Олег ЧОРНОГУЗ, письменник, заслужений діяч мистецтв, для Волі народу
   
Я вас вітаю, Вікторе Федоровичу! Запам’ятайте цю дату. Про всяк випадок: 3 липня 2012 року - це день продажності і ганьби. Це день, коли ви повернули Російській імперії її вчорашню колонію під іменем Україна.
Україна 20 років спиналася на дитячі ніжки, тікаючи від колоніальної темряви. Вона  до свого 24 серпня 1991 року йшла століттями через Сибірські концтабори, московські імперські в’язниці, розстріли, штучні голодомори. Ще вчора Україна як держава відрізнялася від усіх колоній тим, що вона мала свою державну мову, як мають її усі повноцінні держави. Сьогодні ви розстріляли цю державу. Ви і ваш прихвостень Литвин, який від нині не потрібний Україні. Не потрібний, як кожний зрадник типу Колісниченка.
   
Я вас, Віктора Федоровичу, так навіть не звинувачую, як цих останніх у нашій державі. Ви не українець, ви ніколи не жили Україною. Ви жили, як і всі ваші шлунколюби, тільки з України. І тому я вам не дивуюся. Вам хіба що поспівчуваєш. Бо від 3 липня 2012 року ви увійшли в українську історію (бо я вірю, що Україна всеодно відродиться, незважаючи на ваших єфремових, акімових, ківалових) не як об’єднувач держави, а як її гробокопач.
    А Україна відродиться. Не може не відродитися. Прийде нове покоління. Прийдуть младоукраїнці, як у Чехію свого часу прийшли младочехи. І саме вони скинуть з себе тавро колоніального рабства, бо вони вже народилися у вільній країні. Ви уже їх не скинете. Не допоможуть вам і московські генерали, що на українських постах. Не скинете, як і мені, українському письменнику, не закриєте рота. Хіба що за допомогою маузера, як це вміють робити „старші  політичні брати”.

   Судячи з того, що роблять ваші аморальні бандити (бо так підступно, як чинять ваші кишенькові парламентарі) чинять тільки на своїх сходках злодії в законі. Вони вчора, 3 липня, продемонстрували всій Україні свій злодійсько - бандитський стиль. Цей антинародний, антиконституційний закон прийняли в стилі донецьких пацанів. Вони вчора продемонстрували свою неповагу до того народу, поміж якого живуть. Якого вони підступно обдурили і зрадили, подаючи зраду за благо, а підступність - за честь.
 Ви, Вікторе Федоровичу, для виду, про людське око, відвідуєте церкву. Чому я так кажу, бо у вас і у вашої підступної команди - нічого святого. Нічого навіть елементарного, щоб називалося людськими чеснотами.

     А ще, ходячи чи відвідуючи церкву, ви мали б знати відому біблейську легенду, яка насправді є страшною правдою. Я маю на увазі легенду про Вавілонську вежу. Я нагадаю вам дещо про неї. Адже ані єфремови, ані колісниченки, ані бондарєнкі, ані ківалови вам про неї не розкажуть. Розповім її вам я.
     Ця притча, чи легенда зводиться до того, що такі підступні „сміливці”, як ваша бандитська, антиукраїнська, антидержавна команда, захотіли збудувати високу вежу, щоб добратися до самого Господа Бога. Фундамент цієї вежі заклали на одному з найродючіших місць планети - у Вавилоні. Земля там, як і в Україні, було багата і щедра.  Люди на тій землі жили майже так, як нині всі донецькі (і не тільки донецькі) олігархи. Багатство, як відомо, дає незалежність не лише державі, а й істоті. Незалежність і, відповідно, самостійність. Але й короткозорість. У даному конкретному випадку я маю на увазі психологічний стан душі незалежного багатія чи бандита. У народі такий психологічний стан називається “йому все по барабану”. От саме так нині діє ваша команда: їм все по барабану. Дещо під впливом Російської Федерації і її керівництва. Дещо від шустерів і табачників. А в декого - від елементарної відсутності тверезості й честі – риси які вони поміняли на продажність і цинічне безстидство.

      Сьогодні свої і чужі нав’язують думку, що Помаранчева революція, мовляв,  нічого нікому не дала. Але ви знаєте, що це не так. Далеко не так! Бо саме Помаранчевої революції у себе найбільше боїться Кремль. Боїтесь цього й ви. Кремль – вогненний колір гасить дубинкою. Ви намагатиметеся завтра робити те саме, наслідуючи Москву. Але ще Леонід Кучма чи не увесь світ переконав, що Україна - не Росія.  І це правда, Вікторе Федоровичу. Тому ще є час вам схаменутися. Сказати, що вам з колісніченками і бондарєнками – не по дорозі. Про ківалових я мовчу. Такі людці взагалі не варті уваги і поваги.
 Під вашим керівництвом, Вікторе Федоровичу, такі боягузи, злочинці і пристосуванці - коритники, як Литвин, створили в країні не передбачувану ситуацію. Вона дуже скидається на ту, що творилося в ті далекі роки у Вавилоні. Після такого необдуманого вчинку Господь не на жарт розгнівався на тих, хто гадав, що взяв Бога за бороду, чи бика за роги. Тепер може дуже розгніватися не на жарт і український народ, який ви маєте за без’язике бидло.

     Ви завтра так само, як колись у Вавилоні, створите і в Україні неспокій і безлад. Ви вже його створили. Народ вам цього ніколи не вибачить. Бог, якщо ви цього не знаєте, то я нагадаю, примусив будівничих вежі розмовляти різними мовами. Те, що сьогодні вчинив  підпорядкований вам парламент, а голова Верховної Ради, зрадивши елементарні принципи, виніс цей необдуманий законопроект на сесію, прирівнюється до вавилонської реальності. У Вавилоні після такого Божого покарання, самозакохані дурні, перестали розуміти один одного: усі говорили різними мовами і та вежа залишилася так і недобудованою. Чи не для цього ви прийшли на президентську посаду, що так вчинити з Україною?

    Йдучи на вибори, ви у своїй передвиборній програмі обіцяли об’єднати країну, в якій корінне населення – українці і вони складають 77 відсотків. Сьогодні ви роз’єднали Україну: грубо, по-жлобські, розрубавши її навпіл сокирою. Ви примусили сьогодні розійтися в різні боки російськомовних і україномовних. Вони посіяли ненависть між людьми, які до цього дикого і необдуманого закону поважали один одного. Вчора мені зателефонував мій друг - росіянин, який розмовляв російською мовою і шанував мою країну, бо вона стала і його країною. Він своїх дітей разом з моїми посилав вчитися в українські школи, аби вони не виростали азаровими. Вчора вони дружили. Дружили і ми. А що ж ви створили сьогодні? Сьогодні  ви цього росіянина в моїй і його країні зробили моїм окупантом. Ви розділили наших дітей. Він і його діти не хотіли цього окупаційного і підярмленого розподілу. Цього захотіли ваші кремлівські заїжджі і наші доморощені батуринські носи і пушкарі- колісниченки- литвини і їм подібні шлунколюби і м’ясоїдо – коритники.
  Росіянин, чесний росіянин, що живе в Україні, цього закону не хотів і, судячи по багатьох відгуках, не хоче. Він, росіянин, стверджує, що він живе в Україні і розуміє, що тут має бути єдина державна мова - українська. Він знає, що йому ніхто ані вдома, ані на вулиці не забороняв і не забороняє розмовляти російською, як єврею - єврейською.

 До речі, за євреїв. Останні, будуючи державу Ізраїль, воскресили свою мертву мову і зробили її живою. Ви, Вікторе Федоровичу, зі своїми чечетовими і єфремовими, вбили живу українську мову українського народу і зробили її 3 липня 2012 року мертвою. Ви цим законом КаКа не захистили ані караїмську, ані гагаузьку мови. Ви просто ці мови розстріляли на марші. На марші, йдучи в лоно імперії і перетворюючи себе з українського президента в малоросійського губернатора „Южного края”.
 Чим хвалиться проімперський диригент парламенту Чечетов, за яким давно в’язниця плаче: „Мы их (це треба розуміти – усіх українців) развели, как котят».Підступно, підло. Ось доблесть ваших лицарів із широкого шляху. А найганебніший еталон сучасного зрадництва – Калєснічєнко, плюнувши в обличчя рідної матері, назвав її мову, «отрижкою». До якої вигрібної ями треба опуститися, щоб так сказати  про народ, який його породив, а він його так зневажив?!

   Бог є на небі, як український народ на землі, і цього вам уже ніхто ніколи не вибачить і не забуде, якщо ви тільки не накладе вето на цю ганьбу і підпишетесь під цією ганьбою. Підпишетеся під цією ганьбою, підтримуючи всю колоніально-окупаційну масу. Цей завезений в Україну колоніальний прошарок, що нині  постав і поставив собі за мету, знову перетворити Україну в колонію, а українців, у її рабів, доконає в першу чергу себе, а не нас, українців. А разом з ними і вас викине на смітник історії, Вікторе Федоровичу. Даремно я сподівався, що ви людина, не українець за походженням, станете, як швед Маннергейм, сином цього народу, який вас обрав на таку історичну посаду. Ви не виправдали його ані надій, ані сподівань. У вас ще є шанс, але чи ви наважитеся на нього, постійно дивлячись із Межигір’я на світ, а перед вашими очима постійно маячать Кремлівські дороговкази.

     Вам минулися харківські угоди і ви отримали від Москви облизня. Цього разу, Вікторе Федоровичу, ви також отримаєте не орден за заслуги перед Кремлем. А якщо й навіть отримаєте, як автори закону КаКа, то вам цей московський номер не пройде. Нове покоління уже народилося в Європі, а не в Азії. Це покоління, на велике своє щастя, не знало, що таке „братні московські обійми” і воно не хоче їх знати. Так що даремні ваші потуги.

      До 3 липня, я так гадаю, у вас ще відвідували якісь сни. Можливо, серед них і рожеві. Скажімо, під час футбольних  європейських баталій. Від 3 липня вас відвідуватимуть жахи.
     Українська мова не вмре. Її не вбили ані жандарми, ані царі, ані імператори, ані генсеки, і ви її, Вікторе Федоровичу, зі своїми блюдолизами не доб’єте. Ви сьогодні на Конституцію України разом з Литвином поклали гадючі яйця. Завтра з них можливо, й вилупляться гадюченята. Та чи та отрута, яку ви влили в переповнену чашу брехні, не обернеться проти вас обох у першу чергу?! Не забудеться ця ганьба і продажність вам, як не забудеться підступність і лакейська усмішечка Литвина під час його кавалерійської операції у парламенті. Сьогодні він уже не на коні. А завтра, я певний, опиниться під конем.   
    У вас же, Вікторе Федоровичу, є ще шанс утриматися в президентському сідлі. Хоча б один термін. Бо це сідло ще у ваших руках. Литвин його підрізав вчора своїми руками і вилетів з коня. Невже і ви полетите в слід за ним?!

Олег Чорногуз,
письменник, заслужений діяч мистецтв

Коментарі

 

Коментарі  

 
+1 #9 Don 27.08.2016 18:52
Дорогий Редакторе, за Вашу суперлятивну і відважну працю прислуговує злолта медаля. За пророчий лист до янкеля, повинні ставити Вам пам’ятник на Хрищатику ще за життя. Особливо велика подяка за глибоко аналізу, про польско-українські любовні стосунки. Дуже бракувало вичислити більше польських звірст над українцями. Почавши від кріпацтва, панських знущань і насииств, колисування у бику, саджання на палі та жорстоку полонізацію. Та найгірше про що світ не знає, зрада Пілсудським української армії та її трагічний кінець у польких таборах полонених, більшість згинула голодовою смертю, а їхніми тілами щурів годували з таборовими бараками. То є твердження чесного поляка. Польсько- московська брехня та ненавсть до українців, ні на йоту не переважилаб терези ваги – вони однакові.
Стосовно книжки, видана у Полтаві важить 2 кг. Має 800 сторінок, попрошу Панченка щоб предав кимось до Києва, як будть їхати на форум. Ви нічого не пробуйти платити , бо я весь наклад оплатив – Вам прислуговує даром а другу передам Лозинським, як буде їхати до Києва.
З дружнім привітом
Буртик
Цитувати
 
 
+2 #8 Валерій Орел 05.07.2012 18:18
Абсолютно згоден. Рада продала свій народ, це ясно всім і кожному. І ясно всім і кожному, "звідки ті ноги ростуть", по чий вказівці і на чие благо в черговий раз спрацювала парламентська більшість.
Сором і ганьба! Тепер цим "героям " не відмитися.
Цитувати
 
 
+2 #7 Степан2 05.07.2012 10:37
""Україна 20 років спиналася на дитячі ніжки, тікаючи від колоніальної темряви""
То каже делегат XXXIX сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від України і Головний редактор україномовного Перця тих часів (тираж 3 млн. щомісячно !)
Цитувати
 
 
0 #6 Георгій 05.07.2012 10:04
10 «беркутят» пошли играть с народом,

10 «беркутят» охотничьей породы.

Один из них угас –

Понюхал вредный газ.

И вот вам результат: 9 «беркутят»…

*****

9 «беркутят» пошли месить людей,

9 «беркутят» чужды других идей.

Один из них попался –

Ушиб фалангу пальца.

Плачевен результат: 8 «беркутят»…

*****

8 «беркутят» пошли махать дубинкой,

8 «беркутят» с одной большой тропинки.

Один чуть не погиб –

Сотряс себе мозги,

И в назиданье всем: в строю остались 7.

*****

7 «беркутят» пошли зачистить местность,

7 «беркутят» шагнули в неизвестность.

Один уже в больнице –

Синяк на ягодице!

Вершить святую месть отныне будут 6.

*****

6 «беркутят» пошли по беспределу,

6 «беркутят» – смотри, чтоб не задело.

Один сражен – не трогать! –

Ему сломали ноготь.

Порядок охранять способны только 5.

*****

5 «беркутят» пошли служить режиму,

5 «беркутят» теперь неудержимы.

Один покинул строй –

Замучил геморрой.

Как страшно в этом мире…. Но есть еще 4!

*****

4 «беркутенка» пошли ломать носы,

4 «беркутенка» с тобой, Витек, не ссы!

Один прилег в палатке –

Натер мозоль на пятке.

И вот уже – смотри! – осталось только 3.

*****

Трое «беркутят» пошли дубасить митинг,

Трое «беркутят» – оплот надежды Витин.

Один свалился в муках –

В трусы попала муха.

Но «беркутня» жива, коль есть хотя бы 2!

*****

Двое «беркутят» пошли калечить слабых.

Двое «беркутят» – гроза детей и бабок.

Второго прихватило –

Нос обожгло светило.

Из десяти детин остался лишь один.

*****

Последний «беркутенок» не сломлен и упрям,

Последний «беркутенок» пойдет на дело сам.

Он, что бы ни косило отважных «беркутов»,

С дубьем на беззащитных всегда напасть готов!
Цитувати
 
 
+7 #5 Георгій 05.07.2012 07:23
Олегу Черногузу моя щира повага. Додаю дещицю. Статтю, адресу якої вказую, намагався розмістити на україномовних сайтах. Чухраїнці довго чухалися й завертали. Переклав російською і розмістив на Левом берегу. Коментарів було біля тисячі, читачів в тридцятеро більше! Висновок: до ворогів України слід додавати й самих хахло-маларосів з рабським комплексом http://www.bursov.net/zurnalist/63
Цитувати
 
 
+9 #4 ангел 04.07.2012 20:53
Померлі близькі та рідні
а також загиблі за вільну Україну перевертаються в труні...Немає Сталіна - усіх хто голосував за цей закон - до стінки за зраду Україні!!!!!!!! !
Цитувати
 
 
+6 #3 Mustafa 04.07.2012 20:47
Великий респект панові Олегу!
Цитувати
 
 
+8 #2 ангел 04.07.2012 20:47
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!
Цитувати
 
 
+8 #1 Срусь 04.07.2012 20:06
Для Гани Герман, мабуть, заважкувато. А зек не прочитає. На радіо потрібно і в газети. Листівки розповсюдити. Не просити, адже все це діється з його ініціативи. Зек пообіцяв в Москві.
Цитувати
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити