ВОЛЯ НАРОДУ: громадсько-політичний портал - Право
Воля народу: громадсько-політичний портал




 
 
 
 

волог.:

тиск:

вітер:

 
 
 

волог.:

тиск:

вітер:

 
 
 

волог.:

тиск:

вітер:

 
 
 

волог.:

тиск:

вітер:

 
 
 

волог.:

тиск:

вітер:

 
Календар
У 2021-му відзначаємо такі знаменні дати:
23 січня - 130 років з Дня народження Павла Тичини, українського поета, державного діяча доби УНР та УРСР
6 лютого - 25 років українській антарктичній станції ім. Вернадського
25 лютого - 150 років з Дня народження Лесі Українки, видатної української письменниці
12 квітня - 60-річчя першого польоту людини в космос
26 квітня - 35 років з Дня аварії на Чорнобильській АЕС
14 травня - 150 років з Дня народження письменника Василя Стефаника
22 травня - 160-річчя перепоховання Тараса Шевченка
15 червня - 80 років від дня народження Івана Миколайчука, українського актора, режисера, сценариста
28 червня - 25-річчя ухвалення Конституції України

24 серпня - 30-річчя відновлення Незалежності України
27 серпня - 165 років з Дня народження Івана Франка, українського поета, письменника, науковця, громадського і політичного діяча
29 вересня - 155 років з Дня народження Михайла Грушевського, видатного історика, першого глави УНР
1 грудня - 30 років тому відбувся Всеукраїнський референдум, на якому український народ підтвердив Акт незалежності України







PostHeaderIcon Право

Дилеми правової держави

   Микола Оніщук, "Дзеркало тижня" (№12, 01.04.11)

На жаль, сучасний український конституціоналізм не спрямований ані на демократію як суверенітет народу, ані на відтворення свободи та, відповідно, налагоджування ефективної діяльності політичних інститутів, що здатні забезпечити функціонування демократії як нормативно-правової системи. Українська держава має у своєму активі лише так звані класичні свободи — свободу слова, віросповідання та зібрань, і ті останнім часом було поставлено під сумнів. Але держава не має правових, політичних і, як з’ясувалося, й стабільних інституційних механізмів укорінення демократії та непорушення принципу свободи.    Детальніше 
 

Шахрайство у Верховній Раді доведено документально!

   Інф. Альянсу "Майдан" (фото tsn.ua)

Держава вдосконалює систему для голосування замість того, щоб притягти нардепів до відповідальності за злочин 


Бананова республіка назавжди?!
Українських депутатів називають піаністами, бо вони одночасно тиснуть на багато клавіш під час голосування. Альянс Майдан розпочав громадянську кампанію "Стріляйте в піаніста!"
15 березня наші активісти фільмували голосування у Верховній Раді. У нас є години відео, відзнятого з балкону на плівку (яка може бути доказом в суді), де чітко видно, як народні депутати голосують за відсутніх колег.
Ми також зазняли «піаністів» зблизька. Дивіться:
http://www.youtube.com/watch?v=IXVP1_F9LIY
http://www.youtube.com/watch?v=Sae7XLQtr0g

 

Конституційна асамблея — шанс модернізувати країну, або Методологія демократії «без прикметників»

Марина СТАВНІЙЧУК
«Дзеркало тижня.Україна», №2,  21.01.2011

Центральною позицією конституційно-правової модернізації є формування справжнього народовладдя, подолання відчуження влади і суспільства. Хоч би як пафосно чи абстрактно це звучало, але саме ця проблема пов’язана з визнанням людини, її прав і свобод основною цінністю, з легітимністю існування владних інститутів. В Україні упродовж
20 років незалежності закладено основи державності, впроваджено демократичні інститути і процедури. Попри це, наша демократія значною мірою має нерозвинений, фасадний, а тепер — ще й імітаційний характер.
Зрештою, правовою квінтесенцією відриву влади від суспільства стала заміна політичної системи країни за рішенням суду через шість років після прийняття Конституції України у відповідній редакції. Загальновідомо, що зміни до Основного Закону вносилися у 2004 році з процедурними порушеннями Конституції. Проте, з погляду теорії і практики конституціоналізму, рішення Конституційного суду — безпрецедентне. КС, який зобов’язаний діяти в межах Конституції і не може стояти над нею, поставивши себе вище конституційного законодавця, ще більше вийшов за межі демократичної легітимності. Він дестабілізував засади конституційного ладу, підірвав основний інституційний зв’язок між народом (як джерелом влади в Україні) та парламентом, президентом України (як конституційними суб’єктами конституційного процесу в державі).       Детальніше
 

Верховенство влади чи права? Спроба №2

Віталій КРЮКОВ, юрист

altЯк вбачається, однією з головних політичних проблем сучасного українського суспільства є, по-перше, те, що жодна з політичних сил поки що за відбудову саме верховенства права в ньому не змагається. Вони і досі фактично лише борються за свою пріоритетність в контексті верховенства влади. А по-друге (втім, швидше саме по-перше!), саме наше суспільство ще не дозріло до усвідомлення необхідності верховенства права і не сформулювало однозначної та жорсткої такої вимоги ані чинній владі, ані політикуму в цілому.
Ініціативно він аж ніяк не зможе витягнути сам себе з багнюки верховенства влади і поставити над собою наше право. Не може він бути слугою — призвичаївся до статусу повновласного хазяїна. І допоки будемо чекати на таку його спроможність —і надалі набуватимемо гіркий досвід історично дефектної соціально-політичної самоорганізації — з усіма її супутніми і органічними історичними помилками, соціальними драмами і навіть трагедіями (не дай Боже!). 
Але поки що — справа саме в нас самих, у суспільстві! В тому, коли нарешті український народ — цей, за нашою Конституцією, вищий політичний суб’єкт на нашій власній землі — скаже сам собі і існуючому режиму — ДОСИТЬ, бо вже НАБРИДЛО!            Детальніше

 

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні618
mod_vvisit_counterВчора8139
mod_vvisit_counterЦього тижня29153
mod_vvisit_counterМинулого тижня47601
mod_vvisit_counterЦього місяця129863
mod_vvisit_counterМинулого місяця169697
mod_vvisit_counterЗа весь час18395549