Аскольд Лозинський: Про Майдан, Революцію, Великого Приятеля Українців і Його Книжку
Якраз взяв до рук книжку покійного вже Сенатора Джона МаКейна  під заголовком “The Restless Wave: Good Times, Just Causes, Great Fights and Other Appreciations” (“Хвилі неспокою: гарні часи, прості причини, великі битви та інші оцінки”). Багато уваги присвятив під час свого політичного життя Україні та українцям визначний американський діяч-законодавець, кандидат на президента, колишній довголітній політичний в'язень.

Пригадався мені незабутній момент. Стояв я разом з українським народом на Майдані Незалежності у Києві. Була зимова неділя, 15 грудня 2013 року. До мікрофону на трибуні запросили до слова двох представників Конгресу США, давно відомого сенатора Джона МаКейна і молодшого сенатора Кріса Мерфі.

Для учасників революції це була небуденна подія. Для мене українського американця це була гордість, бо був це перший виступ представника США на “Євромайдані” і “Революції Гідності”. Сенатор МаКейн мене спершу заскочив, бо погода була холодна, був навіть легкий сніг, а Сенатор стояв на трибуні без плаща. Але це моє хвилювання пройшло швидко, коли він почав говорити. Говорив не довго — але дуже змістовно, сказав такі слова “Я Вас запевняю, що Америка з Вами!” Пролунав гомін над Майданом, слова учасників: “Thank you, thank you...” Ці слова лунали так довго як Джон Мекейн стояв при мікрофоні.

Цю подію описав у цій книжці Сенатор МаКейн. Чимало уваги, до речі, у книжці він присвятив Україні, а також Москві як агресорові, і не тільки протягом останніх років. МаКейн описує не тільки сьогоднішнього Путіна. Він пише про століття імперської політики і знущання Кремля над своїми сусідами.  Мабуть ніхто з американських політиків не розумів, що таке Москва краще, чим МаКейн. Ось про цю подію:

Він почав цей розділ про Україну словами: “У всіх моїх роках подорожування, я ніколи не бачив нічого подібного”. Мав він на увазі невмирущість українського народу.

“Для нас (тобто для нього і Сенатора Мерфі, - А.Л.) найголовнішою подією дня було запрошення нам виступити на Майдані. Я підготовив короткі зауваги,  написані як точки з одного речення, для того, щоби їх легше було перекласти і рівночасно, з одним наміром передати повідомлення, що Америки підтримує суверенне право України шукати своє майбутнє в Європі. Я став на трибуні з Віталієм (Кличком, - А.Л.) і Крісом (Мерфі, - А.Л.) та групою провідників протесту, а англомовний український дипломат (до речі перекладав Борис Тарасюк, — А.Л.) перекладав: 'Україна зробить Європу кращою, а Європа зробить Україну кращою” (я це обіцяв)….Коли я сказав що “Америка є з Вами”, пролунали слова “Дякую. Дякую” в англійській мові від зібраних. Я був попросив штаб (в Посольстві США, - А.Л.) знайти відповідне речення чи два від українського поета, щоби закінчити свій виступ. “Свою Україну любіть”, - я процитував поета Тараса Шевченка, - “Любіть її... во врем'я люте, В остатню, тяжкую минуту, За неї Господа моліть”. Кожний політик любить хвалитися, що він спосібний зворушити публіку. Я не маю такого успіху так часто, як я вдаю, чи кажу навіть собі. Я не мусів вдавати того дня. Це не було справою мого виголошення, що мало ефект, радше мої слова підтримки та надзвичайно зворушлива хвилина.”

При цій нагоді Сенатор МеКейн перебув кілька днів в Україні, зустрічався з представниками Церков, різними впливовими особами включно з Президентом Януковичем. Його основне повідомлення усім було, що Америка по стороні українського народу і його прагнення в Європу.

Сенатор МеКейн їздив в Україну знов у березні 2014-го, коли Москва загарбала Крим, тим разом вказуючи на санкції які Америка наложила на Москву. Він також стояв на становищі, щоби США передала Україні відповідну “летальну” зброю для захисту перед Москвою-агресором. Ще кілька разів Сенатор МаКейн їздив в Україну на заприсягання Президента Петра Порошенка у червні 2014 року і в останній раз після Різдва у грудні 2016 року, щоби зложити співчуття родинам загиблих у війні на Донбасі та зустрінутися з воїнами недалеко від Маріуполя. Недовго після того він поважно захворів та відійшов на другий світ 25 серпня 2018 року.

Сенатор Кріс Мерфі, який стояв поруч Сенатора МаКейна на трибуні у ту грудневу неділю 2014 року, у своєму виступі покликався ввесь час на свого старшого колегу, немов МаКейн був його найближчим старшим не тільки другом, але виховником. МаКейн був республіканцем, Мерфі демократом, але МаКейн був далеко понад партією одною чи другою. Це проявлялося не раз, тим більше на його похоронних відправах, де незважаючи на партійну приналежність, всі прийшли прощати Сенатора, бо він був совістю американського народу. За цим стояв не тільки його великий досвід, але його характерна принциповість, яка була відомою ще з часів його як політв'язня.

Спадщина Джона МаКейна - це дружба американського політичного світу з українським народом. Сьогодні зокрема це важливо оцінити, коли Україна потребує щирих друзів. Цим не можна легковажити. Політики є політиками, але є між ними також і щирі друзі не тільки України, але правди і справедливості. Таким був Джон МаКейн. Поручаю всім українцям прочитати його книжку. Її треба перекласти також на українську мову.

8 лютого 2019 року                                          

Аскольд С. Лозинський, колишній Президент "Світового Конгресу Українців"

Коментарі

 

Коментарі  

 
+4 #1 Олег 09.02.2019 15:56
Дякую, друже Аскольде, за чудову статтю. Книжка Маккейна має вийти обов"язково українською мовою. Наш святий обов"язок не забувати таких людей. Носити в серці імена незабутніх друзів, які в хвилини нашої небезпеки, подають свою руку підтримки.
Царство йому небесне. Ми маємо його Ім"я втілити в нашу українську реальність.
Цитувати
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити