Євген МАЇК, історик

Спостерігаючи за політико-правовою ситуацією в нашій країні, не можна не бачити, що в останні роки дедалі більше проростає правова вакханалія. Органи влади і судової системи, політики і посадовці тлумачать чинне законодавство на свій лад і смак, виходячи не з букви Закону, а із власного бачення та своїх інтересів. Політична доцільність стала набагато вищою категорією, ніж законність. Право перестає бути загальнообов’язковою нормою. Країна все глибше скочується у прірву свавілля. І не можна не погодитися із першим президентом України Л. Кравчуком, що країну перетворено «у всеукраїнський Сорочинський ярмарок у гіршому розумінні цього вислову», де забули про закони, а порушення Конституції стало нормою.

Таке становище закономірно веде не тільки до паралічу влади, але й до втрати довіри до неї з боку народу, до масового невдоволення населення і розчарування в існуючій демократичній системі. Як наслідок, із кожним роком усе більше людей схиляється до думки, що Україні сьогодні потрібна сильна рука, або український Піночет, який би міг навести порядок у країні.

Однак, як засвідчує світова практика, диктатура однієї особи несе суспільству набагато більше шкоди, ніж добра і користі. Приклади: диктатури Леніна-Сталіна у Радянському Союзі, Муссоліні — в Італії, Гітлера — у Німеччині, Франко — в Іспанії і того ж самого Піночета в Чилі, які забрали життя мільйонів ні в чому не винних людей. Але є інший вихід. І цей вихід — диктатура права, яка передбачає панування не окремої особи чи групи осіб і навіть партій, а панування двох основних принципів: законності і справедливості. З цього приводу Аристотель писав, що політичне правління — це правління законів, а не людей. Панування людини замість Закону веде до зловживань і тиранії. Ці глибокі слова підтверджуються всією історією людства.

Отже, ми мусимо йти до правової держави. Це і зазначено у ст.1 Основного Закону України. А що потрібно для того, щоб країна стала на шлях нової держави?

1. У першу чергу необхідно, щоб наша владна верхівка усвідомила просту істину, що інтереси народу і країни є значно вищими цінностями, ніж їхні власні амбіції, що головне призначення влади — служити народові, а не владарювати над ним.

2. Потрібно відокремити політику від бізнесу, про що так довго говорять наші політики, але задля цього нічого не зроблять, — адже саме він перетворив нашу політику на бізнес, а звідси і результати, які пожинаємо сьогодні.

3. Аби закони запрацювали, необхідно утвердити принцип неминучості покарання. Основоположник кримінального права Чезаре Беккаріа свого часу зазначив, що вплив на людину справляє не стільки суворість покарання, скільки його неминучість, а безкарність є супутником зловживань і свавілля.

4. Необхідно кардинально змінити кадрову політику у сфері держуправління. Головними критеріями для підбору і розстановки кадрів має стати високий рівень моральності й професійності, а не протекція і прислужництво.

5. Всі органи державної влади і управління на місцях повинні бути підконтрольні і підзвітні відповідним органам місцевого самоврядування.

6. Час вимагає проведення судової реформи. Не можна вести мову, взагалі, про якусь незалежність і справедливість судової системи, якщо судді призначаються. Щоб вони могли бути об’єктивними, повинні обиратися виключно населенням, передусім це стосується низової ланки.

До того ж самі закони мають бути чіткими, однозначними й зрозумілими, щоб унеможливити їхнє різночитання і трактування і мати підтримку в народу — справедливими за своїм змістом.

Право цементує державу. А верховенство права робить її міцною ізсередини, стабільною і гуманною. Без диктатури права ми ще довго борсатимемося у болоті аморальності та беззаконня — і про Україну, як цивілізовану державу, будемо лише мріяти.

Джерело: day.kiev.ua
 

Коментарі

 

Коментарі  

 
0 #4 Андрій. 26.12.2012 02:11
Все вірно,але хто зацікавлений в безладі ...-люди які живуть не на рідній землі.
Цитувати
 
 
0 #3 Микола Бойко 21.12.2012 21:02
ще один чеговий міф!Автор, фактично, пропонує пити воду із української калюжі, калюжі в яку перший насрав іудей Кравчук,син якого успішно переправляв гроші в Ізраїль.Чому Євген МАЇК замовчує про це?."Панування людини замість Закону веде до зловживань і тиранії"- єдина правильна фраза. Міркування автора це обдурювання інших і самообдурювання самого себе неправдою і міфами бо в Україні той прав у кого більше прав і ці права чітко прописані в Шулхан Арух. Цементує державу культура, мова, традиції, релігія, рівень освіти, а не мантри автора!
Цитувати
 
 
+1 #2 Людмила К. 02.04.2012 02:09
Яка потрібна диктатура Україні, читай (Інтернет) у Програмі дій українського народу з 2012 року.
Цитувати
 
 
+1 #1 Віталій 02.10.2011 22:30
Ну от, як завжди - "дай боже нашому теляті та вовка з'їсти". - Лише декларації бажаного і жодного навіть натяку як цього "бажаного" досягти. -"Творчий пафос" та "ексклюзивність" пропозицій вражає: "необхідно, щоб владна верхівка усвідомила..." (ну, звісно - вона про це навіть не здогадується), "потрібно відокремити політику від бізнесу..." (хоча краще - бізнес від політики, до речі), "необхідно утвердити...", "необхідно... змінити кадрову політику.. " (ага, наразі, влада власноруч з цього "болота" створеної під себе системи себе і витягне). Чи, може, зорганізує суспільний контроль самої себе? Чи створить "чіткі, однозначні й зрозумілі" закони. Та вони й так для неї цілком зрозумілі і, навіть, справедливі - вона ж їх під себе й приймала! Отже головна "ідея" публікації - "лучше быть богатым и здоровым, чем бедным, но больным". Ось в цьому й увесь політичний, соціальний "конструктивізм" та інтелектуальний потенціал української націонал-демократичної "еліти". І - щодо "диктатури": будь-яка диктатура невблаганно стримує і позитивні імпульси у суспільстві, обмежує не тільки ініціативу, але і політичні, громадянські права людей, отже, стримує соціальний прогрес і соціально-політично, економічно в історичній перспективі неконструктивна . Досить і верховенства права, тільки - не верховенства Закону (бо він же від влади і походить!), а саме верховенства права!
Цитувати
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити