru/news/ukraine/2011/06/17/46295
2.Адресу: http://eajc.org/page18/news24442.html (помилково вами вставлену як гіперпосилання в першому абзаці)
слід перенести в останній абзац статті, або просто вказати на неї гіперпосиланням в останньому абзаці.
Автор статті - В.Пилипчук
Цитувати
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити