altПавло ШЕРЕМЕТА, для "Української правди"

У весняне рівнодення

Ну що, хто там говорив у лютневі 25-градусні морози, що весна вже ніколи не прийде? Тепер смішно? Я абсолютно переконаний, що нам, або нашим дітям, або нашим внукам – буде так само смішно, коли ми згадуватимемо наш нинішній песимізм.
Я повернувся в Україну після 3-річної "творчої відпустки" у Малайзії, під час якої мав честь консультувати уряд цієї країни. Кожного дня в Україні я чую одне і те саме запитання зі здивуванням в очах: "Для чого ви сюди повернулись?"
І кожного дня я відповідаю одне й те саме: "Тут весело".
Коли мені говорять, що Україна знаходиться на периферії світового розвитку, я відповідаю наступне.
На мій погляд, Україна знаходиться в центрі абсолютно критичних геополітичних запитань: чи здатні східні слов'яни до демократичного розвитку, а українці – до власної незалежної процвітаючої країни? Від відповіді на ці запитання залежить дуже багато чого в сучасному світі.
За ці три місяці мені пощастило мати багато неймовірно яскравих подій, започаткувати або долучитись до справді історичних проектів, в офф-лайні й он-лайні познайомитись з багатьма оптимістичними людьми, які щодня роблять щось позитивне.
Врешті, у країні ще стільки не лише незавершеної, а ще навіть непочатої роботи!
Також протягом цих трьох місяців я почав переконуватись в тому, що скиглення багатьох "інтелігентів" про те, "як погано в країні" – це звичайний мазохізм. Це ніщо інше, як лінь власного духу й тіла, а не сила влади. Це зручне пояснення, чому можна не перенапружуватись.
Набагато важче придумати якийсь новий проривний продукт, або послугу, або хоча б ідею. Адже набагато легше скаржитись у Фейсбуці, як не повезло із країною, і які погані Янукович з Азаровим. Або з Табачником.
Нинішня влада в Україні, гротескна у своїй відсталості, безвідповідальності й гордині – взагалі не заслуговує до себе багато уваги. У житті я мав можливість спілкуватись з успішними урядами. Наш нинішній до них ніяк не належить.
І непотрібно бути провідцем, щоб розуміти, що нинішнє безпросвіття однозначно закінчиться.
Це лише питання часу. А час – це лише питання нашого настрою.
Китайці вважають, що успішний генерал повинен бути мислителем, воїном і землеробом. Я розумію, що думати, боротись й копати – є значно складнішою справою ніж "скиглити".
Але я не хочу, щоб мої діти й внуки, коли прийде їхня весна, сміялись не просто з Януковича й Азарова, яких уже ніхто на той час не буде пам'ятати, – а з усього нашого покоління.
Яке замість того, щоб бути мислителями, воїнами й землеробами стало "скигленятами".
Замість того щоб бути тиграми, стало котиками.
Битви виграються ще до їхнього початку. Вони виграються в голові й у серці. Успішних людей відрізняє те, що вони переконані, що:
1) завтра буде неминуче краще ніж сьогодні; і
2) моя доля є в моїх руках, а не в руках якого-небудь уряду, а особливо – гротескного.
Успішні країни – це синергічна сукупність успішних людей. Знайдіть щось цікаве робити. Поспілкуйтесь з позитивними людьми. Подумайте над надихаючою книгою чи фільмом. Порадуйтесь весні.
Наша доля залежить від нашого настрою в голові й серці значно більше ніж від Януковича з Азаровим. 

Коментарі

 

Коментарі  

 
+1 #4 Базилеус 23.03.2012 13:41
Велике бачиться на відстані. Автор його побачив з далекої Малайзії.
Не треба стукати у відкриті двері! Не треба лаяти владу, яка робить СВОЮ справу. Потрібно народові самому перебирати владу в свої руки. Адже ст. 5 Конституції, як і всі інші, є нормою прямої дії! ДІЙМО!
Цитувати
 
 
+1 #3 Olena 23.03.2012 11:26
На мій погляд, Україна знаходиться в центрі абсолютно критичних геополітичних запитань: чи здатні східні слов'яни до демократичного розвитку, а українці – до власної незалежної процвітаючої країни? Від відповіді на ці запитання залежить дуже багато чого в сучасному світі.

Абсолютно погоджуюсь з цією думкою. Як би, дійсно, Україна та українці були такими незграбними, недолугими та ......, то чому б тоді тут всі товклися, спокій тільки в нецікавій країні.
Цитувати
 
 
+1 #2 gri13 23.03.2012 02:09
Після трирічної малайзійської засмаги вчити УКРАЇНЦІВ як жити? Пане, а що ви розумієте в житті України? Малайзійці мабуть добрі люди і живуть як живуть. Чи виникала у них думка ощасливити Україну, чи чомусь навчити? Думаю - ні.А Ви хто? Засмага сонця якої довготи і широти у Вас? Вам рідна Україна, чи Ваша "важливість" в ній? Я радісний за вас, що у Вас професійно все добре складається. Але не вчіть нікого, якщо Вас не попросять! Тільки не розумний нав'язує свою думку, або людина без совісті. Вибачте, що категорично. Але Ви не маєте права так мені говорити.
Цитувати
 
 
+1 #1 gri13 23.03.2012 01:23
Людина напилась на весіллі, а проснулась на похоронах в іншому місці. І ніяк не второпає, чому не танцюють. Треба або менше пити, або швидше тверезіти.
Цитувати
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити