Наприкінці минулого року в Україні велася запекла дискусія про намір уряду ввести так званий "валютний" податок, яким передбачалося оподатковувати операції з обміну іноземної валюти населенням за ставкою від 10 до 15 відсотків.
Тоді ця ідея викликала широкий резонанс, і після публічного обговорення пропозицій Національного банку України, в якому взяв участь і Президент країни Віктор Янукович, тема поступово забулася.
Однак, як з'ясувалося, ненадовго.
За "заповітами" Міжнародного валютного фонду
Те, що уряд все ж вирішив ввести додатковий податок на операції з іноземною валютою, випливає з повідомлення, поширеного Пенсійним фондом України. У ньому йдеться про те, що урядом доручено Міністерству доходів і зборів України спільно з Міністерством фінансів і Міністерством соціальної політики, розробити та подати на розгляд до Верховної Ради законопроект про введення збору з операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на обов'язкове державне пенсійне страхування. Як зазначено, даний законопроект розробляється відповідно до Указу Президента України В. Януковича, яким затверджено Національний план дій на 2013 рік із реалізації Програми економічних реформ у період 2012-2014 років.
Поки не повідомляється про те, яка буде ставка даного податку, а також про терміни його введення, однак, можна припустити, що з урахуванням всіх процедур, українцям слід чекати впровадження чергового нововведення від уряду протягом найближчого півроку. Питання про ставку також залишається відкритим, бо, якщо судити по подіях кінця минулого року, то можна припустити, що вона може становити близько 10 відсотків, проте, раніше, коли діяв схожий податок, ставка варіювалася від 0,2 до 1,5 відсотка.
Спонукальні мотиви влади щодо збільшення і без того не малого податкового тягаря на своїх співгромадян, в цілому зрозумілі. Ситуація з дефіцитом Пенсійного фонду України, очікувана в поточному році, виглядає якщо не катастрофічною, то вкрай напруженою. У перспективі останньої емісії українських єврооблігацій говорилося про те, що дефіцит збільшиться за підсумками поточного року майже вдвічі - на 6,5 мільярдів гривень, або 42,5 відсотка. При цьому, дана інформація носить офіційний характер, і заснована на урядових прогнозах, які, як показує практика, бувають часом надто оптимістичні, і це при тому, що в бюджеті на поточний рік задекларовано зменшення даного показника на 25 відсотків.
Разом з тим, однією з умов, висунутих Міжнародним валютним фондом, які відкривають для Києва можливість початку нової програми кредитування, є скорочення дефіциту Пенсійного фонду України. Таким чином, можна зробити висновок, що уряд вирішив зробити спробу вирішити частину своїх проблем за рахунок пересічних громадян. Крім того, ще одним позитивним для уряду наслідком від введення подібного податку, може стати скорочення обсягів купівлі іноземної валюти населенням і економічними суб'єктами, що не ведуть експортно-імпортних операцій. Восени минулого року в Україні спостерігався сплеск попиту на іноземну валюту, що призвело до певних курсових коливань, останнім же час, як запевняють у Нацбанку, українці «почали більше довіряти гривні». Перспектива введення додаткового податку може дестабілізувати ситуацію, бо населення поспішить здійснити заплановані операції до його введення, а стало бути, обсяг валютного ринку в Україні в значній мірі зросте з тим, щоб у наслідку різко впасти.
Як це було раніше?
Як нагадують аналітики розділу «Новини України» журналу «Біржовий лідер», податок на операції з купівлі-продажу валюти, нарахування якого йшли до бюджету Пенсійного фонду, існував в Україні в період з 1998 по 2011 роки. Первісна його ставка становила 1 відсоток, у 2004-2005 роках вона була підвищена до 1,5 відсотків, а потім вона поступово знижувалася до 1,3 відсотка і 1 відсотка, в 2009 році ставка була мінімальною - 0,2 відсотка, а на момент скасування в 2011 році ставка податку становила 0,5 відсотка. Всього за період справляння податку на операції з валютою, до бюджету Пенсійного фонду додатково надійшло 17,1 мільярда гривень.
Інф.: ua-banker.com.uaКоментарі
